6. Боротьба з насінням бур'янів, що потрапляє в органічні добрива і дефекат

У шлунок тварин разом з кормами потрапляє насіння бур'я­нів (польового осоту, лободи, щириці, кульбаби, тонконога тощо).

Це насіння в шлунку не перетравлюється і виділяється неушко- дженим.Наприклад, в 1 т коров'ячого гною виявляли близько 2 млн шт. насіння бур'янів, овечого—15 тис. шт., гною свиней — 435 тис. шт., коней — 22,5 тис. шт., пташиного посліду — 20 тис. шт.

При внесенні у ґрунт неперепрілого гною по полю розсівається насіння бур'янів, що завдає великої шкоди рільництву та овочів­ництву.

Тварини, хворі на гельмінтози, виділяють у гній яйця гельмін­тів (глистів). Так, самка стьожкових червів за рік відкладає в кишках тварини близько 4 млн яєць. Самка аскариди здатна за добу відкласти до 200 тис. яєць. Від хворих тварин у гній потрап­ляють різні мікроби, в тому числі збудники таких небезпечних хвороб, як ящур, бруцельоз, туберкульоз, сибірка, бешиха і чума свиней, пулороз і чума птиці, правець, сказ, сап, енцефаломієліт, інфекційна анемія, паратиф, колібацильоз, емфізематозний кар­бункул тощо.

Вивезений в поле не знезаражений і не перепрілий гній забруд­нює мікроорганізмами грунт, воду, корми, а інколи й повітря і стає небезпечним для здоров'я людини і сільськогосподарських тва­рин. До того ж неперепрілий гній у перший рік внесення впливає на підвищення врожаю сільськогосподарських культур дуже не­значною мірою.

У недбало складеному, незакритому гної відкладають яйця му­хи. Протягом літа одна муха за сприятливих умов може дати потомство, яке обчислюється мільярдами особин.

Біотермічне знезаражування методом наземного штабелювання або котлованного зберігання гною в гноєсховищах сприяє за­гибелі в ньому насіння бур'янів, збудників інфекційних хвороб, а також личинок мух. Обидва ці методи знезаражування потре­бують водонепроникної основи (долівки).

При котлованному зберіганні гною значно менше витрачається азоту й органічних речовин, ніж при наземному штабелюванні. Ноно є кращим і з санітарно-гігієнічної точки зору.

Пропонуємо тип гноєсховища, побудованого на фермах Хмельницької області. На будівництво гноєсховища ферма витратила значно менше коштів, ніж на будівництво гноєсховищ інших типів.

Гноєсховище — це заглибина з водонепроникним дном і стінка­ми довжиною 50 м і загальною шириною 9 м. В центрі уздовж гноєсховища- зроблено триметровий проїзд для механізованого розвантажування гною і завантажування ним двох котлованів. Котловани розміщені зліва і справа від проїзду. Ширина кожно­го котлована 3 м. Проїзд розміщений на висоті 1 м від дна кот- ловаиа, висота зовнішніх стін 4 м. Два гноївкозбірники обладнані в кінці обох котлованів, заглиблені на .6 м, мають квадратну форму 2x2 м.

Завантажувати гноєсховище починають з того боку, де розмі­щені гноївкозбірники.Оскільки вони розміщені в котловані, гноїв­ка в них взимку не замерзає.

Гній в цьому гноєсховищі укладають шарами по 3 м завдовж­ки і по 1 м завширшки і завтовшки. Таких шарів у висоту може бути 4. Дію котлованів має незначний нахил (на кожному метрі на 0,5°) у бік гиоївкозбірників. Посередині кожного котлована зроблено поздовжню канавку для стікання гноївки.

При завантаженні гноєсховища перші 3—7 діб гній не ущіль­нюють, щоб у ньому завдяки життєдіяльності бактерій підвищи­лась температура до 60—70 °С. Потім його добре ущільнюють зверху накладають новий шар свіжого гною і вкривають торфом або землею.

Боротьба з насінням бур'янів, що міститься в гної. Основним джерелом засмічення гною є фуражне зерно, відсівки зерноочи­щення, грубі корми, силос і комбікорм. Відокремити насіння від кормів неможливо. Але в процесі приготування комбікорму мож­на зернофураж перед розмелюванням очистити від насіння бур'я­нів. За даними В. В. Милого, в 1 т простого комбікорму, виготов­леного заводським способом, міститься 396,6—406 тис. насінин різ­них бур'янів. Тим самим комбікорм став джерелом засмічення гною та інших органічних добрив, а крім того, разом з фуражним зерном, яке надходить на заводи з інших областей і республік, можуть завозитися нові види бур'янів, яких у даній місцевості немає.

Для усунення засміченості комбікормів насінням бур'янів за­стосовують, по-перше, ретельне механічне очищення фуражного зерна, а, по-друге, — термічну обробку зерна перед розмелюван­ням. Так, при двогодинному підігріванні до температури 120 °С насіння бур'янів, яке потрапило в зерно, майже повністю втрачає схожість.

Про неповну втрату схожості насіння бур'янів при різних спо­собах зберігання гною є багато даних. Так, насіння, відібране із свіжого гною, має середню схожість 23 %, після зберігання про­тягом 6—8 міс.— 8%. Після обробки гною гербіцидом 2,4-Д (на­трієвою сіллю) в дозах 1,0—0,5—0,25 кг/т насіння бур'янів пов­ністю втрачає схожість.

Обробку гною розчином натрієвої солі 2,4-Д краще провадити восени при укладанні в штабель. Через 6—8 міс. зберігання та­кий гній можна вносити не лише по чистому пару, а й під будь- які культури. Така обробка знижує засміченість гною насінням бур'янів у 3—6 разів. При обробці розчином натрієвої солі 2,4-Д гною, який вносять перед оранкою, засміченість зменшується ли­ше в 2—3 рази.

Вплив натрієвої солі 2,4-Д на схожість насіння бур'янів, що міс­титься в пташиному посліді. Найбільше насіння бур'янів у посліді осіннього нагромадження — від 120 до 412 шт. на 1 кг посліду. У досліді весняного нагромадження найменша кількість насіння — від 30 до 72, літнього — 64 і зимового — 214 шт. на 1 кг посліду.

Схожість насіння бур'янів з посліду зимового нагромадження найвища — 60 %. Це можна пояснити так. Насіння, що потрапило в корм, дозріло в минулі роки. Потім воно було в шлунку птиці і зберігалося в посліді взимку. В цей період в основної маси на­сіння закінчилось фізіологічне дозрівання зародка, у твердого на­сіння мацерувалися покривні оболонки, у деяких інактивувалися інгібітори росту.

На Україні побудовано і будується багато птахофабрик, і це означає, що кількість пташиного посліду з року в рік збільшува­тиметься. Слід пам'ятати, що при його зберіганні треба викори­стовувати гербіциди для знищення схожості насіння бур'янів.

Вплив натрієвої солі 2,4-Д на схожість насіння бур'янів, що міститься в дефекаті. Дослідження дефекатів з різних цукрових заводів показали, що в основному засмічений насінням бур'янів верхній шар дефекату — 0—10 см. На глибині 20 см вміст насіння становить 2—3 % його кількості в шарі 0—10 см.

Вносячи в грунт органічні добрива, оброблені розчином натріє­вої солі 2,4-Д, можна зменшити потенційну засміченість орного шару грунту.