1. Визначення сутності і змісту сучасного менеджменту. Концепція менеджменту.

Менеджмент – сучасна система господарського управління, що найкраще відповідає функціонуванню підприємств, установ, організацій в ринкових умовах.

Основні складові поняття «менеджмент»

Попит та потреби ринку	Вивчення запитів конкретних споживачів на продукцію, що користується попитом та приносить прибуток
Ефективність виробництва	Одержання оптимальних результатів з мінімальними витратами
Господарча самостійність	Забезпечення вільного прийняття рішень для тих, хто несе відповідальність за кінцеві результати діяльності фірми та її підрозділів
Гнучкість мети	Постійне відстеження цілей та програм в залежності від стану ринку
Кінцевий результат	Підсумок діяльності фірми та її підрозділів
Інформаційне забезпечення	Використання сучасних інформаційних баз та комп’ютерних технологій для багатоваріантних розрахунків при прийнятті обґрунтованих та оптимальних рішень

Напрями менеджменту

Визначення конкретних цілей діяльності

Виявлення пріоритетних напрямків та етапів їх реалізації

Опрацювання стратегії діяльності на далеку перспективу

Вироблення методів для вирішення проблем у різні періоди часу

Пошук ресурсів та їх джерел

Контроль за виконанням прийнятих рішень

Всі ці напрями спрямовані на реалізацію основної мети менеджменту – забезпечення прибутковості діяльності фірми шляхом раціональної організації виробничого процесу.

Слово «менеджмент» використовується в різних аспектах:

• самостійний вид професійної діяльності;

• система наукових знань, яка складає теоретичну базу практики господарського управління, пропонує відповідні наукові рекомендації;

• організація управління;

• прийняття управлінських рішень, реалізація, контроль за виконанням.

Менеджмент як особливий вид діяльності по керівництву людьми передбачає:

Розробку проведення кадрової політики

Оплату та стимулювання праці

Методи групового управління під час виробничого процесу

Створення позитивних взаємовідносин між працівниками

Формування соціально-психологічного клімату в колективі

Для сучасного етапу розвитку теорії та практики менеджменту визначальним є концептуальний підхід на основі взаємного погодження принципів та інструмен­тів управління. Сучасні концепції менеджменту мож­на звести до трьох видів (підходів): процесний, систем­ний, ситуаційний.  Процесний підхід був значною віхою у розвитку уп­равлінської теорії, а його основні складові застосову­ються нині в практиці управління. Вперше поняття процесного підходу було запроваджено прихильниками школи адміністративного управління, які намагалися описати функції менеджера. Однак ці функції розгля­далися авторами як незалежні одна від одної. На про­тивагу цьому, процесний підхід у нинішньому розумінні розглядає функції управління як взаємопов'язані.

Концепція (від лат. conceptio — сприйняття) — система погля­дів на певне явище; спосіб розуміння, тлумачення якихось явищ, ос­новна ідея будь-якої теорії. Управління можна розглядати як процес, що скла­дається з серії взаємопов'язаних дій, які називаються функціями управління. В свою чергу, кожна функція управління також являє собою процес, який складаєть­ся із серії взаємопов'язаних дій. Отже, процес управ­ління— це загальна сума всіх функцій управління.

На думку Анрі Файоля, якому приписують розробку цієї концепції, процес управління складається з п'яти основних функцій: передбачення (встановлення мети), планування, організації, розпорядження, координації і контролю. В інших наукових працях з теорії управління пропонується дещо інший набір функцій: планування, організація, розпорядництво (командування), мотива­ція, керівництво, координація, контроль, комунікація, дослідження, оцінка, прийняття рішень, добір персона­лу, представництво, ведення переговорів (укладення угод). Майже в кожній публікації з проблем управління міститься авторський перелік функцій, який хоча б чимось відрізняється від запропонованих іншими. Як правило, це пов'язано з особливостями конкретної системи управління, досліджуваної тим чи іншим автором. Системний підхід грунтується на теорії систем, яка вперше була застосована в точних науках і в техніці, а наприкінці 50-х років — і в теорії управління.

1. Функції менеджменту.

Під функціями менеджменту слід розуміти відносно відокремлені напрямки управлінської діяльності (трудові процеси в сфері управління), які забезпечують управлінську дію. Вони відображають суть і зміст управлінської діяльності на всіх рівнях управління. Процес управління здійснюється шляхом реалізації певних функцій. Визначення переліку цих функцій - одне з найважливіших завдань теорії менеджменту.

Менеджмент - це є загальна сума всіх функцій, а саме:

планування

організація

мотивація

контроль

регулювання

Управлінські функції виконуються на підприємстві спеціальним апаратом (органами керування), що складається із взаємодіючих між собою підрозділів. За кожним з них закріплюються свої специфічні функції. Їхнє виконання пов'язане з рішенням конкретних завдань, що входять у сферу відповідальності відповідного органа керування. А це потребує застосування певних методів і засобів.

Так, наприклад,

Для реалізації функції маркетингу		Розробка внутрішньофірмових програм маркетингу щодо кожного продукту й прогнозу розвитку
Для виконання функції планування		Розробка поточних, довгострокових, стратегічних планів
Для здійснення функції контролю		Складання балансів, розрахунків прибутків і збитків

Функції управління діяльністю підприємства, а відповідно і методи реалізації їх, не є незмінними, сталими. Вони постійно модифікуються і змінюються, у зв'язку з чим ускладнюється зміст управлінської роботи.

Функції доцільно класифікувати за ознакою місця у менеджменті, що дасть змогу підкреслити панівну роль основних функцій і виділити конкретні (спеціальні) функції менеджменту.

Спеціальні функції можна класифікувати за ознаками процесів та об’єктів управління, а також елементів виробничо-господарської діяльності.

Отже, за ознакою місця в менеджменті можна виділити:

Основні (загальні) функції	ті, які беруть участь у будь-яких управлінських процесах
Часткові (спеціальні)	за допомогою яких здійснюються певні управлінські процеси
Об’єднальну функцію (керівництво)	основне завдання якої забезпечити перебіг управлінського процесу

За ознакою процесів управління спеціальними функціями є управління:

• основним виробництвом,

• допоміжним виробництвом,

• технічною підготовкою,

• матеріально-технічним забезпеченням,

• патентно-ліцензійною діяльністю,

• капітальним будівництвом.

Спеціальні функції, обумовлені місією організації.

2. Основні спеціальні форми сучасного менеджменту (сутність, зміст, спрямованість фінансового обліку, кадрового менеджменту, інноваційного, операційного менеджменту)

Фінансовий менеджмент полягає в керуванні процесом руху фінансових коштів в організації; містить у собі:

• складання бюджету й фінансового плану;

• формування грошових ресурсів;

• розподіл грошей між структурами, що визначають життєдіяльність організації;

• оцінку фінансового потенціалу організації.

Кадровий менеджмент пов'язаний з використанням можливостей працівників для досягнення цілей організації. Його елементи:

• підбір і розміщення кадрів;

• навчання й розвиток кадрів;

• компенсація за виконану роботу;

• створення умов на робочому місці;

• підтримка відносин із профспілками й розв'язання трудових суперечок.

Інноваційний менеджмент складається в керуванні дослідженнями, розробками й розвитком фірми; управляє такими діями:

• розвитком власної наукової, науково-технічної й експериментальної бази;

• проведенням досліджень самостійно й у кооперації з іншими організаціями;

• оформлення замовлень на проведення наукових досліджень або експериментальних робіт сторонньою організацією;

• придбанням ліцензій на право виробництва товарів або послуг;

• керування новими проектами, програмами.

3. Значення поняття «менеджмент» по відношенню до різних аспектів управлінської діяльності.

Слово «менеджмент» використовується в різних аспектах:

• самостійний вид професійної діяльності;

• система наукових знань, яка складає теоретичну базу практики господарського управління, пропонує відповідні наукові рекомендації;

• організація управління;

• прийняття управлінських рішень, реалізація, контроль за виконанням.

Менеджмент як особливий вид діяльності по керівництву людьми передбачає:

Розробку проведення кадрової політики

Оплату та стимулювання праці

Методи групового управління під час виробничого процесу

Створення позитивних взаємовідносин між працівниками

Формування соціально-психологічного клімату в колективі

Для визначення діяльності менеджера з координації роботи людей на практиці використовують поняття:

• «управління»;

• «адміністрування»;

• «керування»;

• «менеджмент».

«Управління» - найбільш загальне поняття. Воно поширюється на велике коло різноманітних об’єктів, явищ і процесів, наприклад: технічні системи; господарські системи; суспільні системи; державні системи тощо.

«Адміністрування» - поширюється на управління державними установами або для позначення процесів керування діяльністю апарата управління підприємства.

«Керування» - поширюється на мистецтво тієї або іншої особи (менеджера) впливати на поведінку і мотиви діяльності підлеглих з метою досягнення цілей організації.

«Менеджмент» - це надзвичайно широке і багатомірне поняття.

Важко дати єдине абсолютно чітке та повне визначення поняття «менеджмент». Функції, сфери, рівні менеджменту та ситуації у яких вони реалізуються значно різняться між собою. Щоб з’ясувати сутність менеджменту, на нього треба подивитись з різних точок зору:

• з філологічної;

• з емпіричної (практичної), тобто як виду професійної діяльності;

• з точки зору системи знань, тобто виникнення та розвитку науки управління.

З філологічної менеджмент походить від латинського слова “manus” – рука. Початково - це слово означало вміння дбайливо вести домашнє господарство, майстерно володіти засобами праці, вправно працювати. З появою багатьох видів роботи, з поглибленням спеціалізації виникла потреба в діяльності, яка пов’язувала в єдине ціле роботу багатьох окремих виконавців. Відповідно до цього трансформувався і зміст поняття “менеджмент ”. Це слово увібрало у себе всі чисельні вимоги до управління як до науки, мистецтва ведення справ і стилю роботи.

З емпіричної (практичної) тобто, як виду професійної діяльності.

С учасний Оксфордський словник англійської мови тлумачить поняття "менеджмент" неоднозначно, а саме:

спосіб, манера спілкування з людьми;

вміння та адміністративні навички організовувати ефективну роботу апарату організації;

влада та мистецтво керування;

органи управління, адміністративні одиниці, підрозділи