Тема 4. План фінансової санації підприємств

1. Складання плану фінансової санації підприємства.

2. Погодження плану фінансової санації підприємства.

3. Контроль за виконанням плану фінансової санації.

1. Складання плану фінансової санації підприємства

Впродовж трьох місяців з дня прийняття рішення про проведення фінансової санації боржника управляючий санацією зобов'язаний представити комітету кредиторів для затвердження план фінансової санації підприємства-боржника. План фінансової санації, як правило, складають фінансові та контролінгові служби підприємства, яке перебуває у фінансовій кризі, та представники потенційного санатора. Підготовка плану санації здійснюється протягом 41 – 67 робочих днів.

При розробці плану санації слід керуватися такими принципами:

• завершеність (врахування всіх найважливіших обставин справи);

• змістовність (розгляд лише тих обставин, які стосуються процесу санації);

• правильність (правдиве висвітлення проблематики кризи з відображенням усіх передумов та безперервного, логічного ланцюга аргументів);

• ясність (правдиве та однозначне висвітлення й відтворення інформації;

• об'єктивність (чітке розмежування між фактичними даними, власним поглядом та висновками).

План санації повинен містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, умови участі кредиторів (у випадку їх наявності) щодо повного чи часткового задоволення їхніх вимог, термін та по черговість виплати боржником чи інвестором боргу кредиторам та умови відповідальності інвестора за невиконання зобов'язань, які вказані в цьому плані санації. Також план повинен містити терміни відновлення платоспроможності боржника.

Заходами щодо відновлення платоспроможності боржника є:

• реструктуризація підприємства;

• перепрофілювання виробництва;

• закривання нерентабельних виробництв;

• відстрочка чи розстрочка платежів або їх списання (із укладанням мирової угоди);

• ліквідація дебіторської заборгованості;

• продаж: частини майна боржника;

• зобов'язання інвестора щодо погашення боргу чи частини боргу боржника, зокрема переведенням на нього цього боргу чи частини боргу і його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов'язань; продаж: майна боржника як цілісного майнового комплексу.

Конкретніше план санації підприємства-боржника може містити наступні розділи та підрозділи.

Вступ. У вступі оглядове подається коротка історія підприємства щодо якого проводиться санація, реквізити підприємства, інформація про власників акцій, організаційна структура, наявність дочірніх підприємств, філій, представництв та інших відокремлених структурних підрозділів, правовий статус майна цих підрозділів, керівники основних структурних підрозділів.

Розділ 1. Аналізується існуюча ситуація на підприємстві. Подається короткий огляд продукції, цін та ринків збуту продукції. Характеризується фінансово-майновий стан підприємства-боржника за останній звітний період, аналізуються причини фінансової кризи. Подаються матеріали руну готівки за попередні 12 місяців роботи та проводиться розрахунок суми грошей, яку можна отримати після продажу активів з метою сплати боргів. Аналізується структура боргу (загальна сума боргу та кількість кредиторів; структура зростання кредиторської заборгованості поквартальне (наскільки застарілими є борги)).

Розділ 2. Пропонується черговість виплати боргів кредиторам. Аналізується ставлення важливих постачальників (їхня готовність до співпраці). Подаються пропозиції щодо операційної реструктуризації та розрахунок необхідних коштів для реалізації заходів.

Розділ 3. Подаються конкретні плани заходів щодо відновлення дієздатності підприємства в довгостроковому періоді, а саме: план маркетингу та оцінювання ринків збуту продукції; план виробництва та капіталовкладень; організаційний план; фінансовий план.

У плані маркетингу та оцінювання ринків збуту продукції визначаються можливості та шляхи розширення ринків збуту, оцінюється діяльність підприємства з погляду антимонопольного законодавства.

План виробництва та капіталовкладень пропонує конкретні заходи щодо розширення асортименту продукції та підвищення її якості з метою досягнення конкурентних переваг, визначає яке саме обладнання, технічну документацію, технологію в кого та на яких умовах і в який термін та на яку суму потрібно придбати. На цій підставі оцінюються потреби в інвестиціях. План виробництва та відповідних капіталовкладень складається у формі бюджету.

В організаційному плані розглядаються можливості реструктуризації (реорганізації) та перепрофілювання, аналізується управлінський та кадровий склад, подається фактична кількість працівників та вносяться пропозиції щодо її зменшення.

Фінансовий план має містити в собі:

• прогноз обсягів випуску та реалізації продукції;

• баланс грошових надходжень і витрат;

• зведений баланс активів і пасивів (до початку санації, в окремі періоди, під час санації та після її проведення);

• аналіз шляхів досягнення беззбитковості підприємства;

• форми та джерела мобілізації фінансових ресурсів;

• графіки освоєння, окупності та повернення фінансових ресурсів (якщо їх було залучено на поворотній основі);

• пропозиції щодо заходів з фінансової реструктуризації та джерел фінансування;

• відстрочення та прощення боргів (скільки та якими кредиторами);

• інші заходи з внутрішнього фінансування (мораторій на сплату боргів, продаж; активів та обмін активів на борги);

• умови участі інвесторів і кредиторів у проведенні санації;

• прогноз фінансових результатів, прогноз прибутків та збитків на декілька років вперед; прогноз руху готівки на декілька років вперед.

Розділ 4. Містить розрахунок ефективності санації, заключне порівняння для кредиторів: реструктуризація проти ліквідації та структуру підприємства-боржника після відновлення його платоспроможності.

До основних критеріїв оцінювання ефективності санації відносять:

• ліквідність та платоспроможність;

• прибутковість;

• додаткову вартість, створену в результаті санації;

• конкурентні переваги.

Санація вважається успішною, якщо підприємство виходить з кризи (нормалізує виробничу діяльність та уникає оголошення банкрутства) і забезпечує свою прибутковість та конкурентоспроможність у довгостроковому періоді.