21. Народні ігри

Народні ігри, відомі нам як забава, як форма фізичного загартування,— своєрідна школа виховання, що формує поетичне мислення і мистецькі смаки. Гра була вигадана ще первісними людьми як частина складного ритуалу, який мав на меті інтенсифікувати людську енергію для найповнішого впливу на явища природи і життя. Українські народні ігри виникли як обрядова дія, переходячи з покоління в покоління, змінювалися та набували нових якостей. В них з’явилися елементи театралізації, які найчастіше використовувалися під час проведення традиційних свят. Пізніше вони втратили свій магічний сенс і перейшли у розряд молодіжних та дитячих забав. Зважаючи на те, що в багатьох іграх використовується яскравий національний реквізит та музика, підкреслюючи сюжетність ігор, тому їх часто включають до масових українських народних свят та обрядів.Баштан — дитяча гра, в якій діти удають, ніби рвуть «дідові» кавуни та дині, а той їх ловить. Гилка — давня народна гра в м'яч. Панас — гра, в якій хтось один із зав'язаними очима ловить інших. Швайка — гра, що полягає у киданні великого товстого цвяха в кільце, яке лежить на землі.

22. Звичаї і обряди українців.

Виділяють три типи обрядовості: трудова, сімейна та календарна. Трудові свята й обряди — органічна складова святково - обрядової культури українського народу. Сімейна обрядовість-Сімейнежиття українців традиційно супроводжувалося різноманітними обрядами та ритуалами, які в образно-символічній формі відзначали певні етапи життя людини та найважливіші стадії розвитку родини в її життєвому циклі: утворення сім'ї, народження дитини, її повноліття, сімейні ювілеї, смерть когось із членів сім'ї. Основні елементи сімейної обрядовості — родильні, весільні та поховальні й поминальні обряди. Календарні свята та обряди. Календар свят визначався аграрним устроєм життя. Обрядовість зимового циклу Свят-вечір (багата кутя, вілія, коляда) — вечір 24 грудня Новий рік — одне з найдавніших і найпопулярніших календарних свят. Хрещення (Водохрещі, Водохреща, Ордань, Ардан, Йордан) — народний варіант християнського свята Богоявлення. Колядування - давній звичай зимових (переважно різдвяних) обходів із виконанням величально-поздоровчих пісень (колядок) і речитативних формул(віншівок). Щедрування — давній звичай новорічних обходів, під час яких групи щедрувальників (переважно молодь) піснями славили господарів, бажали їм здоров'я й достатку, за що отримували винагороду. Весняні свята та обряди Масляна (Масниці, Масляниця, сирна неділя) —давньослов'янське свято на честь весняного пробудження природи. Благовіщення — важлива віха землеробського календаря українців. Великдень (Паска) — найзначніше християнське свято на честь воскресіння Ісуса Христа.

23. Значне вивчення елементів народознавства у патріотичному вихованні унів в поч..Кл.

Народознавство – це етнологія і етнографія.

Етнологія – наука, що вивчає взємозвязки, закономірності побуту і культури народу, досліджує, аналізує і осмислює їх.

Етнографія – наука, що описує предмети, явища, народного побуту і культури. Це народність. Українське народознавство є основою форм – я у дітей і у молоді патріотичних та інтернаціональних почуттів, гуманістичної моралі, естетичної культури, готовності до праці, до захисту рідної землі.