
- •Ііі. Компонування конструктивної схеми монолітного ребристого перекриття з балковими плитами.
- •3.1. Призначення попередніх розмірів перерізів елементів
- •3.2. Обчислення розрахункових прольотів плити.
- •3.3. Статичний розрахунок плити.
- •3.4. Розрахунок арматури і конструювання плити.
- •3.5. Розрахунок необхідних площ арматури із умови міцності нормальних перерізів.
- •3.6. Розрахунок площі для одного стержня.
- •3.7. Конструювання плити зварними рулонними сітками.
- •IV. Розрахунок балки на міцність
- •4.1. Розрахунок необхідної площі арматури із умови міцності
- •V. Розрахунок арматури і конструювання колони
- •5.1 Обчислення навантаження від власної ваги колони
- •VI. Використана література:
V. Розрахунок арматури і конструювання колони
Колону першого поверху розглядаємо, як умовно центрово-стиснутий зосередженою силою N з жорстким приєднанням до монолітного фундаменту і шарнірним закріпленням в рівні перекриття І-го поверху. Колону першого поверху проектуємо монолітною квадратного перерізу з попередніми розмірами 400×400мм.
Матеріали для колони та їхні характеристики на міцність:
Бетон. Для всіх монолітних конструкцій і зокрема для колони приймаємо бетон важкий класу В20, для якого розрахунковий опір стисканню Rb =14,5МПа (табл. 13 Норм [2]); коефіцієнт умов роботи бетону за відсутності сприятливих умов для наростання міцності – γb2=0,9 (табл. 15 Норм [2]).
Арматура. Для армування колони вибираємо гарячекатану арматуру періодичного профілю класу А-ІІІ (класу А400С за ДСТУ 3760:2006 [10]), для якої розрахунковий опір стисканню поздовжньої арматури Rsс =365МПа (табл. 23 Норм [2]) при діаметрі 10 і більше мм. Як поперечну арматуру використовуємо холоднотягнений дріт класу Вр-І діаметром Ø4..Ø5мм або гарячекатану арматуру гладку класу А-І (класу А240С за ДСТУ 3760:2006 [10]) залежно від діаметра поздовжньої арматури. Із технологічних вимог діаметр поздовжньої арматури монолітних колон слід приймати не менше 12мм.
Розрахунок арматури ведемо спрощеним методом за алгоритмом, наведеним у [8]. Колону розглядаємо як залізобетонний елемент, стиснутий з випадковим ексцентриситетом.
Величину випадкового ексцентриситету еа приймають більшою із двох значень:
Розрахункова довжина колони, якщо коефіцієнт приведення геометричної довжини стрижня до розрахункової μ =1:
ΔHfund =0,15м – заглиблення колони нижче відмітки підлоги І-го поверху.
Обчислюємо гнучкість колони λh:
Оскільки гнучкість колони є більша, ніж 4, потрібно враховувати вплив бокового прогину колони на втрату стійкості. При λh=8,5<20 необхідну площу перерізу поздовжньої симетричної арматури розраховуємо за формулою:
Задаємося коефіцієнтом
армування μ=0,01 (відсотком армування
μ=0,5%)
і обчислюємо коефіцієнт αs:
5.1 Обчислення навантаження від власної ваги колони
Зосереджене навантаження від власної ваги колони попередньо прийнятими поперечними розмірами bc ×hc =350×350мм обчислюємо за формулою:
N1= n×Nкол+(n-1)×Nпер+Nпокр=4×8,55+3×49,5+49,97=232,67 кН
де n =3 – кількість поверхів;
Nкол=
bc
×hc
×H×
×0,3×3,8×2500=8,55
кН
Nпер=
Ac
tpl
=2500
33
0,06=49,5
кН
Nпокр=
Ac
tpl
=4,326
кН
H =3,8м – висота окремого поверху;
3–
густина бетону;
Ac =L1×L2=5,5 6=33м2.
N=4 Nкол+3
Nпер2+Nсніг=4
=849,1
кН
Визначаємо співвідношення тривалого і повного зусиль в колоні
З табл. 2.15 [10], інтерполюючи,
при співвідношенні Nl
/N=0,32
і гнучкості λh=11,29
знаходимо коефіцієнти
.
Таким чином, в першому
наближенні коефіцієнт
буде рівний:
Остаточно приймаємо
Тоді необхідна площа поздовжньої
арматури, якщо А=
bc
hc
=30
=9000см2,
дорівнює:
Конструктивно арматури не потрібно, оскільки несучу здатність несе бетон.
За сортаментом приймаємо армування 4Ø12А-ІІІ з фактичною площею арматури
см²