1. Дайте характеристику технології соціальної роботи як галузі соціальних технологій.

Технологія (від грецького techne — мистецтво, майстерність, вміння, logos — вчення) — система знань про способи і засоби обробки та якісного перетворення об’єкта.

Соціальні технології — це система знань про оптимальні спо­соби перетворення і регулювання соціальних відносин і процесів у життєдіяльності людей, а також сама практика алгоритміч­ного застосування оптимальних способів перетворення і регулю­вання соціальних відносин і процесів.

Будучи необхідним елементом людської діяльності, технологія відповідає на питання «як це зробити», передбачаючи при цьому, наявність певного порядку, правил, норм, заборон, ланцюжок процедур і операцій, етапів реалізації у будь-якому вигляді діяльності, будь то виробництво автомобілів або морозива, розробка нових комп'ютерних програм або підготовка фахівця, формування нового колективу або гідних умов життєдіяльності людей.

Технологія соціальної роботи — сукупності форм, методів та прийомів, що застосовуються соціальними службами, окремими закладами соціального обслуговування, соціальними працівниками з метою досягнення успіху соціальної роботи та забезпечення ефективності реалізації завдань соціального захисту населення.

Структура технологій соціальної роботи визначається наявністю:

• програми (проекту), в межах якої розв'язується певна проблема;

• заданого алгоритму як системи послідовних операцій на шляху до­сягнення результату;

• певного стандарту (нормативу) діяльності;

• критеріїв успішності.

Технологію соціальної роботи характеризують:

• динамічність — постійна зміна змісту і форм роботи з клієнтом, евристичність характеру діяльності;

• безперервність, зумовлена необхідністю постійно підтри­мувати безпосередній чи опосередкований зв'язок з клієнтом і здійснювати на нього вплив;

• циклічність, що виявляється в стереотипному, стійкому повторенні етапів, стадій, процедур у роботі з клієнтом;

• дискретність технологічного процесу, яка полягає в не­рівномірності впливу на клієнтів з моменту визначення мети до виконання рішення.

Класифікація технологій соціальної роботи:

Технології соціальної роботи з об’єктами різного рівня асоціативності: з індивідом, групою, общиною, громадою.

Технології соціальної роботи з конкретними групами клієнтів: технології соціальної роботи з людьми похилого віку, технології соціальної роботи з неповними сім’ями, технології соціальної роботи з особами без певного місця проживання, тощо.

За місцезнаходженням об’єкта: технології роботи з людьми, що проживають на території даної країни, і з людьми, групами, які опинились, в силу тих чи інших причин, за її межа­ми.

За спрямованістю впливу на об’єкт: «зовнішні» технології спрямовані на створення умов, які сприяють зменшенню чисельності та частки населення, що потребує допомоги і підтримки держави, і допомагають людині, групам (верствам) людей, вирішити свої проблеми самостійно; «внутрішні» технології адекватні «окремим» технологіям — на рівні індивіда, групи — і спрямовані на вирішення проблем конкретної людини чи групи, що виявилися у складній життєвій ситуації, мобілізацію їх внутрішнього потенціалу, використання наявних ресурсів.

У залежності від розуміння соціальної роботи в широкому і вузькому смислі: технології роботи з вразливими верствами населення; технології соціального захисту усіх верств населення.

За провідним методом: технології, що базуються на класичних методах: індивідуальної, групової, общинної соціальної роботи; технології, що базуються на методах запозичених з інших сфер діяльності та дисциплін: соціологічні, організаційно-управлінські, медико-соціальні та ін.; комплексні.

Відповідно до цілей, змісту і функцій соціальної роботи: загальні (універсальні) технології та технології соціальної роботи з цільовими групами і категоріями населення — спеціальні (прикладні).

За ієрархією управління: державні, районні, територіально-галузеві, місцевого самоврядування і трудового колективу

За конкретними суб’єктами соціальної роботи: технології, що реалізуються державою з її структурами, громадськими, доброчинними та ін. організаціями і установами, соціальними працівниками.

В залежності від кваліфікації суб’єкта: прості, складні і комплексні

За сферами соціальної роботи: технології соціальної роботи в установах охорони здоров’я, за місцем проживання, у військовому середовищі тощо.