3. Висвітліть матеріальні, фінансові, територіальні та соціальні основи місцевого самоврядування.

Конституція України (ст. 142) до матеріальної і фінан­сової основи місцевого самоврядування відносить рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Провідне місце в структурі матеріальної основи міс­цевого самоврядування займає комунальна власність – самостійна форма публічної влас­ності, суб'єктами якої є територіальні громади села (кіль­кох сіл у разі добровільного об'єднання в сільську громаду їх жителів), селища, міста, району в місті.

До складу комунальної власності входить: рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, підприємства, установи та ор­ганізації, в тому числі банки, страхові товариства, а та­кож пенсійні фонди, частка в майні підприємств, житло­вий фонд, нежитлові приміщення, місцеві енергетичні системи, громадський транспорт, системи зв'язку та ін­формації, заклади культури, освіти, спорту, охорони здо­ров'я, науки, соціального обслуговування, майно, пере­дане в комунальну власність іншими суб'єктами власно­сті та будь-яке інше майно, рухомі та нерухомі об'єкти, які на праві власності належать територіальним грома­дам, а також кошти, отримані від відчуження об'єктів права комунальної власності.

Під соціальними основами місцевого са­моврядування розуміють муніципально-правовий інсти­тут, який становить сукупність норм, що закріплюють та регулюють соціальну політику місцевого самоврядування, спрямовану на створення умов, які б забезпечили гідне життя та вільний розвиток людини — члена територіаль­ної громади. Соціальні основи місцевого самоврядуван­ня спрямовані на гарантування соціально-економічних та соціально-культурних прав людини і громадянина на міс­цевому рівні. Конституція України безпосередньо по­кладає на місцеве самоврядування обов'язки щодо забез­печення таких прав людини і громадянина у сфері еко­номічного, соціального і культурного життя:

• права громадян користуватися для задоволення своїх потреб об'єктами права комунальної власності (стаття 41); право громадян на соціальний захист, яке гарантуєть­ся ...створенням мережі... комунальних... закладів для догляду за непрацездатними (стаття 46);

• право громадян, які потребують соціального захис­ту, на отримання від органів місцевого самоврядування житла безоплатно або за доступну для них плату (стат­тя 47);

• право громадян на безоплатне отримання медичної допомоги в комунальних закладах охорони здоров'я (стат­тя 49);

• право громадян на освіту, яке забезпечується доступ­ністю і безоплатністю освіти в комунальних навчальних закладах (стаття 53);

• права громадян на відшкодування за рахунок місце­вого бюджету матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень (стаття 56).

Органи місцевого самоврядування здійснюють соці­альний захист населення, надають підтримку соціально незахищеним верствам населення, сім'ї, материнству і дитинству, розвивають систему соціальних служб, за­ймаються питаннями охорони праці тощо.

Важливим інститутом муніципального права України є інститут фінансової основи місцевого самовряду­вання, який становлять правові норми, що регулюють питання місцевих фінансів, тобто структуру, порядок і процедуру формування, розподілення та використання місцевих коштів.

Фінансові ресурси територіальної громади (місцеві фінанси) за своєю структурою включають:

а) кошти бю­джету місцевого самоврядування;

б) позабюджетні кош­ти місцевого самоврядування;

в) кошти комунальних підприємств та інші кошти місцевого самоврядування.

Шляхи формування доходної частини місцевих бюджетів:

по-перше, за рахунок власних джерел (місцеві подат­ки і збори;

по-друге, до доходів місцевих бюджетів зараховую­ться закріплені доходи, тобто закріплені законом загаль­нодержавні податки, збори та інші обов'язкові платежі;

по-третє, в дохідну частину місцевих бюджетів мо­жуть входити кошти з державного бюджету, які переда­ються з метою надання фінансової підтримки місцевого самоврядування з боку держави, яка гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб. Дотації — це кошти, які передаються до місцевого бюджету з державного бюджету у випадках, коли кош­тів, що надходять з власних джерел та закріплених дохо­дів, недостатньо для формування мінімального розміру місцевого бюджету. Використання дотацій не має цільо­вого призначення, вони виділяються державою на без­відплатній та безповоротній основі. Субвенції — це кошти, які виділяються з державного бюджету на певний строк для фінансування конкретних програм з метою соціально-економічного вирівнювання відповідних територій.

по-четверте, до дохідної частини місцевого бюджету включаються кошти, необхідні для фінансування витрат, пов'язаних зі здійсненням органами місцевого самовря­дування повноважень органів виконавчої влади та вико­нанням рішень органів виконавчої влади.

Видатки бюджетів міс­цевого самоврядування поділяються на дві частини: ви­датки, пов'язані з виконанням власних повноважень місцевого самоврядування, і видатки, пов'язані з вико­нанням делегованих законом повноважень органів ви­конавчої влади.

Територіальна основа місцевого само­врядування – територіальна одини­ця, в межах якої територіальна громада здійснює місцеве самоврядування і на яку поширюється юрисдикція її органів.