2. Значення магнію для росту і розвитку рослин

Частковий хлороз листків із світло-зеленими плямами свідчить про нестачу магнію в рослинах (див. мал. 4). У цукрових буряків такі симптоми магнієвого голодування виявляються тільки після 50-до- бового росту і розвитку їх. У разі нестачі магнію відбувається руйнування хлорофілу, листки просвічуються і швидко відмира­ють. Магній найактивніше бере участь у фотосинтезі. При екстра­гуванні хлорофілу з рослин спиртово-ефірними розчинами магній лише частково переходить у розчин, оскільки він разом з кальцієм входить до складу води клітин. Якщо поступово вилучати з рослин магній спочатку водою, а потім оцтовою кислотою, він пе­реходить у розчин повністю. При дозріванні насіння магній разом з фосфором у вигляді фосфатів магнію пересувається до насіння і відкладається у вигляді фітину. Магній відіграє велику роль у різних процесах, що відбуваються в рослинах: бере участь у пере­міщенні фосфорної кислоти, активує ферменти, що беруть участь у фосфорному обміні, прискорює утворення вуглеводів тощо.

На супіщаних і особливо піщаних ґрунтах польові рослини і яблуні часто відчувають нестачу магнію. Тому при внесенні його як добрива у вигляді бормагнієвих відходів, калімагнезії чи міне­ралу серпентину поліпшується ріст і розвиток цих рослин. До речі, удобрення ґрунту калімагнезією або серпентином підвищує цук­ристість цукрових буряків. Вміст магнію в насінні більший, а в листках менший, ніж кальцію. Найбільше магнію в тому насінні, яке багате на жир.

3. Значення заліза для росту і розвитку рослин

В разі нестачі заліза листки рослин стають світло-жов­тими або навіть білими, що свідчить про захворювання їх на хло­роз. Хлороз більш помітний на молодих листках (див. мал. 5). Хлороз внаслі­док нестачі заліза

Мал. 4. Ознаки магнієвого голодування рослин

1 – кукурудза 6 – жито

2 – кукурудза на кислому ґрунті 7 – гречка

3 – фасоля 8 – сорго

4 – соя 9 – овес (дві стадії)

5 – просо 10 – ячмінь

11 – цикорій

вважається повним, а внаслідок нестачі каль­цію і магнію — частковим (не всі листки й їх поверхні білі). Той факт, що молоді листки уражуються хлорозом, а старі залиша­ються зеленими, свідчить про те, що залізо в рослинах перебуває у малорухомій формі і не переміщується із старих листків у мо­лоді.

У кукурудзи буває так званий половинчастий хлороз, коли за­лізо з однієї половини пластинки листка втрачає здатність пере­суватися до іншої.

При відсутності заліза у зелених листках не утворюється хло­рофіл, хоч воно і не входить до складу хлорофілу. Залізо бере участь в окислювально-відновних процесах, а також входить до складу ферментів, що потрібні для утворення хлорофілу.

Залізо, як і магній, потрібне і безхлорофільним організмам. Джерелом заліза для рослини є сполуки заліза (II) і заліза (III). Сполуки заліза (II) нестійкі, легко окислюються і лише при над­мірній кількості вони шкідливі для рослин. Залізо легко перехо­дить у важкорозчинні гідрати і фосфати, тому рослини засвоюють його в дуже малих концентраціях. Штучні водні культури слід підживлювати в кілька прийомів органічними сполуками заліза, наприклад цитратом або тартратом, які забезпечують нормальне живлення рослин. У ґрунтах заліза дуже багато, проте воно май­же все перебуває у формі важкорозчинних сполук, тому для рос­лин не шкідливе. Нейтральні солі сприяють кращому живленню рослин залізом.

Вміст заліза в рослинах невеликий — соті частки процента у перерахунку на суху речовину, тому в природних умовах хлороз рослин спостерігається рідко.

Мал. 5. Ознаки залізного голодування рослин

1 – виноград 6 – конюшина

2 – яблуня (дві останні стадії) 7 – люпин

3 – черешня 8 – малина

4 – персик 9 – суниця

5 – цитрусові 10 – табак