2. Агрохімічна характеристика біогумусу як добрива пролонгованої дії

Дослідженнями встановлено, що біогумус має багатосторонній позитивний вплив на агрохімічні, фізико-хімічні і біологічні влас­тивості ґрунту. У біогумусі акумульована велика кількість макро- і мікроелементів, які безпосередньо засвоюються рослинами. Він містить ряд ростових речовин, вітамінів, антибіотиків, 18 амінокис­лот і корисну мікрофлору. Хімічна реакція біогумусу нейтральна. В результаті того, що гумус містить комплекс корисних речовин, він може бути використаний для всіх сільськогосподарських куль­тур, але особливо корисний для тих, які потребують поживних ре­човин у концентрованій формі, збалансованих за хімічним складом. Це добриво пролонгованої дії із синхронним ефектом є новим ви­дом добрив для одержання екологічно чистої продукції, здатне ре­анімувати ґрунт і знижувати антропогенний вплив, особливо при внесенні підвищених доз добрив.

Черв'яки виділяють із субстрату кальцій, знижуючи тим самим кислотність середовища. Коефіцієнт гуміфікації субстрату 15—25 %, в той час як для гною він становить близько 10 %. Завдяки інтенсивній ферментації біогумус містить велику кількість біоло­гічно активних речовин (ауксинів, гетероауксинів тощо), які значно знижують стрес рослин, особливо розсади при висаджуванні у грунт, підсилюють приживлюваність, прискорюють проростання на­сіння, підвищують стійкість рослин проти захворювань, впливають на ріст і розвиток рослин, тим самим сприяючи одержанню ран­ньої продукції високої біологічної якості, придатної для тривалого зберігання. Біогумус має також інші цінні властивості: велику вологомісткість, вологостійкість, гідрофільність, механічну міц­ність, відсутність насіння бур'янів. Біогумус здатний утримувати до 70 % води і в 15—20 разів ефективніший за будь-яке органічне добриво.

В середньому агрохімічні властивості біогумусу можна подати так: кислотність рН=6,5...7,2; вміст сухої органічної маси — 40— 60%; гумусу—10—12; загального азоту —0,9—3,0; фосфору (Р₂0₅) — 1,3—2,5; калію (К₂0) — 1,5—2,5; кальцію 4,5- 8; маг­нію— 0,5—2,3; заліза—0,2—2,5%; міді—3,5—5,1 мг/кг; марган­цю— 60—80; цинку — 28—35 мг/кг; вологість — 40—50 %; бакте­ріальна флора — до 20 000 млрд колоній в 1 г біогумусу.

Елементи живлення перебувають в органічній формі, більш на­дійно зберігаються від вимивання і служать джерелом пролонгова­ної дії біогумусу. Розкладання його мікроорганізмами вивільнює макро- і мікроелементи, забезпечує рослини вуглевода­ми, необхідними для фотосинтезу рослин. При внесенні біогумусу, який характеризується високою буферністю, він не сприяє над­лишку концентрації солей у ґрунтовому розчині, що простежується при внесенні високих доз мінеральних добрив. Вміст у біогумусі гумінових кислот, азоту і співвідношення їх із фульвокислотами характеризують якість біогумусу. Наявність гуматного і фульватно-гуматного типу біогумусу сприяє поліпшенню комплексу фізич­них властивостей грунту за рахунок формування агрономічно цін­ної структури.

За даними авторів і даними італійських дослідників, особливої цінності вермикомпостам надають гумінові кислоти, вміст яких коливається від 5,6 до 17,5 % У перерахунку на суху речовину. Ціни на вермикомпост в Італії встановлюють в основному залежно від вмісту гумінових кислот.

У вермикомпостах крім відходів, що розклалися, міститься та­кож певна кількість відмерлих черв'яків, що також підвищує їх цінність. І, нарешті, слід зазначити, що таємниця особливостей біологічного перегною визначається трьома факторами:

1. Багатою флорою бактерій, яка в 100 разів перевищує ту, що міститься в гною тварин, що вважається найкращим натуральним добривом (до 2000 млрд колоній в 1 г перегною, 150—350 млн — у гною).

В літературі є дані про те, що вермикомпост, який виробляється в деяких господарствах Італії, збагачують мікробною культурою, що складаються з бактерій, актиноміцетів і грибів.

2. Вмістом більшості необхідних для рослин хімічних елементів живлення у засвоюваній формі.

3. Кислотністю рН = 6,8...7,2, яка коливається близько нейтраль­ної (рН = 7) і створює у ґрунті умови, які утруднюють розвиток хвороб. Крім того, якість біогумусу регламентується відсутністю патогенної мікрофлори.

Біогумус містить велику кількість біологічно активних речовин (1 м³ біогумусу прирівнюється до 70 тис. м² площі ґрунту). Специ­фічна мікрофлора біогумусу здатна відновити мертвий ґрунт, тоб­то забезпечити всі його функції і високу родючість.

Біогумус суттєво впливає на кислотність ґрунту і може довести її рН до нормального. Важливо також те, що фосфор і азот біо­гумусу швидко засвоюються рослинами.

Результати хімічних аналізів показали, що біогумус містить у формі, що легко засвоюється, всі необхідні для рослин речовини. Він маї оптимальну реакцію ґрунтового розчину, містить багату флору бактерій. Порівняно з органічними добривами вермикомпости містять значно більше рухомих елементів живлення в екскре­ментах черв'яків, у 10—11 разів більше засвоюваного калію, в 7 — фосфору, в 2 рази кальцію і магнію. Поживні речовини біогумусу повільно розчиняються у воді, і отже, можуть тривалий час живити рослини. Гранульовані гумусні добрива за вмістом гумусу пере­важають гній і компости в 4—8 разів.

Органічні добрива «біогумус» після вибирання з культури вима­гають відповідної підготовки для подальшого виробничого вико­ристання.

У випадку, коли «біогумус» використовуватиметься в тому са­мому господарстві, його можна вносити під культури в «сирому» вигляді, без будь-якої технологічної підготовки.

Гумус, призначений для реалізації, підлягає відповідній оброб­ці. Насамперед його підсушують до 50—60 % вологості, потім просіюють на решетах з чарунками різного діаметра. Просіюють вручну або на віброрешетах. Непросіяні залишки повертають у культуру черв'яків для подальшої переробки.

У західних країнах гумус розділяють на три фракції за величи­ною гранул: дуже дрібна фракція — гранули 0,1 мм; дрібна — 0,3—0,7; крупна — 0,7 мм.

Дуже дрібна фракція, або гумусове борошно, при внесенні в ґрунт відразу ж розчиняється і засвоюється рослинами. її вико­ристовують при необхідності «лікування» рослин і для отримання швидкого ефекту. Дрібну фракцію використовують для підживлен­ня городніх, парникових і оранжерейних культур (овочі, квіти). Третю функцію використовують у рослинництві, городництві і са­дівництві.

У нашій та інших країнах підсушений біогумус також розділя­ють просіюванням на три фракції, які значно крупніші: дуже дріб­на фракція — гранули до 1 мм, дрібна — до 2 і крупна — до 3 мм.

Упаковують біогумус у поліетиленові мішки або пакети, що за­безпечують збереження вологості до 50 %. Транспортують у полі­етиленових пакетах або у відкритій тарі згідно з правилами, вста­новленими і діючими на даному виді транспорту.

Біогумус реалізується споживачам партіями — це будь-яка кіль­кість продукту, однорідного іа своїми якісними показниками. Пар­тія супроводжу) і'ьсм одним документом про якість.

В Італії виробляється з всрмнкомносгу і рідке добриво, яке має вигляд пастоподібної маси з вмістом 10 % сухої речовини.

Перед внесенням біогумусу групі готують. так орють па гли­бину 30—35 см; боронують; гумус вносять після випадання опадів або після штучного зрошування розкидачем гною. Після внесення гумусу бажано знову провести зрошування. Удобрене гумусом поле залишають на 3—6 міс. під пар.

Дози внесення біогумусу залежать від вмісту поживних ком­понентів, органічної маси в грунті, виду сільськогосподарської культури.

В середньому оптимальними дозами є 3—3,5 т чистого гумусу і 4 — 5 т неочищеного на 1 га площі, при сівбі локально по 250— 300 кг/га. Максимальна доза становить 4 т/га.

Застосовують три основні способи внесення біогумусу: рівно­мірне розсіювання крупної фракції по поверхні ґрунту під культи­вацію сівалкою для мінеральних добрив; підживлення (кореневе і позакореневе); локальне внесення біогумусу в рядки при сівбі, ви­саджуванні насіння, розсади, дерев (усі три фракції).

Внесення нестандартного біогумусу (із залишками непереробленого черв'яками корму) потребує відповідного підвищення дози добрив.

Біогумус можна використовувати для реанімації малопродук­тивних грунтів. З цією метою на таких грунтах його вносять в дозі З т/га через кожні 4 роки.