6. Висвітліть особливості управління кар’єрою на підприємстві.

Кар'єра в широкому розумінні означає успішне просування в служ­бовій, науковій чи виробничій діяльності, в досягненні слави, більш висо­кого статусу, влади, матеріальних цінностей.

Цілі кар'єри проявляються в потребі, для задоволення якої людина хотіла б мати конкретну роботу, займати певний рівень в ієрархії посад. Цілі людини при виборі кар'єри зорієнтовані на те, щоб:

• займатися видом діяльності або займати посаду, яка відповідає са­мооцінці і тому дає моральне задоволення;

• отримати роботу або посаду, яка відповідає самооцінці, місцевості, природні умови якої сприятливо діють на стан здоров'я і дозволяють орга­нізувати добрий відпочинок;

• займати роботу або посаду, які мають творчий характер, дозволяють досягнути певного ступеня незалежності;

• мати роботу або посаду, що добре оплачується або дозволяє одно­часно отримувати побічні доходи чи продовжувати активне навчання.

Наука менеджмент виділяє два види кар'єри: професійну і внутрішньо-організаційну.

Професійна кар'єра — підвищення знань, вмінь, навичок.

Внутрішньоорганізаційна кар'єра — це траєкторія руху персоналу в організації. Вона може здійснюватись за трьома напрямами:

• вертикальному — професійне та посадове зростання в основній сфері діяльності, по сходинках зростання;

• горизонтальному — просування в іншу функціональну сферу діяль­ності, в інші підрозділи одного рівня;

• центрострімкому — просування, наближення до ядра керівництва, центру керівництва, участь у прийнятті рішень.

Кар'єра може бути динамічною, пов'язаною із зміною робочих місць, і статичною, що здійснюється шляхом професійного зростання на одному місці або за однією професією.

Фактори, які впливають на розвиток кар’єри та життєві умови

Зовнішні фактори впливу

1. Урядові вимоги, закони

2. Економічні умови

3. Конкуренція

4. Склад трудових ресурсів

5. Місцезнаходження підприємства

Внутрішні фактори впливу

1. Цілі підприємства

2. Організаційний стиль

3. Професійний характер роботи

4. Технологічні умови

5. Трудовий колектив, робоча група

6. Досвід та стиль керівництва

Планування кар'єри — це визначення цілей розвитку працівника і шля­хи їх реалізації.

Розвитком кар'єри називають ті дії, які здійснює працівник для реалі­зації свого плану. Планування персоналу, моніторинг та навчання відіграють ве­лику роль у процесі розвитку кар'єри.

Однією із найбільш поширених моделей управління кар’єрою є модель партнерства з планування і розвитку кар'єри. Партнерство передбачає співробітництво трьох сторін — працівника, безпосереднього керівника та керівника відділу людських ресурсів.

Планування кар'єри працівників може бути загальним і конкрет­ним. У загальному випадку обираються декілька можливих напрям­ків службового зростання одного спеціаліста або групи, а в конкрет­ному — розробляється чіткий графік заміщення посад і, відповідно, навчання

Каталізатором розвитку кар'єри працівника є включення його до кадрового резерву.

Технологія управління кар'єрою розглядається у такій послідовності:

1. Фактори, які необхідно враховувати при першому призна­ченні на посаду.

2. Прийняття рішення про підвищення.

3. Горизонтальне просування.

4. Допомога працівникам у самореалізації.

Фактори, які необхідно враховувати при першому призначенні на посаду: уникнення від розчарування реальними умовами; надання цікавого першого завдання; забезпечення новачків посадовими інструкціями і достовір­ним описуванням майбутньої роботи; встановлення стандартів вимогливості; періодична зміна діяльності; оцінка діяльності працівника; заохочення у плануванні кар'єри.

В управлінні персоналом при вирішенні питання про підви­щення посади працівника керівництво організації повинне при­йняти таке рішення: Що брати за основу: стаж роботи чи компетентність? Як виміряти компетентність? Який прийняти метод підвищення: формальний чи нефор­мальний?

Горизонтальне просування по службі — переведення пра­цівника з однієї роботи на іншу без зміни оплати праці або рівня відповідальності. Для цього є декілька причин. 1) службовці можуть бути зацікавлені у переведенні. 2) керівництво організації може переводити працівни­ка з робочого місця, де він більше не потрібний, туди де він бі­льше необхідний. 3) реорганізація, яка спрямована на підвищення продуктивності праці, скорочення рівня управлін­ня, організації.

Як правило, виділяють два критерії успішнішої кар'єри: об'єктивний і суб'єктивний. Об'єктивно процес кар'єрного зростання можна оцінити за двома базовими параметрами: рух усередині організації і рух усередині професії. Критерієм особистісної, суб'єктивної успішності може бути власна думка людини про те, чи досягла вона того успіху, якого прагнула.