3. Сутність, причини та симптоми банкрутства

Банкрутство характеризує неспроможність підприємства задовольнити вимоги кредиторів щодо оплати товарів, робіт, послуг, а також забезпечити обов’язкові платежі в бюджет і позабюджетні фонди.

Відповідно до Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” банкрутство – визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Причини кризових ситуацій приховані в самій формі ринкового господарювання. Вони викликані постійними змінами ринкових орієнтацій споживача. Успіхи і невдачі діяльності підприємств розглядають як взаємопов’язані чинники:

1. зовнішні – незалежні від самого підприємства;

2. внутрішні, що залежать безпосередньо від організації роботи самого підприємства. Результатом одночасного впливу всіх чинників є настання банкрутства.

До зовнішніх чинників, які суттєво впливають на діяльність підприємства, належать:

• демографічна ситуація, розмір і структура споживчих потреб населення;

• рівень доходів і накопичень населення;

• зміна умов кредитування і податкових ставок та митних зборів;

• зміни в законодавстві та в нормативних актах, стан розвитку науки і техніки та кризові явища в інвестиційній політиці.

До внутрішніх чинників відносять такі як:

• брак стратегічного плану розвитку;

• низька якість менеджменту;

• недосконалість механізму ціноутворення;

• збільшення дебіторської та кредиторської заборгованості;

• отримання зайвих робочих місць;

• нераціональна організаційна структура;

• дефіцит власних оборотних коштів;

• брак довготермінового інвестування;

• технологічна неузгодженість процесу виробництва.

Стабільність роботи підприємств залежить від позитивного стану як зовнішніх, так і внутрішніх чинників одночасно, оскільки переважно вони взаємопов’язані між собою.

Наведені вище фактори можливих кризових ситуацій, різке погіршення кон’юнктури внутрішнього і зовнішнього ринків спричиняють помітні симптоми банкрутства в багатьох підприємств України, такі як:

• зменшення обсягів реалізації продукції;

• спад попиту на продукцію;

• зниження прибутковості виробництва;

• втрата клієнтів та покупців;

• збільшення обсягу неліквідних оборотних коштів;

• неритмічність виробництва;

• низький рівень використання виробничого потенціалу;

• зниження рівня продуктивності праці;

• скорочення кількості робочих місць.

Трактуючи банкрутство як незадовільне фінансове становище підприємства, можна виділити наступні його стадії: приховане банкрутство, фінансова нестабільність, явне банкрутство.

Перша стадія – приховане банкрутство, характеризується зниженням ефективності діяльності підприємства, яка проявляється у відносному зменшенні доходності капіталу, збільшенні тривалості операційного циклу підприємства, зниженні ринкової вартості суб’єкта господарювання.

Фінансова нестабільність характеризується появою у підприємства проблем з готівкою. Це проявляється у відносному зниженні прибутковості підприємства і можливими проблемами з оплатою витрат. У випадку, якщо кредитори вирішать, що відновлення кредитування, навіть за умов підвищених відсотків, є надто небезпечним, і не продовжать кредитні угоди на наступний період, то підприємству доведеться виплачувати, крім процентів, ще й суму основного боргу. Як наслідок, можуть виникнути істотні зміни в структурі балансу і звіті про фінансові результати.

Третя стадія – це явне, юридично очевидне (явне) банкрутство, тобто підприємство не може своєчасно сплачувати борги, що проявляється як неузгодженість грошових потоків (надходжень та витрат грошових коштів), при цьому темп зростання витрат перевищує грошові надходження.