1.2. Фосфорні добрива, не розчинні у воді, але розчинні у слабких кислотах

Преципітат. Фосфор у преципітаті перебуває у формі гідрофосфату кальцію СаНР0₄. Залежно від якості вихідної сировини вміст Р₂0₅ у преципітаті коливається від 25—27 до 30—35 %. Фосфор у преципітаті перебуває у формі, розчинній у лимонній кислоті і доступній для рослин. При переробці фосфоритів преци­пітат повинен містити фосфору не менше ніж 27 %, а при перероб­ці апатитового концентрату — не менше ніж 31 %. За зовнішнім виглядом преципітат — тонкий порошок білого кольору, негігро-скопічний, не злежується, добре розсівається.

Мартенівський фосфатшлак — добриво, що містить фосфор у формі Са₄Р₂O₉*СаSіO₃, або 5СаО*Р₂O₅*SIO₂. На Україні мартенівськнй фосфатшлак добувають при виплавлянні сталі з керчен­ських залізних руд, які містять велику кількість фосфору. Марте­нівський фосфатшлак — важкий порошок темного кольору. Реак­ція добрива сильно лужна (рН = 8...9). Вміст лимоннорозчинної форми фосфору в ньому становить 8—12 %.

Крім фосфору до складу фосфатшлаку входять оксиди кальцію (25—30%), магнію (7—9 %) і марганцю (близько 10 %), а також сполуки заліза, кремнію тощо. Застосовувати фосфатшлак слід при основному внесенні.За ефективністю мартенівський фосфатшлак при внесенні під оранку на кислих ґрунтах (дерново-підзо­листих, опідзолених) не поступається перед суперфосфатом. На чорноземах ефективність його нижча, ніж суперфосфату.

1.3. Добрива, не розчинні у воді і погано розчинні в слабких кисло­тах

Фосфоритне борошно містить фосфор у формі Са₃(РO₄)₂. До­бувають його розмелюванням фосфоритів. Виробництво цього доб­рива просте, вартість його невисока. Фосфоритне борошно — це тонкий порошок сірого, темно-сірого або коричневого кольору. Во­но негігроскопічне, не злежується, добре розсівається. Його мож­на змішувати з усіма видами органічних і мінеральних добрив. Залежно від якості вихідної сировини вміст Р₂О₅ у фосфоритному борошні коливається в добриві першого сорту — понад 22, друго­го 20—22, третього —18—23, четвертого 16—18%. рН фосфорит­ного борошна — 7,2—8,1.

Якість фосфоритного борошна тим вища, чим більше в ньому фосфору і чим м'якший помел фосфориту.

Особливість фосфоритного борошна полягає в тому, що фосфор у ньому перебуває у важкодоступній для рослин формі. Але під дією слабких кислот ґрунту фосфат кальцію Са₃(РO₄)₂ переходить у більш розчинний гідрофосфат кальцію СаНРO₄, який краще за­своюється рослинами.

Ефективність фосфоритного борошна значно підвищується при компостуванні його з торфом і гноєм та при одночасному внесенні з хімічно кислими (суперфосфат) і фізіологічно кислими (сульфат амонію, хлорид амонію, хлорид калію) добривами.

2. Калійні добрива

Сировиною для виробництва калійних добрив є природні ка­лійні солі, з яких найпоширенішими є сильвініт, каїніт, лангбейніт, полігаліт. Великі родовища цих солей є на Уралі, у Білорусі (поблизу м. Солігорська), на Україні (Прикарпатське) тощо.

За вмістом поживних речовин калійні добрива поділяють на дві групи:

1) прості калійні добрива, що містять калію (K₂O) до 30 % — сильвініт, каїніт, полігаліт, шеніт, лангбейніт, калімагнезія, калімаг. Ці добрива, за винятком калімагу і калімагнезії, добувають простим розмелюванням калійних руд, тому їх називають сирими калійними солями;

2) концентровані калійні добрива, що містять калію (K₂O) по­над 30 %; до цієї групи добрив належать хлорид калію, 30%- і 40%-на калійна сіль, калій-електроліт, сульфат калію, поташ.

Усі калійні добрива кристалічні, добре розчиняються у воді.