Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Сосна звичайна.ppt
Скачиваний:
11
Добавлен:
30.05.2014
Размер:
1.71 Mб
Скачать

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологія імені С.З.Гжицького

Кафедра фармакології та

токсикології

Індивідуальне навчально-дослідне завдання

На тему: Сосна звичайна, лікарська рослинна сировина, використання.

Виконала:

Студентка І курсу, 3 п/групи, ФВМ

TRINITI

План

Ботанічна характеристика.

Фото сосни звичайної.

Хімічний склад.

Збирання, переробка та зберігання.

Лікарська сировина сосни.

Фармакологічні властивості.

Показання до призначення та способи застосування.

Дія і застосування сосни.

Ботанічна характеристика.

Сосна звичайна (Pinus sylvestris)– хвойне вічнозелене дерево, що досягає 40 метрів у висоту і виростає в Північній півкулі. За сприятливих умов термін життя цього світлолюбивого дерева може досягати 500 років. Крона у неї конусоподібна чи пірамідальна. Листки (голки) лінійні, завдовжки 4,5-7 см, темно-зелені, зверху опуклі, а зісподу — мають жолобок. Розташовані по два на вкорочених пагонах. Зміна хвої відбувається не щорічно, а через 3-4 роки. Чоловічі шишечки жовті чи червонуваті (рослина однодомна), жіночі — червонуваті. Молоді шишки зелені, а при дозріванні у них насіння — сірувато-бурі. Запилюються квітки у травні, шишки дозрівають у вересні. Поширена звичайна сосна від західних кордонів Росії до Далекого Сходу, де трапляється у найпівденнішій частині Примор'я і на Кавказі. На північ проникає до Кольського півострова включно. В Україні росте на Поліссі, заході країни, півночі лісостепової зони, рідше на піщаних берегах річок у степовій зоні.

Фото сосни звичайної.

Фото сосни звичайної.

Фото сосни звичайної.

Фото сосни звичайної.

Хімічний склад.

Ефірна олія (0,36%), до складу якої входять пінен, сільвестрен, борпиланетат, лимонен, борнеол, скипидар, дінсптен, кадінеи; смоли й смоляні

кислоти (декетропімарова — 18%, левонимарова

— 36%, палюстрова, абісти-пова), крохмаль, дубильні речовини (5%), пініцикрип, алкалоїди, антоціанові сполуки, мінеральні солі, гіркі речовини, аскорбінова кислота (близько 0,3%), філохінон, токоферолу ацетат, каротин (багато у хвої).

Збирання, переробка та зберігання.

Бруньки сосни для лікувальних цілей заготовляють до початку їх розпускання (лютий-березень), найкраще під час рубок догляду. Секаторами зрізують з молодих дерев бруньки з гілочками довжиною до 3 см, не чіпаючи центрального пагона. Сушать сировину на горищах з достатньою вентиляцією, розстеливши тонким шаром на папері або тканині, часто перемішуючи. Не дозволяється сушити їх у печах, бо при цьому розплавляється і випаровується смола. Сировину пакують у фанерні ящики вагою по 25 кг. Зберігають в упакованому вигляді в сухих, добре провітрюваних приміщеннях на стелажах або підтоварниках.

Для виробництва жирної олії з насіння шишки збирають з початку зими до весни, бо з настанням перших весняних дощів вони розкриваються і насіння швидко висипається з них. Збирати шишки доцільно із зрубаних дерев під час лісозаготівель. Врожайні роки бувають у середньому один раз у три роки, рідше раз у п'ять років. Насіння добувають з шишок на насіннєсушарках (сонячних, вогневих, парових).

Для виробництва хвойно-вітамінного борошна на лісосіках під час рубок заготовляють соснові гілочки (лапки). Під час промислової переробки хвої важливим є збереження її якості (особливо провітаміну А), від чого залежить сортність борошна. Найбільш доступним є метод змочування. У прив'яленій хвої, яка не втратила здатності вбирати воду, відбувається відновлення провітаміну А (каротину). При постійному рясному змочуванні хвої у ній добре зберігається провітамін А. У хвої, що дуже підв'яла і втратила здатність вбирати воду, відновлення цього провітаміну не відбувається.

Хвою сосни підсушують у сушарках при температурі 50-90° або 350—400° С, потім подрібнюють на дробарках або млинах. Зберігають хвойне борошно у темних, прохолодних приміщеннях у закритій тарі, бо під впливом світла руйнується провітамін А. Але вміст його у хвойному борошні зменшується не так інтенсивно, якщо обробити його антиоксидантом сантохіном. Вологість хвойного борошна при зберіганні не повинна перевищувати 15%. Живицю (терпентин) одержують шляхом підсочки сосни. Для цього на стовбур живого дерева наносять рани (кари), внаслідок чого перерізаються горизонтальні і вертикальні смоляні ходи, з яких витікає прозора смола — живиця, більша частина якої стікає в спеціальний посуд. Підсочуються стиглі дерева діаметром від 18 см і більше. За тривалістю підсочки розрізняють довгострокові (10-15 років), короткострокові (2-7 років) і одноразові — у рік рубки. Підсочку ведуть з застосуванням хімічних стимуляторів смоловиділення або без них. Останнім часом все ширше впроваджуються у виробництво нові хімічні стимулятори, які дозволяють збільшити вихід живиці на 40— 45%. Збирають живицю спедіально підготовлені працівники за існуючими інструкціями.

Лікарська сировина сосни.

Cоcнові бруньки – Turiones Pini.

Oкрім них, використовують ще соснову кору, деревне вугiлля, сосновий бальзам, ефiрну олiю соснових голок і гілок, сосновий сік, олію з насіння. З соснового бальзаму при дистиляції отримують терпентилеву олію і колофон. Cоснові бруньки збирають ранньої весни (березень), коли вони в стадії перед розпукуванням. Caме вони є засобом, що використовуються в фітотерапії. Бруньки майже цилiндричнi, 3-5 см завдовжки i 4 мм завтовшки. Складаються з оci, навколо якої густо розміщені численні чорно-коричневi, по краю безколірні, розiрванi, злiпленi смолистим секретом луски. У пазусi кожної луски є по однiй листовiй брунцi. Cyшать в затiнку чи в сушарцi при температypi до 35 С i добрiй вентиляції. Висушена сировина має рожево-коричневе забарвлення, приємний бальзамічний запах, смолисто-гiркий присмак.