2

Севастопольський інститут банківської справи Української академії банківської справи Національного банку України

Кафедра інформаційних технологій та систем

ЗАТВЕРДЖУЮ Завідувач кафедри канд. техн. наук, доцент ______________ О.О. Гордєєв 29.08.2011

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

з дисципліни «Інформаційні системи і технології в обліку та аудиті» за напрямком 6.030509 «Облік і аудит»

Укладач – канд. економ. наук _____________________М.В. Колдовський

29.08.2012

Розглянуто та схвалено на засіданні кафедри, протокол №1 від 29.08.2012

Севастополь – 2012

ПЕРЕДМОВА

Конспект лекції розроблений відповідно до вимог робочої навчальної програми з дисципліни "Інформаційні системи і технології в обліку і аудиті" нормативної компоненти освітньо-професійної програми підготовки за спеціальністю 6.030509 – "Облік і аудит" напрямку 0501 – "Економіка і підприємництво", схваленої на засіданні кафедри інформаційних технологій та систем.

Конспект лекцій містить зміст лекційного курсу, завдання до самостійного вивчення теоретичного матеріалу курсу що вивчається в поза аудиторний час, список рекомендованої літератури і ресурсів Інтернет, ілюстративний матеріал до лекцій.

ЗМІСТ

ВСТУП 3

ЛЕКЦІЯ №1. Економічна інформація та системи її обробки 5

ЛЕКЦІЯ №2. Інформаційні технології оброблення економічної інформації 11

ЛЕКЦІЯ №3. Інформаційні системи та їх роль в удосконаленні управління виробництвом 17

ЛЕКЦІЯ №4. Автоматизація обліку підприємств і комерційних структур 21

ЛЕКЦІЯ 1 Стандарти інформаційних системи управління плануванням підприємства 28

ЛЕКЦІЯ №6. Автоматизована система фінансових розрахунків 33

ЛЕКЦІЯ №8. Інформаційні системи фондового ринку 41

ЛЕКЦІЯ №9. Інформаційні системи міжбанківського ринку 45

ЛЕКЦІЯ №10. Автоматизація оброблення інформації у страховій сфері 52

ВСТУП

Таблиця 1 — Перелік рекомендованої література

№ пор.	Бібліографічне описання	Кільк. примір.	УДК бібліотеки
Основна
1	Информационные системы в экономике: Учебник: .- М.: Финансы и статистика, 1996.- 272 c.- ISBN 5-279-01592-Х	36	УДК 330.47 И74
2	І.Ф. Рогач, М.А. Сендзюк, В.А. Антонюк. Інформаційні системи в фінансово-кредитних установах.	16	УДК 330.47 Р59
3	Платіжні системи: Навч. посібник для студентів вищ. закладів освіти / В.А.Ющенко, А.С. Савченко, С.Л.Цокол, І.М.Новак, В.П. Страхарчук. К.: Либідь, 1998. – 416 с.	330	УДК 336.717.1 П37
4	Єрьоміна Н.В. Банківські інформаційні системи: Навчальний посібник: Навчальне видання.- К.: КНЕУ, 2000.- 220 c.- ISBN 966-574-183-7	2	УДК 330.47 Є70
5	Информационные системы и технологии: приложения в экономике и управлении: Учебное пособие / Под ред. проф. Ю Г. Лысенко.- Донецк ООО «Юго-Восток, Лтд», 2004 - Книга 6,- 377 с.	2	338.24 И74
Додаткова
6	Рудакова О.С. Банковские электронные услуги : Учебное пособие.- М.: Банки и биржи; ЮНИТИ, 1997.- 261 с.- ISBN 5-85173-108-7	6	УДК 336.71 Р83
7	Вовчак І.С. Інформаційні системи та комп`ютерні технології в менеджменті: Навчальний посібник: Навчальне видання.- Тернопіль: Карт-бланш, 2001.- 354 c.- ISBN 966-7952-01-0	15	УДК 658.012.4 В61
Науково методична література УАБС
8	Інформаційні системи в фінансово-кредитних установа Методичні вказівки щодо вивчення дисципліни Укладач С.М.Новак. ­– Суми: УАБС, 2004. -12 с.	15 +Веб-сайт	339.178 Д87

Лекція №1. Економічна інформація та системи її обробки

План

1. Види інформації

2. Економічна інформація та її особливості

3. Види економічної інформацій

4. Одиниці вимірювання фінансової інформації

5. Методи класифікація економічної інформації

   1. Ієрархічній метод класифікації

   2. Фасетній метод класифікації

   3. Методи кодування економічної інформації.

   4. Порядковий

   5. Серійно порядковий

   6. Послідовний

   7. Паралельній

6. Класифікатори економічної інформації

   1. Види класифікаторів економічної інформації

   2. Основні економічні класифікатори України

1. Термін «інформація» поширений не лише в усіх галузях діяльності і у повсякденному житті людей. Під інформацією розуміють подані деяким чином повідомлення, які виникають під час діяльності людини. В залежності від виду діяльності можна розглядати наукову, технічну, економічну, соціальну, політичну, військову та інші види інформації. Найбільшим обсягом характеризується технічна та економічна інформація.

2. Економічна інформація (ЕКІ) — це сукупність повідомлень економічного характеру, які можуть бути зафіксовані, передані, перетворені і використані для управління економічним об'єктом (ЕКО) або економікою в цілому. Виникають такі повідомлення під час підготовки до виробництва і надання послуг, а також безпосередньо в кожному із цих процесів. Автоматизовані системи обробки інформації, в тім числі і в фінансово-кредитних установах, працюють із даними, тобто з такими повідомленнями, які можна зафіксувати й обробити, діставши за допомогою них нові дані, які становитимуть інтерес для користувача.

Важливою особливістю ЕКІ (а також ФКІ) є те, що вона відбиває діяльність ЕКО через систему числових показників. ЕКІ подається в дискретній формі, може бути зафіксована на матеріальних носіях. ЕКІ зображується як правило в алфавітному і цифровому вигляді з дебільшого в десятковій системі числення. ЕКІ потребує насамперед арифметичної та логічної обробки (понад 60%). ЕКІ доводиться тривалий час зберігати й нагромаджувати у великих обсягах. Процеси виникнення та обробки ЕКІ мають циклічну природу.

3. Як правило види ЕКІ виділяють за наступними чинниками: за стадіями її виникнення; технологією обробки даних; способом передавання; ступенем стабільності; участю в реалізації функцій управління.

3.1. За стадіями виникнення розрізняють інформацію первинну і вторинну, або похідну. Первинна виникає безпосередньо в результаті виробничо-господарської діяльності ЕКО. Вторинна інформація створюється обробкою первинної інформації, первинної разом із вторинною або лише вторинної.

3.3. За технологією обробки ЕКІ може поділятися на вхідну, проміжну та вихідну. Вхідна інформація — це первинні дані, подані у вигляді документів, даних на машинних носіях, сигналів із клавіатури, а також даних, які надходять від раніше виконаних перетворень і використовуються при розв'язуванні конкретних задач. Тобто вхідною інформацією (даними) може бути як первинна, так і вторинна інформація. Вихідна інформація являє собою результат розв'язування задачі з перетворення вхідних даних. Вона видасться безпосередньо користувачеві або передається до інших систем.

Під час обробки вхідних даних утворюється проміжна інформація, що не призначена для цілей управління, а відіграє допоміжну роль. Наприклад, показує кількість оброблених об'єктів, етап обробки і т. ін.

3.3. За способом передавання розрізняють інформацію, яка передається кур'єром, поштою, телефоном, телетайпом, факсом, по каналах зв'язку. Спосіб передавання інформації часто визначає і форму її подання.

3.4. За ступенем стабільності використання та зберігання ЕКІ можна поділити на постійну, умовно постійну (якщо оновлення за період зберігання становить не більш як 10 %), та змінну.

Постійна та умовно постійна — це так звана нормативно-довідкова інформація (НДІ). Завдяки зберіганню останньої стає можливим багато разів її використовувати у процесі автоматизованої обробки, увівши один раз. А це, у свою чергу, дає можливість скоротити обсяги вводу.

3.5. За участю у функціях управління розрізняють інформацію:

• фактичну, яка відображає події, котрі вже сталися (що було);

• планово-договірну (що буде, що може бути, що має статися);

• нормативно-розрахункову, яка регламентує витрати і накладає обмеження під час розв'язування задач;

• довідкову, яка подається користувачеві до відома (дата, ім'я тощо).

4. Вимірюють ЕКІ в таких одиницях:

• натуральних — число повідомлень, документів, рядків, показників, слів, символів Натуральні одиниці використовуються в разі обробки інформації людиною;

• телеграфних — біти (кількість двійкових розрядів), байти (8 біт), кілобайти (1024 байт), мегабайти, гігабайти. Телеграфні одиниці використовуються під час організації машинної обробки інформації.

5. Для того, щоб забезпечити формалізоване подання ЕКІ, для скорочення обсягів оброблюваних даних ЕКІ як правило попередньо класифікується і кодується. Класифікація — це поділ множини об'єктів на підмножини за їх схожістю або згідно з певними методами. Сукупність методів і правил класифікації та її результат становлять систему класифікації. Основними системами класифікації ЕКІ є ієрархічна, фасетна.

5.1. Ієрархічна система класифікації (ІСК) — це система, в якій поділ множини об'єктів на підмножини виконується послідовно згідно заданим ознакам. Тобто первинна множина об'єктів спочатку поділяється на підмножини, утворені за однією ознакою, котра може набувати різних значень. Далі кожна здобута підмножина поділяється на групи за іншою ознакою і т.д. Отже, між виділеними групами об'єктів встановлюється певна ієрархія. При цьому кожна підмножина (і об'єкт) належить лише одній вищій множині.

ІСК характеризується глибиною, тобто кількістю ступенів поділу первинної множини. ІСК притаманні простота, наочність, логічність побудови, добра пристосованість до ручної обробки. Проте ця система не позбавлена й недоліків. Насамперед це жорсткість структури (через фіксованість ознак і порядку їх розміщення), складність включення нових ознак та інше.

5.2. Фасетна класифікація полягає в паралельному поділі множини об'єктів на незалежні підмножини (класифікаційні угруповання). Послідовність створення класифікаційних угруповань задається фасетною формулою Ф = (ф1,ф2,... фп).

Переваги фасетної системи класифікації полягають у гнучкості її структури, можливості включення нових фасет і виключення старих. До недоліків такої системи можна віднести не традиційність і складність її використання в разі ручної обробки даних і недостатньо повне використання місткості з огляду на те, що багато можливих комбінацій фасет не мають практичного застосування.

6. Кодування економічної інформації це присвоєння об'єктам класифікації та їх групам певного цифрового, алфавітного або цифрово-алфавитного позначення – коду. Отже, код — це знак або сукупність знаків, застосовуваних для позначення об'єктів класифікації та їх класифікаційних угруповань. Сукупність методів і правил кодування класифікаційних угруповань і об’єктів класифікації даної множини становить систему кодування. Кожний код характеризується алфавітом, основою і структурою. Алфавіт коду — це сукупність знаків, використовуваних для його створення. Основа коду — це число знаків у цьому алфавіті. Структура коду визначає його довжину і послідовність розміщення знаків у ньому. Алфавіт і основа коду, визначають місткість коду, тобто кількість об'єктів, які можуть бути закодовані цим кодом без порушення його структури. Існують чотири основні системи кодування економічної інформації.

6.1. Порядкова, або реєстраційна, система - це спосіб створення коду з чисел натурального ряду. Алфавіт цього коду становлять числа О, І,....9; основа коду дорівнює 10. Місткість коду, коли задано його довжину, можна визначити за формулою

6.2. Серійно-порядкова система - це спосіб створення коду з чисел натурального ряду та закріплення серій (діапазонів) кодів за об'єктами з однаковими ознаками.

6.3. Послідовний метод - це спосіб побудови коду з використанням кодів послідовно розміщених класифікаційних угруповань, одержаних у результаті застосування ієрархічної системи класифікації.

6.4. Паралельний метод - це спосіб утворення коду з кодів незалежних угруповань, одержаних у разі застосування фасетної класифікації.

7. Класифікатори економічної інформації. Класифікатор — це документ, що являє собою зібрання кодів і найменувань класифікаційних об'єктів та їх угруповань. Позиція класифікатора містить, як правило, найменування об'єкта і його код.

На рівні держави існує єдина система класифікації та кодування техніко-економічної інформації (ЄСКК ТЕІ). Вона містить у собі комплекс загальнодержавних класифікаторів техніко-економічної

Інформації (КТЕІ), автоматизовану систему (АС) їх ведення та нормативні документи з їх розробки та ведення (НД

7.1. Уся множина класифікаторів ЄСКК ТЕІ поділяється на чотири групи:

• класифікатори ресурсів;

• класифікатори предметів праці і діяльності;

• класифікатори структури народного господарства та адміністративно-господарського управління;

• класифікатори управляючої інформації, одиниць вимірювання, документів т. ін.

7.2. ЄСКК ТЕІ передбачає використання і ведення:

• загальнодержавних класифікаторів техніко-економічних показників (ЗКТЕП);

• системи позначення органів державного управління (СПОДУ);

• класифікаторів промислової та сільськогосподарської продукції (ЗКП);

• системи визначення об'єктів адміністративного поділу (СГІАІ О);

• класифікаторів галузей народного господарства (ЗКГНГ);

• класифікатор підприємств та організацій (ЗКПО).

Використання класифікаторів ЄСКК забезпечує можливості з обробки та передачі даних в АІС різних установ і організацій.