2.3. Інноваційний характер сучасної світової кризи

Для виходу з рецесії потрібна нова науково-технічна та інноваційна політика і, таким чином, підвищення ролі держави є неминучим. Подолання кризи, завдяки її цивілізаційному масштабу, а також системному і всеохоплюючому характеру, вимагатиме модифікації власне парадигми світового розвитку.¹¹ В майбутньому роль цієї кризи, зауважував В. Новицький, «сприйматиметься в контексті змін укладів та способів виробництва», вона спровокує «тектонічний цивілізаційний зсув»¹¹ , що призведе до модифікації системи міжнародного поділу праці, прискорить зміну планетарних лідерів, формування структур і систем інформаційної економіки.

Визначною ознакою сучасного глобального економічного розвитку стає його нестабільність та нерівномірність. Дані щодо темпів зростання реального ВВП, наведені в звітах МВФ «Глобальні економічні перспективи», дозволяють простежити нерівномірність світової економічної динаміки за період 2007–2011 рр. та надають прогноз на 2012–2013 рр. (рис.2.3).

Регіон	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013 прогноз
Світ,всього	5,2	3,0	-0,5	5,2	3,8	3,3	3,9
Розвинуті країни	2,7	0,5	-3,4	3,2	1,6	1,2	1,9
США	2,0	0,4	-2,6	3,0	1,8	1,8	2,2
Європейський Союз	3,1	0,9	-4,1	2,0	1,6	-0,1	1,2
Країни Єврозони	2,7	0,6	-4,1	1,9	1,6	-0,5	0,8
Японія	2,4	-1,2	-6,3	4,4	-0,9	1,7	1,6
Нові індустріальні країни Азії	5,7	1,8	-0,8	8,4	4,2	3,3	4,1
Країни з ринком,який формується,та країни,що розвиваються	8.3	6,1	2,7	7,3	6,2	5,4	5,9
Центральна та Східна Європа	5,4	3,0	-3,6	4,5	5,1	1,1	2,4
СНД	8,6	5,5	-6,4	4,6	4,5	3,7	3,8
Країни Азії,що розвиваються	10,6	7,9	7,2	9,5	7,9	7,3	7,8
Китай	13,0	9,6	9,2	10,4	9,2	8,2	8,8
Індія	9,3	7,3	6,8	9,9	7,4	7,0	7,3
ASEAN–5	6,3	5,1	1,8	4,3	3,1	3,2	3,6
Латинська Америка	5,7	4,3	-1,7	6,1	4,6	3,6	3,9
Близький Схід та Північна Африка	6,3	5,1	1,8	4,3	3,1	3,2	3,6
Африка на Південь від Сахари	6,9	5,5	2,8	5,3	4,9	5,5	5,3
Обсяги світової торгівлі (товари та послуги)	7,2	2,8	-10,9	12,7	6,9	3,8	5,4
Імпорт
Розвинуті країни	4,7	0,6	-,12,6	11,5	4,8	2,0	3,9
Країни що розвиваються	14,0	8,5	-8,3	15,0	11,3	7,1	7,7
Експорт
Розвинуті країни	6,1	1,9	-12,2	12,2	5,5	2,4	4,7
Країни що розвиваються	9,5	4,0	-7,5	13,8	9,0	6,1	7,0

Джерело ^12,13,14.

Згідно з методикою, викладеною в праці Тараненко І.В. Методичні засади прогнозування тенденцій глобалізаційної та інноваційної динаміки, встановлено, що при визначенні регресійної моделі найкращий результат (максимальне значення коефіцієнта R2) для інтегрального індексу глобалізації Y1, індексу економічної глобалізації Y2, індексу соціальної глобалізації Y3, індексу політичної глобалізації Y4 досягається для поліноміальних трендів третього ступеня. Графічне зображення залежностей між індексом інновацій Х та інтегральним індексом глобалізації Y1, індексом економічної глобалізації Y2, індексомсоціальної глобалізації Y3, індексом політичної глобалізації Y4, з побудовою поліноміальних трендів третього ступеня і прогнозом уперед на 2 од., наведене нарис. 1.Здійснений прогноз має умовний характер та повинен наочно показати тенденції динаміки індексів глобалізації, які виникають внаслідок зростання значень глобального індексу інновацій за умови збереження існуючої моделі глобалізації. Отримано такі регресійні рівняння поліноміальних трендів третього ступеня.

Для інтегрального індексу глобалізації:

Y1 = –4,0274 X3 + 34,98 X2 –74,794 Х + 80,286. (1)

R2 = 0,7506.

Для індексу економічної глобалізації:

Y2 = –1,7587 X3 + 7,425 X2 + 32,716 Х – 52,357. (2)

R2 = 0,6506.

Для індексу соціальної глобалізації:

Y3 = –7,3285 X3 + 68,645 X2–179,17 Х + 167,92. (3)

R2 = 0,7269.

Для індексу політичної глобалізації:

Y4 = –2,3741 X3 + 24,367 X2 – 73,119Х + 138,8. (4)

R2 = 0,1363.

Визначення адекватності рівнянь регресії за спостережуваним значенням

критерію Фішера за методикою, наведеною в праці Тараненко І.В. Методичні засади прогнозування тенденцій глобалізаційної та інноваційної динаміки показали, що усі чотири рівняння є адекватними.

Рівняння (1) має локальний максимум для Y1 = 4,38; рівняння (2) для

Y2 = 4,28; рівняння (3) для Y3 = 4,40; рівняння (4) для Y4 = 4,62.

Тобто за існуючих умов розвитку, після досягнення індексом інновацій значень в діапазоні 4,28–4,62 виникає тенденція до скорочення інтегрального індексу глобалізації та субіндексів економічної та соціальної глобалізації. Здійснений прогноз уперед на два періоди для побудованих регресійних рівнянь показав, що збереження існуючої глобалізаційної моделі при переході до більш високого технологічного укладу призводить до колапсу глобальної економічної системи за економічним, соціальним та політичним параметрами. Обґрунтування виявлених тенденцій потребує глибокого аналізу окремих показників, включених до розрахунку використаних в аналізі індексів інновацій та глобалізації.

Аналіз показників динаміки світової економіки за період 2008–2012 рр. показав, що кризові явища в світі тривають. Глобальні потрясіння в соціальній, політичній, екологічній та інших сферах суспільного життя, катастрофічне зростання загрози та вірогідності взаємопов’язаних глобальних ризиків,вихід сучасної кризи за межі суто економічної (в т. ч. фінансової та валютної) сфери, глибина та ширина охоплення країн, дозволяють визначити її як глобальну полісистемну кризу. Звідси випливає твердження про невідповідність наявної моделі глобального економічного розвитку потребам сьогодення, що обумовлює необхідність модифікації сучасної глобалізаційно-інноваційної парадигми і формування нових моделей світового розвитку на засадах сполучення концепцій сталого розвит кута соціальної відповідальності.