2. Прямий розвиток.

Неличинковий, або прямий, розвиток характеризується виходом з оболонок молодої особини. Хоча розвиток триває і після вилуплення, все ж таки утворення органів дорослої тварини припадає в основному на ембріональний період. Внаслідок цього прямий розвиток пов'язаний або з більшим запасом поживних речовин у яйці та наявністю засобів захисту в зародка, або з розвитком усередині материнського організму, за рахунок якого здійснюється харчування зародка. Ембріональний період при прямому розвитку подовжений.

Прямий розвиток поширений як серед безхребетних, так і серед хребетних тварин. У перших він найбільш виразний в головоногих молюсків, що відрізняються більш складною організацією. Для розвитку цих тварин потрібні значні запаси поживних речовин, які і знаходяться у великому яйці. Діаметр яйця наутилусу дорівнює 5 см, тоді як діаметр яєць молюсків з непрямим розвитком виміряється всього лише декількома міліметрами.

Серед хребетних прямий розвиток зустрічається в риб (селяхії), у деяких земноводних, але в найбільш досконалій формі виражено в плазунів, птахів і ссавців. Ускладнення організації тварин вимагає тривалого розвитку для формування особини. У плазунів і птахів це приводить до утворення яйцеклітин величезних розмірів, діаметр яких, наприклад, у курки виміряється 3,5 см, а в страуса — 10—12 см. Розвиток зародка протікає під захистом міцних оболонок: шкарлупової - у птахів, пергаментної - у плазунів. У ссавців яйце мікроскопічно мале, оскільки в процесі еволюції вдруге втратило жовток. Тривалість ембріонального розвитку і його значне ускладнення забезпечується дуже досконалою формою постачання зародка поживними речовинами за рахунок материнського організму, усередині якого він розвивається.

3. Періодизація онтогенезу .

Онтогенез являє собою безперервний індивідуальний процес розвитку особини від моменту її зародження (запліднення) до смерті. У різних груп організмів онтогенез має свої особливості. Тривалість онтогенезу може бути різною.

Для зручності вивчення, а також у зв'язку з тим, що на окремих його етапах відбувається зміна переважаючих молекулярних, клітинних і системних механізмів і характеру відносин організму з навколишнім середовищем, онтогенез багатоклітинних організмів підрозділяють на періоди, етапи та стадії.

Відрізок часу, протягом якого процеси росту, розвитку та функціонування організму ідентичні, одержав назву вікового періоду.

Одночасно це відрізок часу, необхідний для завершення певного етапу розвитку організму і його готовності до певної діяльності.

Кожен віковий період має особливості. Перехід від одного періоду до іншого вважається критичним періодом. Тривалість окремих вікових періодів змінюється.

Запропоновано декілька схем періодизації індивідуального розвитку. Відповідно до однієї з них, яка має широке поширення, виділяють:

- внутрішньоутробний (пренатальний, ембріональний) період;

- зовнішньоутробний (постнатальний, постембріональний)період.

Названі періоди онтогенезу розділяються на стадії, які розрізняють за конкретним змістом змін.

Пренатальний період у тварин, які розмножуються статевим способом, та у людини, представлений наступними стадіями:

- зигота – одноклітинний організм,

- дроблення - утворення одношарового багатоклітинного зародка - бластули,

- гаструляція - утворення двошарового, а потім тришарового багатоклітинного зародка,

- гисто- і органогенез - утворення тканин та органів.

У перші 8 тижнів організм людини, який розвивається, називають ембріоном або зародком, що відповідає проходженню їм зародкової стадії.

З 9-го тижня починається плодова стадія розвитку. Організм надобуває характерної зовнішньої форми, у ньому відокремлюються закладки органів. На цій стадії він називається плодом.

Постнатальний онтогенез - період розвитку організму від моменту народження до смерті. У багатьох тварин у постембріональному розвитку має місце метаморфоз.

В процесі еволюційного розвитку людини змінюється її онтогенез. Для людини як біологічного виду характерне збільшення тривалості внутрішньоутробного періоду, сповільнення статевого дозрівання, поява перехідного періоду - клімаксу - між періодами статевої зрілості і літнього віку.

Постнатальний онтогенез поєднує дві стадії:

- стадію раннього постнатального онтогенезу - до нього відносять відрізок життя до надбання рис структурно-функціональної та репродуктивної зрілості;

- стадію пізнього постнатального онтогенезу - до нього відносять відрізок життя, що відповідає зрілому стану та старінню організму.

Подальший підрозділ найбільш детально проводиться для людини. Він обґрунтовується результатами дослідження вікової фізіології і медицини.

Ранній постнатальный онтогенез починається з народження організму і закінчується настанням структурно-функціональної зрілості всіх систем органів, включаючи статеву систему. Тривалість його в людини становить 13-16 років.

Ранній постнатальный онтогенез може включати основні процеси органогенезу, диференціровки та росту (наприклад, у кенгуру) або ж тільки ріст, а також диференціровку органів, які дозрівають пізніше (статеві залози, вторинні статеві ознаки).

На цьому відрізку онтогенезу людини виділяють наступні періоди:

- новонародженності - 1-10 днів;

- грудного віку - 10 днів -1 рік;

- ранній дитячий вік - 1-3 роки;

- перше дитинство - 4-7 років;

- друге дитинство - 8-12 років (хлопчики), 8-11 років (дівчатка);

- підлітковий вік -13-16 років (хлопчики), 12-15 років (дівчатка);

- юнацький вік - 17-21 рік (хлопчики), 16-20 років (дівчатка).

Досить широко використовується дещо інші схеми періодизації раннього постнатального онтогенезу, у яких враховуються:

- період життя, пов’язанний із навчанням у школі:

- дошкільний вік – 3-6 років;

- шкільний вік – молодший - 6-9 років;

середній - 10-14 років;

старший - 15 - 17 років;

- період життя, протягом якого організм досягає біологічної стевої зрілості:

- пубертатний період - 13-16 років (дівчатка),

від 13 до 17-18 років (хлопчики).

Протяом цього періоду відбувається активація статевих залоз, що обумовлює швидкий соматичний та статевий розвиток дівчинки і хлопчика. До кінця періоду статевого дозрівання організм в анатомічному та функціональному відношенні готовий до продовження роду.

В останні роки у всіх країнах відзначається виражена тенденція до прискореного розвитку дітей і більше ранньому настанню статевої зрілості, ніж чим це спостерігалося 80-100 років тому. 

Пізній постнатальний онтогенез включає зрілий стан організму, старіння та смерть. У ньому розрізняють:

- зрілий вік І - 2-35 років (чоловіки), 21-35 років (жінки);

- зрілий вік 2 - 36-60 років (чоловіки), 36-55 років (жінки);

- літній вік - 61-74 років (чоловіки), 56-74 років (жінки);

- старечий вік - 75-90 років;

- довгожителі - 90 років і старше.