7.Типи кореневих систем
Коренева система-це сукупність всіх коренів(головного,бічних різних порядків та додаткових).За формою розрізняють два типи кореневих систем:стрижневу і мичкувату.
Стрижнева має добре виражений головний корінь ,який займає в грунті вертикальне положення;від нього відходять бічні корені,що розмішуються в грунті радіально. Вона трапляється у більшої частини дводольних рослин.
У мичкуватої немає добре вираженого головного кореня ,всі корені майже однакові за розмірами,за походженням це додаткові корені ,які пучком ростуть від основи стебла. Мичкувата коренева система формується під час кущіння. При цьому на підземній частині стебла утворюється вузол кущіння,з якого розвиваються додаткові корені,що й веде до утворення мичкуватої кореневої системи. Така система характерна для більшості однодольних рослин.
Відмінності між цими двома основними кореневими системами виявляються вже під час проростання насіння. У дводольних рослин із зародка насінини проростає один корінець,який потім стає головним коренем. У однодольних рослин найчастіше проростає кілька корінців. Потім їхній ріст припиняється і на підземній частині стебла формується мичка додаткових коренів.
8.Від чого залежить розвиток кореневої системи?
Ступінь розвитку кореневої системи залежить від умов довкілля. На бідних органічними речовинами, щільних, з низьким вмістом кисню ґрунтах 90 % коренів зосереджені в їхньому поверхневому шарі. Натомість у пухких ґрунтах, особливо багатих на органічні сполуки, коренева система здатна проникати на значну глибину. Так, головний корінь соняшника або цукрового буряка проникає у ґрунт до 3 м, гороху посівного до 2 м.
На розвиток кореневої системи рослин може впливати і людина. Наприклад, щоб посилити розвиток додаткових коренів у поверхневих шарах ґрунту, де більше поживних речовин, рослини підгортають, присипаючи їхню основу ґрунтом . А якщо під час висаджування розсади овочевих і декоративних рослин у відкритий ґрунт у паростка відщипнути кінчик головного кореня, то галуження кореневої системи посилюється за рахунок утворення та розростання бічних коренів . Такий спосіб висаджування називають пікіруванням. Отже, у садівництві, квітникарстві та овочівництві завдяки підгортанню чи пікіруванню формують потужну кореневу систему, більшість коренів якої перебуває у верхньому найродючішому шарі ґрунту. Тому рослини отримують більше поживних речовин і розвиваються краще.
Знання особливостей будови та розвитку кореневих систем людина використовує також для боротьби з руйнуванням ґрунтів та закріплення пісків чи ярів. Для цього висаджують рослини з потужними кореневими системами (акацію білу, сосну звичайну, гледичію, терен, шипшину, глід та інші). Береги водойм для закріплення засаджують переважно вільхою, вербою, калиною, тополею.