
- •Умань – 2011
- •Лабораторна робота 1 Закони екології і їх значення в сільськогосподарському виробництві
- •Лабораторна робота №2 Азотний фонд ґрунту і діагностика ефективності застосування азотних добрив
- •1. Значення азоту для росту і розвитку рослин
- •2. Азотний фонд ґрунту і діагностика ефективності застосування азотних добрив
- •1. Значення азоту для росту і розвитку рослин
- •2. Азотний фонд ґрунту і діагностика ефективності застосування азотних добрив
- •Лабораторна робота №3 Фосфорний фонд ґрунту і діагностика ефективності застосування фосфорних добрив
- •Значення фосфору для росту і розвитку рослин
- •Вміст фосфору в ґрунті і діагностика ефективності застосування фосфорних добрив
- •Значення фосфору для росту і розвитку рослин
- •2. Вміст фосфору в грунті і діагностика ефективності застосування фосфорних добрив
- •Лабораторна робота №4 Калійний фонд ґрунту і діагностика ефективності застосування калійних добрив
- •Значення калію для росту і розвитку рослин
- •2. Калійний фонд ґрунту і діагностика ефективності застосування калійних добрив
- •1. Значення калію для росту і розвитку рослин
- •2. Калійний фонд ґрунту і діагностика ефективності застосування калійних добрив
- •Лабораторна робота №5 Значення кальцію, магнію та заліза для росту і розвитку рослин
- •Значення магнію для росту і розвитку рослин
- •3. Значення заліза для росту і розвитку рослин
- •Лабораторна робота №6 Значення мікроелементів для росту і розвитку рослин
- •Значення бору для росту і розвитку рослин
- •Ознаки борного голодування рослин
- •Значення марганцю для росту і розвитку рослин
- •Ознаки марганцевого голодування рослин
- •4. Значення молібдену для росту і розвитку рослин
- •Лабораторна робота 7 Добрива та охорона навколишнього середовища Класифікація добрив. Азотні добрива
- •Азотні добрива
- •2.1. Аміачні добрива
- •2.2. Нітратні добрива
- •2.3. Аміачно-нітратні добрива
- •2.4. Амідні добрива
- •Застосування азотних добрив та охорона навколишнього середовища
- •Лабораторна робота 8 Добрива та охорона навколишнього середовища Фосфорні добрива. Калійні добрива. Ефективність застосування калійних добрив
- •1.1. Фосфорні добрива, розчинні у воді
- •1.2. Фосфорні добрива, не розчинні у воді, але розчинні у слабких кислотах
- •1.3. Добрива, не розчинні у воді і погано розчинні в слабких кислотах
- •2. Калійні добрива
- •2.1. Прості калійні добрива
- •2.2. Концентровані калійні добрива
- •3. Ефективність застосування калійних добрив
- •Лабораторна робота 9 Комплексні мінеральні добрива. Мікродобрива
- •Комплексні мінеральні добрива
- •Мікродобрива
- •1. Комплексні мінеральні добрива
- •Мікродобрива
- •Лабораторна робота 10 Органічні добрива
- •2. Сеча і гноївка
- •3. Пташиний послід
- •4. Торф і торфокомпости
- •5. Міське сміття і промислові органічні відходи
- •6. Боротьба з насінням бур'янів, що потрапляє в органічні добрива і дефекат
- •Лабораторна робота 11 Теорія і практика використання біогумусу і біомаси
- •2. Агрохімічна характеристика біогумусу як добрива пролонгованої дії
- •Збагачення грунту черв'яками
- •Використання вермикультури у тваринництві і медицині
- •Літературні джерела
Використання вермикультури у тваринництві і медицині
Використання у тваринництві. Крім біогумусу, в сільськогосподарському виробництві є широкі можливості використання біомаси черв'яків.
Одна тонна органічного корму при переробці його черв'яками дає, крім 600 кг гумусного добрива, 100 кг біомаси черв'яків, яка має високу поживну
цінність. Тіло черв'яків містить амінокислоти, в тому числі особливо важливі — лізин і метіонін. До складу біомаси входять численні ферменти, вітаміни, мікроелементи. Суха речовина тканин становить 17—23 %. Крім інших омпонентів вона містить 60 протеїну, 6 -9 лізину і від 7 до 16 % азотистих екстрактів.
Сьогодні в країні діє програма «Білок». Основним постачальником кормового білка для тваринництва вважається землеробство.
Але жоден гектар найкращих земель не може зрівнятися за
продуктивністю з гектаром, на якому «вирощують» дощових черв'яків. Так, 1 га дає 350 кг білка, 390 — кукурудзи (зерно), 1000— конюшини, а 1 га, заселений черв'яками, за рік дає 40 т білкового борошна.
Черв'яків можна успішно використовувати як корм свиням, курям, ставковій рибі, бичкам як у сирому, так і у вареному вигляді, у кількості, яка задовольняє їх потребу в білках. М'ясо тварин при цьому набуває високих товарних якостей.
Для виготовлення кормового борошна черв'яків відділяють від субстрату, миють, висушують і подрібнюють. Так, борошно за амінокислотним складом наближається до м'ясного, переважаючи його за складом усіх незамінних амінокислої за винятком гліцину, вміст якого нижчий (3 проти 6 %).
Встановлено, що введення у щоденний раціон поросят 20— З0 шт. черв'яків забезпечує швидший їх розвиток. Набагато швидше ростуть також каченята при підгодовуванні їх черв'яками.
До основного раціону птиці додають 1 % черв'яків, 65 зерна, 18 соєвих бобів, 8 пшеничних висівок, 8 шкаралупної пудри, 1 % мінеральних речовин на 104 доби годування. Вихід яєць збільшується на 25 %, маса птиці на 22, вміст білка — на 6,6 %. Добавляння 0,5 кг свіжих черв'яків у раціон молочних корів на 1 корову протягом 90 діб збільшило вихід молока від корови на 22 %. Приріст риби становив 33,5 % при добавлянні 15 % живих черв'яків у раціон їх харчування.
Амінокислотний склад тіла черв'яка з гною (% від усього білка): лізину —8; гістидину — 1,7; аргініну —6; аспарагінової кислоти—11,7; триптофану — 1; треоніну — 5; серину — 5; глутамінової кислоти—15,9; проліну — 6,9; гліцину— 6; аланіну — 5,5; валіну — 3,9; ізолейцину — 3,4; лейцину — 8,2; тирозину — 2,9; фенілаланіну — 3,4; цистину — 3,1; метіоніну — 3,4.
З 1 га виробничої площі за рік можна одержати до 40 т сухого Кормового борошна. Коефіцієнт переводу 3:1 є кращим з відомих коефіцієнтів переводу поживних речовин у живу біомасу. Це одна з найвигідніших операцій перетворення відходів на повноцінний білок, яка не використовується в нашій економіці лише із-за нерозуміння її вигоди, а це може значно швидше вирішити проблему добування повноцінного білка для збалансування кормів тварин. У природі немає іншого подібного відтворення промисловим способом джерела повноцінного білка (А. М. Ігонін, 1988).
ККД кормів підвищується на 20—25 %. Білок, добутий з черв'яків, високоефективний для всіх видів тварин, птиці, риби як у сирому, гак і в переробленому вигляді і поліпшує якість тваринницької продукції.
При ньому слід враховувати, що в перспективі проблема білка постає з усією гостротою і тваринництво не буде ним забезпечене. Успіх залежатиме від ставлення до ціп справи.
Враховуючи вищесказане, можна зробити висновок, що сільське господарство спроможне запровадиш безвідходну технологію і стати екологічно чистим і економічно вигідним виробництвом.
Червоний черв'як з усіх відомих дощових черв'яків відзначається великим вмістом протеїну в своїй біомасі.
Вміст протеїну залежно від корму становить 68—82 %. В результаті вищесказаного стає ясно, що біомаса дощових черв'яків є хорошим кормом і може бути відмінним протеїновим доповненням до корму тварин.
Червоний черв'як використовується в замкнутому циклі в основному для екологічно чистої переробки гною сільськогосподарських тварин, який перетворюється на цінний гумус. Завдяки цьому одержується додатковий прибуток, а надлишок популяції можна використовувати як добавку до корму тварин.
Біомасу дощових черв'яків можна використовувати для основного корму або як добавку до корму різних риб, наприклад форелі, вугрів, а також жаб.
Біомасу червоного черв'яка у вигляді пасти вносять у великі і малі домашні акваріуми із звичайними або тропічними рибами, які дуже люблять цей корм.
Годівля курей. У звичайний корм, що складався з 65 % зерна, 18 — подрібненого соєбобового зерна, 8 — пшеничної січки, 8 — шкаралупної пудри і 14 % мінеральної речовини, добавляли 3,7 % земляних черв'яків. Відгодівля, тривала 104 доби. Результати експерименту свідчать, що вихід яєць збільшився на 24,6 % порівняно із звичайним годуванням, а вміст протеїну в яйцях підвищився на 6,6 %.
Порівняно з добавкою рибного помолу (борошна) добавка черв'яків збільшує вихід яєць на 13,2 %.
Годівля молочних корів. Дослід проводили в двох групах молочних корів з однаковою кількістю тварин. Одна група (контрольна) одержувала комплексний корм (20 % рослин, 15 ячменю, 5 пшеничного зерна, 10 коробочок бавовнику, 3 кісткового борошна і 2 % солі) протягом 90 діб. Середній удій молока від однієї корови становив 2976 кг. Другу групу (дослідну) годували комплексним кормом з добавкою свіжих земляних черв'яків — 0,5 кг/добу на корову — 90 діб. Середній удій тут досяг 3634,8 кг, тобто збільшився на 22,4 % порівняно з контрольною групою.
Годівля риби. Живі земляні черв'яки і гумус е високоякісним кормом для риби. При згодовуванні подрібнених соєвих бобів і пшеничної муки вихід
риби становив 721,7 кг, при згодовуванні з добавкою 15 % живих черв'яків і свіжого біогумусу — 883,8 кг, тобто підвищився на 24,6 %.