Практичні задачі

Задача 15.1. Обрати найбільш рентабельний вид вкладення капіталу:

• перший варіант – при капіталовкладеннях 14589 тис.грн прибуток складає 1870 тис.грн;

• другий варіант - при капіталовкладеннях 21832 тис.грн прибуток складає 2450 тис.грн.

Задача 15.2. О

Питання для перевірки

1.Склад і структура інвестицій

2. Визначення обсягу і джерел фінансування виробничих інвестицій

3. Формування і регулювання фінансових інвестицій (цінних паперів)

Тема 15. Інноваційна діяльність Теоретичні відомості

Результатом інноваційних процесів є новини, а запровадження їх у господарську практику визнається за нововведення. Інноваційні процеси започатковуються певними галузями науки, а завершуються у сфері виробництва, сприяючи прогресивним змінам останнього.

Види інноваційних процесів:

• технологічні - діяльність підприємства, що пов`язана із розробкою і освоєнням нових технологічних процесів;

• продукт-інновації – розробка і впровадження нової або удосконаленої продукції;

• процесс-інновації – розробка і освоєння нових методів й форм організації всіх видів діяльності підприємства.

Будь-які локальні і глобальні нововведення різного спрямування можуть забезпечувати максимально можливий прогресивний вплив на виробництво за умови, якщо підприємства використовують їх постійно, комплексно й гармонічно. Найбільший за наслідками вплив на результативність діяльності підприємства справляють технологічні та організаційні нововведення. Інші нововведення впливають на виробництво опосередковано (через ефективність нових організаційно-технічних рішень).

Організаційний прогрес виступає як узагальнена характеристика процесу використання організаційних факторів розвитку та підвищення ефективності виробництва. Його суть полягає в удосконаленні існуючих та застосуванні нових методів і форм організації виробництва і праці, елементів господарського механізму в усіх ланках управління економікою.

Форми організації інноваційного процесу:

1. адміністративно-господарська – передбачає наявність науково-виробничого центру, який об’єднує наукові дослідження і розробки, виробництво і збут нової продукції.

2. програмно-цільова – координаційна форма управління цільовими науково-технічними програмами, за якою учасники програми працюють на своїх підприємствах і свою діяльність погоджують з іншими учасниками

3. ініціативна – організація фінансування науково-технічної, консультативно-управлінської і адміністративної допомоги винахідникам, ініціативним групам, малим підприємствам, створеним для освоєння технічних та інших нововведень.

Практичні задачі Питання для перевірки

1. Загальна характеристика інноваційних процесів

2. Організаційний прогрес

3. Форми організації інноваційного процесу

Тема 16. Техніко-технологічна база та виробнича потужність підприємства Теоретичні відомості

Виробнича потужність підприємства – максимально можливий річний обсяг випуску продукції (зазначеної номенклатури і асортименту) за умови найбільш повного використання прогресивної технології та організації виробництва.

Виділяють три види виробничої потужності підприємства:

• поточна (фактично досягнута) виробнича потужність, при обчислюванні якої враховують обладнання, що діє; що знаходиться в ремонті; що не діє за режимом відключення;

• резервна потужність, яка формується на підприємстві для забезпечення продукцією комунальних підприємств у часи пікового попиту, надійного забезпечення енергоресурсами споживачів на період виконання аварійних робіт;

• встановлена потужність, що визначається на підприємстві як сума всіх потужностей.

При визначенні фактично досягнутої виробничої потужності обчислюють:

в хідну - на початок року (ВП_т^п.р.)

вихідну – на кінець року (ВП_т^к.р.) виробничу потужність

середньорічну (ВП_т^с.р.)

ВП_т^п.р. = ВП_т^к.м.р. ,

де ВП_т^к.п.р. – виробнича потужність на кінець попереднього року.

ВП_т^к.р. = ВП_т^п.р.+ ВП_т^н.- ВП_т^в. ,

де ВП_т^н.- виробнича потужність, що надійшла за рік;

ВП_т^в. – виробнича потужність, що вибула за рік.

ВП_т^с.р. = ВП_т^п.р.+ ∑ВП_т^н.* М/12- ∑ВП_т^в.*(12-М)/12 ,

де М – кількість місяців функціонування виробничої потужності на рік.

У найзагальнішому вигляді виробнича потужність окремої ланки визначається таким чином:

ВП_т = ∑П_р. *m *Т,

де П_р.- продуктивність устаткування у відповідних одиницях виміру продукції на годину;

Т – річний фонд часу роботи устаткування, год.;

m – середньорічна кількість фізичних одиниць устаткування.

Рівень використання виробничої потужності діючого підприємства визначається коефіцієнтом використання виробничої потужності як співвідношення річного обсягу продукції (величина виробничої програми у вартісному вимірюванні) та середньорічної величини виробничої потужності.