2. Функції кризи

Кризи неминучі: регулярні, закономірно повторювані кризи є неодмінною фазою циклічного розвитку будь-якої системи. Вони починаються тоді, коли потенціал розвитку головних елементів переважної системи вже переважно вичерпано, й до того ж час народилися і починають боротьбу елементи нової виборчої системи, що становить майбутній цикл. У цей час над система, за класифікацією А.А. Богданова, стає дезорганізованої, її різко падає, оскільки елементи давньої і нової систем, борючись друг з одним, погашають частина загальної енергії. Криза створює передумови для трансформації системи - або переходу їх у новий якісний стан, чи смерті, розпаду та заміни нової, ефективнішою системою.²

Кризи прогресивні, за всієї хворобливості. Криза виконує на динаміці хвилеподібного, суперечливого руху систем три найважливіші функції:

• різкого ослаблення і усунення (або якісного перетворення) застарілих елементів пануючій, переважної, але вже настав яка вичерпала свій потенціал системи – руйнівна функція;

• розчищення дороги утвердження спочатку слабких елементів нової виборчої системи, майбутнього циклу - творча функція;

випробування на міцність і передачі у спадок тих елементів системи (зазвичай одночасно що зберігаються елементи над системи і супер системи), які акумулюються, накопичуються, переходить до майбутнє (іноді частково модифікуючись) – спадкова функція.

Отже, криза, за всієї хворобливості, — необхідний елемент прогресу. Криза перевіряє рівень управління ризиками, виявляє слабкі місця і усуває необгрунтовані амбіції;

• кризи кінцеві; вони можуть передувати або нового етапу в розвитку

системи, або її загибелі і розпаду;

• оскільки кризи неповторні, різноманітні причини та фактори, їх

викликають, щоразу вихід з кризи вимагає специфічних заходів.³

3. Динаміка кризи

Криза переживає кілька стадій у своїй динаміці:

- латентний, прихований період, що його передумови назрівають, але ще прориваються назовні; цей період збігаються з завершальним етапом фази сталого розвитку (зрілості) минаючого циклу та початком народження, у його надрах наступного циклу;

- період обвалу, вибуху, стрімкого загострення всіх протиріч, різкого погіршення всіх показників динаміки кількісно переважної, але вже настав приреченої системи, і водночас над системи. У цей час набирають сили, відкрито виявляються і входять у боротьбу елементи наступній системи, що становить майбутнє. Порушується стійкість зростає альтернативність варіантів розвитку над системи. Можливі й зигзаги, відступу, затримки у виході з кризи;

- період пом'якшення кризи, створення передумов її подолання, початку фазі депресії, які забезпечують тимчасове рівновагу (на нижньому рівні) між втратила свою колишню силу системою та звичної, показала чинність нової, а її фазі пожвавлення (коли криза й депресія вже позаду) стає пануючій, переважної і готується до нового стрибка свого підйому, розквіту.

Рис. 1.1. Стадії процесу розвитку кризи

Тривалість цих періодів, як і самої кризи, неоднакова, результат не вважається заздалегідь точно наперед визначеним. Як у будь-якої боротьбі, можливі варіанти, - але загальному шляху прогресу.

Кризи всеобщи, вони притаманні будь-яку систему на живу і неживої природі, у суспільстві, бо без циклів немає розвитку, а без розвитку система мертва (абсолютно мертвих, стаціонарно незмінних систем у тому). І тоді водночас немає двох абсолютно ідентичних криз: кожен із новачків індивідуальний, неповторний, має власний набір про причини і чинників, свої ні із чим не схожі риси. Але це положення не абсолютно, шукати двох криз, у яких немає подібність тих чи інших чорт. Це дає підстави для типології криз, їх класифікації у тій чи іншому підставі.⁴