- •1. Дайте характеристику технології соціальної роботи як галузі соціальних технологій.
- •2. Розкрийте сутність та дайте класифікацію методів соціальної роботи.
- •3. Розкрийте сутність методу групової роботи.
- •4. Дайте загальну характеристику методу індивідуальної соціальної роботи.
- •5. Розкрийте сутність соціальної роботи в громаді.
- •6. Розкрийте сутність соціальної діагностики як технології соціальної роботи.
- •7. Розкрийте сутність та зміст соціальної профілактики.
- •8. Розкрийте сутність та зміст соціальної адаптації як технології соціальної роботи.
- •9. Дайте характеристику соціального консультування як методу соціальної роботи.
- •Постановка проблеми.
- •10. Розкрийте сутність соціального супроводу.
- •11. Дайте характеристику соціального патронажу як технології соціальної роботи.
- •12. Охарактеризуйте соціальну терапію як метод соціальної роботи.
- •13. Розкрийте зміст соціальної реабілітації.
- •14. Розкрийте сутність соціально-психологічного тренінгу.
- •15. Розкрийте сутність профорієнтаційної роботи.
- •16. Розкрийте сутність технології зв’язків з громадськістю.
- •17. Розкрийте сутність вуличної роботи.
- •18. Розкрийте зміст технології залучення людських ресурсів до волонтерської діяльності.
- •19. Розкрийте сутність та зміст економічних методів у соціальній роботі.
- •20. Висвітліть сутність соціально-педагогічної роботи.
- •21. Висвітліть специфіку застосування психологічних методів у соціальній роботі.
- •22. Проаналізуйте технології медико-соціальної роботи.
- •23. Дайте оцінку технологій соціальної роботи з безробітними.
- •24. Дайте оцінку технологій соціальної роботи в пенітенціарній системі.
- •25. Висвітліть особливості соціальної роботи на селі.
- •Зважаючи на це, основними напрямками соціальної роботи на селі є:
- •26. Дайте оцінку технологій соціальної роботи з безпритульними.
- •27. Дайте оцінку технологій соціальної роботи з молоддю.
- •1. Визначте основні види діяльності соціального працівника на виробництві.
- •2. Обґрунтуйте особливу роль охорони праці в системі заходів по соціальному захисту працівників на виробництві.
- •3. Проаналізуйте особливості організації охорони праці на виробництві.
- •4. Проаналізуйте особливості здійснення професійного відбору.
- •5. Висвітліть особливості організації професійної підготовки працівників.
- •6. Висвітліть особливості управління кар’єрою на підприємстві.
- •7. Визначте основні шляхи управління адаптацією персоналу організації.
- •8. Висвітліть особливості вивільнення персоналу. Розкрийте сутність та причини плинності персоналу.
- •9. Висвітліть роль профспілок у представництві й захисті прав та інтересів працівників на підприємстві.
- •10. Розкрийте сутність соціального партнерства.
- •11. Розкрийте сутність та завдання оцінки персоналу організації.
- •12. Висвітліть особливості організації мотивації та стимулювання персоналу організації.
- •1. Розкрийте сутність місцевого самоврядування.
- •2. Розкрийте історичні основи місцевого самоврядування.
- •3. Висвітліть матеріальні, фінансові, територіальні та соціальні основи місцевого самоврядування.
- •4. Охарактеризуйте територіальну громаду як основний елемент системи місцевого самоврядування.
- •5. Охарактеризуйте систему місцевих рад як представницьких органів місцевого самоврядування.
- •6. Розкрийте статус депутата місцевої ради.
- •7. Охарактеризуйте статус сільських, селищних, міських голів, голів районної, обласної та районної у місті ради.
23. Дайте оцінку технологій соціальної роботи з безробітними.
Безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у Державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підхожої роботи.
Модель психологічного стану безробітного відома як теорія Харрісона. Він припускає, що люди відчувають на різних етапах різні емоції і проходять кілька стадій у своєму пошуку роботи: перша стадія – шок; друга стадія – оптимізм і надія; третя стадія – песимізм; четверта стадія – фаталізм.
Мотиваційна структура в безробітних на відміну від мотивації зайнятих суспільно-корисною працею більш деформована. Як правило, інтереси і захоплення, характерні для працюючих людей, у безробітних значною мірою втрачені.
Основним і безпосереднім провідником державної політики в галузі зайнятості населення є Державна служба зайнятості, а основним комплексним документом, котрий її (політику) відображає, є Державна програма зайнятості населення (ДПЗН).
Державна служба зайнятості — організаційна структура, сукупність державних органів, діяльність яких спрямована на реалізацію державної політики зайнятості населення та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян.
ДПЗН і територіальні програми спрямовані на:
сприяння структурній перебудові економіки, створенню умов для направлення вивільнюваних працівників, у першу чергу, на рентабельні виробництва і в пріоритетні галузі економіки;
запобігання розвитку безробіття та його скорочення шляхом підвищення економічної зацікавленості підприємств у створенні додаткових робочих місць, переважно з гнучкими формами зайнятості;
поліпшення системи відтворення робочої сили у поєднанні з розвитком робочих місць, професійної орієнтації, підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації населення, ефективне використання трудових ресурсів;
захист безробітних та їх сімей від негативних наслідків безробіття та забезпечення зайнятості громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці;
формування матеріальної, кадрової, інформаційної, статистичної, фінансової та науково-методичної бази ДПЗ;
заходи сприяння зайнятості населення, яке проживає в сільській місцевості.
Правовими засадами діяльності ДСЗ, як і інших суб'єктів інфраструктури ринку праці, є Конституція і законодавчі акти України. Передусім, це Закони України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Крім того, у своїй діяльності ДСЗ керується: «Положенням про державну службу зайнятості населення», «Положенням про порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, виплати допомоги по безробіттю, а також умови надання матеріальної допомоги в період професійної підготовки та перепідготовки», «Положенням про порядок надання матеріальної допомоги по безробіттю», «Положенням про порядок бронювання на підприємствах, в організаціях і установах робочих місць для працевлаштування громадян, які потребують соціального захисту», «Положенням про порядок організації та проведення оплачуваних громадських робіт», «Положенням про порядок організації сезонних робіт», «Положенням про порядок надання безпроцентної позики безробітним для зайняття підприємницькою діяльністю».
Першим етапом психологічної допомоги безробітним є сприяння їм у подоланні негативного впливу стресової ситуації. Потім повинно йти навчання людини навичкам самопрезентації. Крім уміння представити себе ефективно й ефектно себе прорекламувати важливо вміти спланувати своє працевлаштування. У структурі психологічної допомоги клієнтам служб зайнятості і людям, які шукають роботу, велике значення має навчання їх методам пошуку роботи: складанню резюме, пошукового листа, оголошення в газету, основам ділової розмови по телефону, поведінці на співбесіді і т.д. Одна з найбільш ефективних форм роботи з безробітними — це соціально-психологічний тренінг.
В індивідуальній роботі з безробітними велику роль відіграють профорієнтація і профконсультування.
