3. Збагачення грунту черв'яками

Збагачення ґрунту, виснаженого і неродючого внаслідок злов­живання хімічними добривами і тривалої експлуатації, може бути проведене за допомогою біогумусу та дощових черв'яків.

Якщо є дощові черв'яки, якими можна заселити ґрунт, це роб­лять так: ґрунт зорюють на глибину 0—35 см; по всій площі, яку будуть заселяти, вносять достатню кількість органічної речовини для забезпечення живлення черв'яків протягом 6 міс. Це роблять два рази на рік: на початку року і через місяць.

Приклад. Якщо площа становить 1 га, необхідно по всій площі (10 000 м²) розкидати приблизно 500—600 ц гною, який пройшов ферментацію.

Рясно зросити всю площу так, щоб вона добре просочилась водою, але не перетворилася на болото.

Провести заселення черв'яками з розрахунку 50 шт. на 1 м². Це бажано зробити рано-вранці. Сонячні промені, які дуже турбу­ють черв'яків, примусять їх швидко заглибитися в ґрунт, де вони почнуть робити нові ходи, які потім стануть шляхами доступу до їхніх гнізд.

Далі треба дати ґрунту відпочити протягом 13 міс. перед про­веденням культивації. Потім залежно від кислотності ґрунту і вміс­ту в ньому органічної речовини популяція черв'яків становитиме 900—1400 шт. на 1 м².

Щільність їх може бути значно більшою, якщо відповідно збіль­шити початкову кількість черв'яків для заселення.

Теоретично 1000 дощових черв'яків при достатній кількості органічної речовини для корму здатні виробляти близько 600 г гумусу на 1 м² ґрунту за добу.

Якщо немає придатних різновидів дощових черв'яків для засе­лення площі, або якщо вони призначені для інших цілей, напри­клад для виробництва гумусу в інтенсивному господарстві, доціль­но поступити інакше. Черв'яків необхідно розселяти залежно від хімічного аналізу ґрунту і самого гумусу.

Позитивні якості гумусу зумовлені в основному наявністю в ньому великої кількості багатої бактеріальної флори. За хіміч­ним складом продукту можна судити про вміст у ньому певної кількості колоній бактерій. Порівнюючи результати цього аналізу з аналогічними аналізами ґрунту, можна визначити необхідну кіль­кість гумусу, який потрібно внести на 1 м².

При середній кислотності ґрунту рекомендується вносити 20 ц/га гумусу, тобто 1 кг/м². Таку саму дозу на 1 га вносять у полі, яке відведене під зернові.

Виходячи із середньої вологості продукту 50 %, доза станови­тиме 2 кг на 5 м².

Гумус необхідно вносити так: ґрунт зорати на необхідну для даної культури глибину, зросити поверхню, щоб ґрунт був вологий; рівномірно внести гумус на всю поверхню відведеної ділянки, знову провести зрошування, щоб гумус був зволожений. Давати ґрунту відпочинок на один рік немає потреби, хоча доцільно зачекати де­кілька місяців перед висіванням сільськогосподарської культури. Провести сівбу. Вносити гумус необхідно не в холодну і не в жарку пору року. Це краще робити восени або навесні. Продовжувати легке, нерегулярне зрошення потрібно протягом усього передпо­сівного періоду. В післяпосівннй період зрошувати слід залежно від виду рослини чи культури.

Внесення гумусу дощових черв'яків високої якості дає змогу проводити такий обробіток ґрунту раз у 6 років, зберігаючи на да­ній площі один тип

культури. Такий обробіток забезпечує значну економію витрат на механізацію та оплату праці порівняно із зви­чайним обробітком сільськогосподарських земель.

Причина періодичності обробітку полягає у винятковій плодю­чості початкової бактеріальної флори, завдяки відтворенню якої нормальна періодичність обробітку становить (> років. При цьому стимулюється ріст рослин, підвищується продуктивність і одночас­но подовжу*тиси річний виробничий цикл.

Наявність зв'язку між життєдіяльністю дощових черв'яків і ростом рослин встановлено ще на початку XX ст. Г. М. Висоцький довів, що будова ґрунту, його склад і характер природної рослин­ності тісно пов'язані з життєдіяльністю дощових черв'яків.

Дещо пізніше П. Е. Мюллер, досліджуючи розвиток кореневої системи ряду трав'янистих рослин і чагарників у букових лісах, дійшов висновку, що в лісових умовах коріння рослин проникає в глибокі шари ґрунту під впливом дощових черв'яків. Спостеріга­ючи за ростом ряду кореневищних трав'янистих рослин, зокрема за ростом конвалії, встановив, що коріння цієї рослини добре розви­вається лише при підгортанні їх викидами дощових черв'яків. На основі своїх досліджень він зробив висновок, що ті види рослин, для нормального росту яких постійно потрібний пухкий ґрунт, в результаті припинення життєдіяльності дощових черв'яків зника­ють з даної ділянки або дуже слабко розвиваються.