1. Комплексні мінеральні добрива

2. Мікродобрива

1. Комплексні мінеральні добрива

Світова практика свідчить, що найбільш економічно вигідно використовувати не прості добрива, а складні і складно-змішані. Виробництво і використання їх дають велику економію щодо транспортних витрат, будівництва складів, тари і засобів механі­зації внесення їх у ґрунт.

Види комплексних мінеральних добрив.

Амофос — подвійне складне добриво, містить 10—12 % N і 46—50 % Р₂O₅. Добриво добувають нейтралізацією фосфорної кислоти аміаком. Має добрі фізичні властивості, негігроскопічне, легко розсівається, є доброю сировиною для приготування складних і змішаних доб­рив з різними співвідношеннями в них азоту, фосфору і калію.

Використовують амофос при рядковому і основному внесенні під цукрові буряки, зернові культури. Досить ефективне добриво на всіх грунтах. Кращому використанню амофосу сприяє його добра розчинність і утворення в місцях його внесення гідрофосфату кальцію і карбонату амонію.

Недоліком амофосу є широкі межі співвідношення в ньому азоту і фосфору (фосфору в 4 рази більше, ніж азоту). Внаслідок цього для внесення однакових кількостей азоту і фосфору до амофосу добавляють азотні добрива, а в деяких випадках і калійні.

Діамофос (NН₄)₂ НР0₄ містить близько 20—21 % N і 51—53 % Р2О5. Технологія добування діамофосу, як і амофосу, полягає в насиченні фосфорної кислоти аміаком.

У діамофосу краще співвідношення між азотом і фосфором (1 : 2,5), ніж в амофосу. Використовується майже на всіх грунтах, особливо на чорноземах, при основному внесенні добрив і в рядки при підживленні технічних, зернових і овочевих культур. Діамофос має добрі фізичні властивості, водорозчинний, може довго зберігатися, добре змішується з усіма добривами.

Калієва селітра КNО₃ — біла кристалічна речовина, містить 13 % N і 46 % K₂O. Має добрі фізичні властивості. Добриво характеризується широким співвідношенням між азотом і калієм (1 : 3,5), тому при внесенні під окремі сільськогосподарські культури до нього треба добавляти азот і фосфор. Суміші на основі калієвої селітри мають добрі фізичні властивості, їх можна вносити під чутливі до хлору культури.

Нітрофоска — складне добриво, що містить азот, фосфор і калій. Хімічна промисловість виробляє нітрофоску двох марок .із співвідношенням азоту, фосфору і калію 12 : 12 : 12 і 13:10: 13.

Нітрофоски використовують під культури, які потребують одночасного внесення азоту, фосфору і калію. Їх можна вносити при всіх способах внесення і під усі сільськогосподарські культури на всіх ґрунтах (за винятком солонців). Це гранульоване добриво з добрими фізичними властивостями, добре розсівається туковими сівалками. За дією на врожайність культур нітрофоска наближається до суміші простих туків.

Деякі види нітрофосок містять велику кількість фосфорної кислоти в порівняно важкодоступній формі (карбонатна нітрофоска), а тому їх слід вносити в основному під оранку. Для рядкового внесення під час сівби і для підживлення такі нітрофоски менш придатні, ніж амофос, діамофос, амонізований, подвійний і простий суперфосфати та суміші їх з азотними і калійними добривами. Карбонатна нітрофоска у гранульованому вигляді діє значно слабкіше, ніж у порошкоподібному.

Нітрофос — складне азотно-фосфорне добриво, яке добувають розкладанням природних фосфоритів азотною кислотою або сумішшю азотної і сірчаної чи фосфорної кислот з наступною нейтралізацією аміаком — грануляцією. Основними компонентами нітрофосу є нітрат амонію, фосфат амонію і гідрофосфат кальцію. Вміст азоту і фосфору залежить від складу сировини і методу добування нітрофосів.

Добриво можна використовувати в усіх зонах під усі сільськогосподарські культури, коли, необхідно внести азот і фосфор, а калію рослини не потребують (на ґрунтах, добре забезпечених калієм).

Діамонітрофоска — потрійне складне добриво із співвідношенням NPК 1:1:1 (по 17—18 %). Має більш високу концентрацію поживних речовин, ніж нітрофоска (до 50—55 %), і характеризується доброю розчинністю у воді фосфорного компонента (водорозчинного фосфору до 90—95 % засвоюваного). Можна використовувати на всіх ґрунтах під усі культури до сівби, під час сівби і для підживлення. Це перспективне безбаластне складне добриво.

Нітроамофос добувають так само, як і нітрофоску, але без добавляння калію. Містить по 24 % азоту і фосфору.

Нітроамофос випускають у гранульованому вигляді. Має задовільні фізичні властивості, малогігроскопічний. При дотриманні технології виробництва та умов зберігання не злежується і добре розсівається.

Нітроамофос краще використовувати на ґрунтах, забезпечених калієм.

Нітроамофоска містить NPK у співвідношенні 17 : 17 : 17. Є цінним добривом на всіх грунтах під усі культури при будь-яких способах внесення.

Кристалін — складне азотно-фосфорно-калійне добриво, Виробляють шість марок цього добрива з різним співвідношенням NРК. Це цінне добриво при вирощуванні овочів, особливо в закритому грунті. Кристалін повністю розчиняється у воді, а тому незамінний у теплицях і в гідропоніці. На відміну від інших добрив майже не містить хлору і може використовуватися в суміші з мікроелементами. Його можна вносити в блокових теплицях у вигляді водного розчину через автоматизовану систему дощування.

Суперфоска — складне фосфорно-калійне добриво. Залежно від сорту містить 11 —16% P₂O₅, 12—21 % K₂O, не більше 5% вільної H₃PO₄ і 14 % вологи. Порошкоподібний продукт, просівається крізь сито з діаметром отворів 5 мм. Використовують як основне добриво на грунтах, забезпечених азотом.

Карбоамофос — висококонцентроване гранульоване подвійне добриво, містить азот в амідній та аміачній формах і фосфор у водорозчинній формі. Містить 60—63 % поживних речовин.

Для добування карбоамофосу використовується фосфорна кислота і напівпродукт синтезу карбаміду.

Карбоамофос використовують як добриво під сільськогосподарські культури на грунтах, забезпечених калієм, а також як мінеральну добавку до раціону великої рогатої худоби.

Карбоамофоска — висококонцентроване складне добриво, містить азот в амідній та аміачній формах, водорозчинний фосфор і калій. Карбоамофоску добувають із фосфорної кислоти, напівпродуктів синтезу карбаміду і солей калію. Добриво випускають у гранульованому вигляді різних марок (N : P₂O₅ : К₂O = 1 : 1 : 1; 1,5 : 1 : 1; 2:1:1; 1 : 1,5 : 1). Містить до 60 % поживних речовин. Рекомендується використовувати карбоамофоску під різні сіль­ськогосподарські культури.

Фосфорно-калійні складні добрива. Безазотні складні добрива можна використовувати для внесення з осені під сільськогосподарські культури.

До останнього часу в сільському господарстві як фосфорні добрива використовувались солі ортофосфорної кислоти. Тепер вивчаються можливості використання фосфорних добрив у вигляді солей мета- і пірофосфорної кислот.

Із солей метафосфорної кислоти для використання як добриво вивчаються метафосфати кальцію, калію та амонію.

Метафосфат калію КРO₃. У чистій солі міститься 60,13 % P₂O₅ і 32,87 % К₂O. Добриво добувають за схемою

Метафосфат калію має добрі фізичні властивості, негігроскопічний, добре розсівається, зберігається і транспортується. Залежно від технології добування добриво може розчинятися в слабких кислотах або у воді.

У ґрунті метафосфат калію гідролізується.

Вартість виробництва метафосфату калію значно вища, ніж інших водонерозчинних фосфорних добрив, але за агрономічною ефективністю вони практично не відрізняються від водорозчинних фосфатів.

На легких грунтах метафосфат калію більш стійкий проти вилуження, ніж хлорид калію. Крім того, позитивною якістю метафосфатів калію є відсутність хлору, токсичного для багатьох культур. Добриво використовується окремо, коли потрібно внести одночасно фосфор і калій, або в поєднанні з сечовиною чи аміачною селітрою. При цьому суміші мають задовільні властивості.

Метафосфат амонію NH₄PO₃ добувають взаємодією аміаку з фосфорним ангідридом. Добриво містить 17 % N і 80 % P₂O₅. Близько 40—60 % азоту і фосфору перебувають у важкорозчинних у воді формах. Внаслідок гідролізу вони поступово переходять у водорозчинні сполуки, доступні для рослин. Добриво з добавкою азоту або калію можна використовувати для основного внесення на різних грунтах під різні сільськогосподарські культури.

Слід зазначити, що метафосфати легко переходять в ортофосфати, чим зумовлюється доступність їх для рослин:

Перетворення метафосфатів на ортофосфати відбувається швидше на кислих підзолистих грунтах, ніж на нейтральних.

Поліфосфати амонію добувають взаємодією суперфосфорної кислоти з аміаком. Добриво містить 16—18 % азоту і 58—61 % водорозчинної фосфорної кислоти, повністю розчиняється у воді, має добрі фізичні властивості.

Поліфосфати амонію можна використовувати як для прямого внесення, так і в тукосумішах. Добриво ефективне на карбонатних ґрунтах.

Поліфосфат калію добувають взаємодією ортофосфорної кислоти і хлориду калію. Реакція відбувається при високій температурі. Залежно від температури реакції склад добрива змінюється. Добриво має добрі фізичні властивості, містить 51 % P₂O₅ і 32 % К₂O. Поліфосфат калію можна використовувати як самостійне фосфорно-калійне добриво, а також для виробництва висококонцентрованих рідких добрив. Добриво містить мало хлору (до 4 %), тому його доцільно використовувати під культури, які негативно реагують на хлор.