
- •1. Характеристика настоїв та відварів як дисперсних систем і лікарських форм.
- •2. Теоретичні основи процесу екстрагування діючих речовин з лікарської рослинної сировини.
- •3. Фактори, що впливають на процесс вилучення діючих речовин з рослинної сировини.
- •4. Правила приготування настоїв та відварів і додавання до них різних лікарських речовин.
- •5. Особливості приготування багатокомпонентних витягів з одно- і різноплановим ренжимами настоювання.
- •6. Апаратура, що використовується для приготування настоїв та відварів.
- •2.7. Особливості приготування настоїв з різного роду сировини. Особливості технології настоїв з алкалоїдовмісної сировини.
- •Особливості технології приготування настоїв із сировини, що містять серцеві глікозиди.
- •Особливості технології витягів з сировини, що містить ефірні олії.
- •Особливості технології витягів з сировини, що містить сапоніни.
- •Особливості технології витягів з сировини, що містить дубильні речовини.
- •Характеристика і технологія слизів.
- •5.0 Г кореня алтея утримує 23 мл води 1.0 г кореня алтея – 4.6 мл води
- •8.Авторські прописи водних витягів.
- •9. Приготування водних витягів з використанням екстрактів концентратів.
- •10. Оцінка якості, оформлення до відпуску і зберігання водних витягів згідно вимог дф та інших нормативних документів.
Характеристика і технологія слизів.
Слизи (Mucilagines) – це густі в’язкі розчини ВМС, безазотистих речовин, близьких до полісахаридів. Застосовують як обволікаючі і пом’якшувальні засоби у вигляді мікстур від кашлю, у складі поживних клізм та ін. Деякі слизи застосовують як емульгатори і стабілізатори (крохмаль, камеді, салеп). Виготовляють слизи з кореня алтея, насіння льону, бульб салепу, насіння айви, подорожника. Виготовлення настою алейного кореня регламентоване в ДФ ХІ ст. 262, що називається Infusum radicis Althaeae. Необхідно врахувати такі особливості:
завжди готують настій методом мацерації – холодного настоювання при кімнатній температурі протягом 30 хв при перемішуванні; холодне настоювання викликане необхідністю забезпечити перехід у витяг тільки слизу;
якщо в рецепті не зазначена кількість сировини, то настої готують у співвідношенні 1:20 (з 5 г кореня алтея необхідно одержати 100 мл настою);
витяжку готують без наступного відтискання сировини, щоб не переходив крохмаль у витяжку;
алтейний корінь поглинає значну кількість води, яка утримується сировиною, тому при розрахунках вихідних речовин необхідно використовувати видатковий (розхідний коефіцієнт (Кр)).
Розхідний коефіцієнт показує, у скільки разів необхідно збільшити кількість сировини і води, щоб одержати необхідну кількість витягу.
5.0 Г кореня алтея утримує 23 мл води 1.0 г кореня алтея – 4.6 мл води
Звідси розхідний коефіцієнт
Кр= , де
а – кількість сировини, прописаної в рецепті 4.6 – коефіцієнт водопоглинення 100 – об’єм готового настою. Кр = 1.3, тоді для приготування настою кореня алтею (1:20) необхідно взяти: 6.5 г кореня алтею і 130 мл води.
Витратні коефіцієнти для настоїв кореня алтея
Співвідношення сировини і водної витяжки |
Кр |
1:100 |
1.05 |
2:100 |
1.10 |
3:100 |
1.15 |
4:100 |
1.20 |
5:100 |
1.30 |
Слиз насіння льону (Mucilago seminum Lini). Відповідно до ДФ VIII для виготовлення слизу з насіння льону беруть 1 частину насіння і 30 частин гарячої води. Наприклад, для виготовлення 90.0 г слизу беруть 3.0 г насіння, швидко промивають холодної водою, висипають у склянку з 90 мл гарячої води (950С), закупорюють пробкою і збовтують протягом 15 хв після чого відокремлюють насіння від слизу проціджуванням через полотно, доводять водою до необхідної маси. Слиз насіння айви (Mucilago seminum Cydoniae) готують у співвідношенні 1:50 з цілого насіння з холодною водою шляхом струшування протягом 5 хв. Слиз блошного насіння (Mucilago seminum Plantadinis psylli seu majoris) готують у співвідношенні 1:10 з цілих насінин шляхом збовтування з окропом протягом 15 хв. Слиз блошного насіння застосовують при лікуванні хронічних атонічних і спастичних закрепів. З цією ж метою призначають слиз насіння великого подорожника. Слиз салепу (Mucilago Salep) готують у співвідношенні 1:100 шляхом розчинення 1.0 г порошку бульб (порошок змочують 1.0 г спирту), потім додають 10 мл холодної води для набухання ВМС, додають 88 мл киплячої води і струшують до охолодження.