2. Негативні способи припинення зобов’язання.

Прощення боргу являло собою припинення зобов’язання за волею кредитора, який відмовився від задоволення своїх вимог з боку боржника чи інших осіб. Хоча як негативний спосіб припинення зобов’язання прощення боргу передбачає не стільки вольовий скільки формальний характер. Римське право знає дві форми прощення боргу. У першому випадку сторони домовлялися про непред’явлення вимоги щодо виконання зобов’язання (pactum de non petendo), але така домовленість не користувалася можливістю позовного захисту. У позовах доброї совісті така можливість вже з’явилася і достатнім було вказати про факт укладення домовленості про непред’явлення вимоги. У другому випадку сторони укладали мирову угоду (transactio), яка представляла собою угоду про взаємні відступлення від вимог. Таку форму прощення боргу сторони застосовували, як правило, при розгляді справи у суді, коли сторони не могли довести свої вимоги за зобов’язанням. Затягування процесу могло призвести до його безрезультатного закінчення, а мирова угода надавала можливість отримати часткове задоволення по пред’явлених вимогах. З часом transactio стає самостійним зобов’язанням і отримує можливість позовного захисту.

Угода сторін про розірвання зобов’язання (contrarius consensus) представляла собою домовленість сторін розірвати зобов’язання. Негативність цього способу припинення зобов’язання проявляється у тому, що не досягається той результат, який передбачений договором (зобов’язанням). В даному випадку сторони за своїм взаємним волевиявленням припиняють зобов’язання. Причини такого припинення можуть бути абсолютно різні, а наслідки визначаються сторонами та законом.

Неможливість виконання зобов’язання була одним із способів їх припинення. Римське право виокремлює два основних види неможливості виконання зобов’язання: 1) фізична неможливість; 2) юридична неможливість. Фізична неможливість полягала у випадках фізичної втрати речі, що характеризується індивідуально визначеними ознаками або тоді, коли предметом зобов’язання визначалися речі, що не існували та не могли існувати в природі. Юридична неможливість полягала в об’єктивній неможливості виконання зобов’язання, що обумовлювалася таким станом речей, що суперечив приписам права.

1 Институции Юстиниана. Перевод с латинского Д. Расснера. Под ред. Л.Л. Кофанова, В.А. Томсинова. (Серия «Памятники римского права») – М.: Зерцало, 1998. - С. 243.

2 Институции Юстиниана. Перевод с латинского Д. Расснера. Под ред. Л.Л. Кофанова, В.А. Томсинова. (Серия «Памятники римского права») – М.: Зерцало, 1998.- С. 243.

3 Памятники римского права: Законы XII таблиц. Институции Гая. Дигесты Юстиниана. – М.: Зерцало, 1997. - С. 49.

4 Памятники римского права: Законы XII таблиц. Институции Гая. Дигесты Юстиниана. – М.: Зерцало, 1997. - С. 49.

5 Памятники римского права: Законы XII таблиц. Институции Гая. Дигесты Юстиниана. – М.: Зерцало, 1997. - С. 373.

6 Памятники римского права: Законы XII таблиц. Институции Гая. Дигесты Юстиниана. – М.: Зерцало, 1997.- С. 129.

7 Памятники римского права: Законы XII таблиц. Институции Гая. Дигесты Юстиниана. – М.: Зерцало, 1997. - С. 372.

8 Памятники римского права: Законы XII таблиц. Институции Гая. Дигесты Юстиниана. – М.: Зерцало, 1997. -С. 372-373.

9 Памятники римского права: Законы XII таблиц. Институции Гая. Дигесты Юстиниана. – М.: Зерцало, 1997. - С. 202.

10 Памятники римского права: Законы XII таблиц. Институции Гая. Дигесты Юстиниана. – М.: Зерцало, 1997. - С. 518.

11 Памятники римского права: Законы XII таблиц. Институции Гая. Дигесты Юстиниана. – М.: Зерцало, 1997. - С. 370.

12 Памятники римского права: Законы XII таблиц. Институции Гая. Дигесты Юстиниана. – М.: Зерцало, 1997. - С. 472.

13 Памятники римского права: Законы XII таблиц. Институции Гая. Дигесты Юстиниана. – М.: Зерцало, 1997.- С. 418.

14 Памятники римского права: Законы XII таблиц. Институции Гая. Дигесты Юстиниана. – М.: Зерцало, 1997.- С. 321-322.

15 Памятники римского права: Законы XII таблиц. Институции Гая. Дигесты Юстиниана. – М.: Зерцало, 1997.- С. 411-412.

16 Памятники римского права: Законы XII таблиц. Институции Гая. Дигесты Юстиниана. – М.: Зерцало, 1997.- С. 127-128.

17 Памятники римского права: Законы XII таблиц. Институции Гая. Дигесты Юстиниана. – М.: Зерцало, 1997.- С. 322.

18 Памятники римского права: Законы XII таблиц. Институции Гая. Дигесты Юстиниана. – М.: Зерцало, 1997.- С. 320.

19 Памятники римского права: Законы XII таблиц. Институции Гая. Дигесты Юстиниана. – М.: Зерцало, 1997.- С. 484.

20 Памятники римского права: Законы XII таблиц. Институции Гая. Дигесты Юстиниана. – М.: Зерцало, 1997.- С. 380- 381.

21 Памятники римского права: Законы XII таблиц. Институции Гая. Дигесты Юстиниана. – М.: Зерцало, 1997.- С. 486.

22 Памятники римского права: Законы XII таблиц. Институции Гая. Дигесты Юстиниана. – М.: Зерцало, 1997.- С. 384.

23 Памятники римского права: Законы XII таблиц. Институции Гая. Дигесты Юстиниана. – М.: Зерцало, 1997. - С. 131-132.