Уі. Управління та функції навчально-виховної діяльності

Процес управління дитячим будинком забезпечує прийняття та втілення стратегічних (концептуальних) і тактичних (поточних) рішень, спрямованих на оптимальне функціонування та цілеспрямований розвиток навчального закладу і має державно-громадський характер; передбачає дієве самоврядування, участь громадськості у прийнятті управлінських рішень.

У процесі освітньої діяльності, функціонування та розвитку навчального закладу відбувається перетин та взаємодія двох нетотожних управлінських процесів – процесу управління навчальним закладом (управління трудовими відносинами) та управління процесом навчально-виховної взаємодії вихователя (вчителя) та вихованця. Тому найбільш прийнятною організаційною структурою управління дитячим будинком «Перлинка» є лінійно-функціональна структура, за якої діє як лінійна управлінська вертикаль: директор – заступник (керівник служби) – вихователь (вчитель), так і утворення окремих управлінських підрозділів, які здійснюють функціональне управління в межах своєї сфери діяльності (наприклад, кафедри, центри, служби та ін.).

Управлінська структура, крім визначених законодавством керівних органів та посад (педагогічна рада, директор, його заступники), включає органи самоуправління, які допомагають наблизити навчальний заклад до громади, означити та врахувати всі освітні та соціальні запити, потреби учасників соціально-адаптаційного та навчально-виховного процесу. Тому дитячий будинок «Перлинка» є комунальним, тобто державно-громадським навчальним закладом, в якому активну роль відіграє громадське самоврядування.

Самоврядування та самоорганізація це: участь вихованців, педагогів, громадськості у прийнятті важливих управлінських рішень; безпосереднє прийняття та реалізація рішень на місцях у межах компетенції органів самоврядування; участь громадськості в управлінні комунальним навчальним закладом. Самоврядування та самоорганізація вихователів та вчителів, вихованців передбачають обов’язкове створення їхніх легітимних об’єднань, а саме різноманітних колективних і колегіальних формувань (піклувальна рада, наглядова рада, рада закладу освіти, рада учнівських лідерів, учнівський парламент та ін.; колегіальні органи управління, такі як: педагогічна рада, науково-методична рада, адміністративна рада, рада керівників методичних об’єднань (кафедр, центрів тощо), рада керівників проектних (творчих) груп учителів (вихователів) та учнів та ін.). Необхідно досягти закріплення за ними конкретних управлінських функцій, які б сумлінно та продуктивно виконувалися на рівні делегованих повноважень.

Цілепокладання охоплює визначення стратегічних та поточних цілей розвитку та життєдіяльності навчального закладу.

Діагностування передбачає аналіз та оцінку процесів та явищ життя навчального закладу, якими керують, і щодо яких приймаються управлінські рішення; перевірку ефективності діяльності органів управління (у т.ч. органів самоврядування), ефективності освітньої діяльності.

Планування – розробка планів діяльності навчального закладу.

Комунікація – організація поширення та обміну необхідної інформації у межах педагогічного колективу, колективу вихованців, у середовищі меценатів та громади; організація наукової, науково-методичної, навчально-методичної комунікації, культурних заходів.

Мотивація – заохочення до реалізації прийнятих управлінських рішень, у т.ч. якісно вищий рівень заохочення, пов'язаний із реалізацією наукових, методичних, культурних, творчих інтересів педагогів та вихованців.

Організація та координація – забезпечення наявності та поєднання зусиль і дій, спрямованих на реалізацію цілей та завдань навчального закладу.

Оцінювання – передбачає здійснення контролю за життєдіяльністю навчального закладу, забезпечення цілеспрямованого та системного відслідковування (моніторингу) важливих процесів (наприклад, адаптації, фізичної та соціальної реабілітації вихованців, їхнього навчання і виховання) з метою їх оптимізації, корекції недоліків.

Виконання кожної функції управління закріплено за конкретним управлінським підрозділом (особою). Передбачено умови та норми передачі (делегування) повноважень, права та відповідальність працівників навчального закладу, які здійснюють управління.

У цілому, управлінський компонент: 1) визначає стратегію розвитку та функціонування комунального навчального закладу «Дитячий будинок «Перлинка» (тобто концептуальний компонент); 2) оперативно оптимізує, контролює та корегує організаційну структуру навчального закладу виходячи із цілей та завдань його діяльності (організаційний компонент); 3) у відповідних межах визначає цілі, зміст та засоби освітньої діяльності, контролює її результати (освітній компонент); 4) визначає напрями та регулює процеси соціального партнерства навчального закладу (компонент соціального партнерства; 6) спрямовує функціонування та розвиток ресурсної бази (ресурсний компонент).