Лекція №3. Інформаційні системи та їх роль в удосконаленні управління виробництвом

План

1. Призначення і класифікація ІСУП

2. Фінансово-управлінські системи

3. Виробничі системи

1. У сучасних умовах зовнішнє середовище вітчизняних підприємств характеризується нестабільністю і високою швидкістю змін, що не може не відображатися на самому підприємстві. У такій ситуації на перший план виходять проблеми, пов'язані з отриманням, обробкою і зберіганням інформації. Можна сказати, що останнім часом відбувся зміщення акцентів в інформаційну сферу. Інформаційні технології визначають здатність підприємства працювати з інформацією і отримувати вигоду з даного специфічного ресурсу. Для цих цілей створюються Інформаційні Системи Управління Підприємством (ІСУП) в яких і знаходять реалізацію ті або інші інформаційні технології.

Для опису безлічі систем, представлених на ринку інформаційних технологій, необхідно провести їх класифікацію. Всі ІСУП може бути розділено на чотири великі групи:

- локальні системи;

- малі інтегровані системи;

- середні інтегровані системи;

- крупні інтегровані системи.

В таблиці приведені основні характеристиці приведених груп ІСУП.

Характеристика	Локальні системи	Малі інтегровані системи	Середні інтегровані системи	Крупні інтегровані системи
Варіант і тривалість упровадження	Просте, варіант коробочки	Поетапне або варіант коробочки . Більше 4 місяців	Тільки поетапне. Більше 6-9 місяців	Поетапне, складне. Більше 9-12-місяців
Функціональна повнота	Облікові системи (по напрямах)	Комплексний облік і управління фінансами	Комплексне управління: облік, управління, виробництво	Комплексне управління: облік, управління, виробництво
Співвідношення витрат: ліцензія / впровадження / устаткування	1/0,5/2	1/1/1	1/2/1	1/1-5/1
Орієнтовна вартість, $	5-50 тис.	50-300 тис.	200-500 тис	500 тис, >1 млн.

У найзагальнішому вигляді всі ІСУП може бути розділено на два великі класи: фінансово-управлінські і виробничі.

2 фінансово-управлінські системи - включають підкласи локальних і малих інтегрованих систем. Такі системи призначені для ведення обліку поодинці або декільком напрямам (бухгалтерія, збут, склади, облік кадрів і т.д.). Системою цієї групи може скористатися практично будь-яке підприємство, якому необхідне управління фінансовими потоками і автоматизація облікових функцій.

Системи даного класу по багатьох критеріях універсальні, хоча часто розробниками пропонуються рішення галузевих проблем. Універсальність призводить до того, що цикл упровадження таких систем невеликий: іноді можна скористатися так званим «коробоковим» варіантом - купити програму і самому встановити її на персональному комп'ютері. Фінансово-управлінські системи (особливо системи вітчизняних розробників) володіють в значній мірі гнучкістю в адаптації до потреб конкретного підприємства. Часто пропонуються системи у вигляді так званих «конструкторів» - набору частин програми - модулів, використовуючи які можна одержати саме той результат, який необхідний споживачу. Такі ІСУП дозволяють практично повністю перебудувати початкову архітектуру кінцевого продукту, самостійно або за допомогою постачальника встановивши способи взаємодії з користувачем, обмін даними між окремими модулями і інші параметри системи.

Хоча загальна конфігурація систем може бути достатньо складна, практично всі фінансово-управлінські системи здатні працювати на персональних комп'ютерах в звичних мережах передачі даних, наприклад, таких як Novell Netware або Windows NT. Вони спираються на технологію виділеного серверу, яка характеризується високим завантаженням мережевих каналів для передачі даних між сервером і робочими станціями.

3. Виробничі системи включають підкласи середніх і крупних інтегрованих систем. Ці системи, в першу чергу, призначені для планування і управління виробничим процесом. Облікові функції, виконують допоміжну роль, і виділення якого-небудь блоку з системи іноді буває скрутне, оскільки схеми обміну інформацією достатньо складні.

Виробничі системи встановлювати достатньо складно (цикл упровадження може займати від 6-9 місяців до півтора років і більш). Це обумовлено тим, що система забезпечує потреби всього виробничого підприємства, а це вимагає значних сумісних зусиль співробітників підприємства і постачальника програмного забезпечення.

Виробничі системи по багатьох параметрах значно жорсткіші, ніж фінансово-управлінські. Перед упровадженням систем даного класу необхідно провести аналіз самого підприємства і оптимізувати його роботу, тобто провести рєїнжінірінг його бізнес-процесів. Саме це найчастіше є найскладнішою задачею

Ефект від упровадження виробничих систем забезпечується на верхніх рівнях управління підприємством, коли видно всі взаємозв'язки його роботи, коли є інформація про планування, закупівлі, виробництво, запаси, продажі, фінансові потоки і багато інших аспектів.

При збільшенні складнощі і широти обхвату функцій підприємства системою зростають вимоги до технічної інфраструктури і комп'ютерної бази. Все без виключення виробничі системи розроблені за допомогою промислових баз даних. В більшості випадків використовується технологія «клієнт-сервер», яка припускає розділення обробки даних між виділеним сервером і робочою станцією. Дана технологія виправдовує себе при обробці великих об'ємів даних і запитів, оскільки дозволяє оптимізувати інтенсивність передачі даних по комп'ютерній мережі.

Незалежно від класифікації, всі ІСУП будуються на підставі стандартів управління - загальноприйнятого зведення правив і рекомендацій, що дає можливість універсальної спеціалізації систем. В даний час ІСУП класифікують по назві стандартів, що лежать в їх основі. Розглянемо їх детально.