
- •1. Дайте характеристику технології соціальної роботи як галузі соціальних технологій.
- •2. Розкрийте сутність та дайте класифікацію методів соціальної роботи.
- •3. Розкрийте сутність методу групової роботи.
- •4. Дайте загальну характеристику методу індивідуальної соціальної роботи.
- •5. Розкрийте сутність соціальної роботи в громаді.
- •6. Розкрийте сутність соціальної діагностики як технології соціальної роботи.
- •7. Розкрийте сутність та зміст соціальної профілактики.
- •8. Розкрийте сутність та зміст соціальної адаптації як технології соціальної роботи.
- •9. Дайте характеристику соціального консультування як методу соціальної роботи.
- •Постановка проблеми.
- •10. Розкрийте сутність соціального супроводу.
- •11. Дайте характеристику соціального патронажу як технології соціальної роботи.
- •12. Охарактеризуйте соціальну терапію як метод соціальної роботи.
- •13. Розкрийте зміст соціальної реабілітації.
- •14. Розкрийте сутність соціально-психологічного тренінгу.
- •15. Розкрийте сутність профорієнтаційної роботи.
- •16. Розкрийте сутність технології зв’язків з громадськістю.
- •17. Розкрийте сутність вуличної роботи.
- •18. Розкрийте зміст технології залучення людських ресурсів до волонтерської діяльності.
- •19. Розкрийте сутність та зміст економічних методів у соціальній роботі.
- •20. Висвітліть сутність соціально-педагогічної роботи.
- •21. Висвітліть специфіку застосування психологічних методів у соціальній роботі.
- •22. Проаналізуйте технології медико-соціальної роботи.
- •23. Дайте оцінку технологій соціальної роботи з безробітними.
- •24. Дайте оцінку технологій соціальної роботи в пенітенціарній системі.
- •25. Висвітліть особливості соціальної роботи на селі.
- •Зважаючи на це, основними напрямками соціальної роботи на селі є:
- •26. Дайте оцінку технологій соціальної роботи з безпритульними.
- •27. Дайте оцінку технологій соціальної роботи з молоддю.
- •1. Визначте основні види діяльності соціального працівника на виробництві.
- •2. Обґрунтуйте особливу роль охорони праці в системі заходів по соціальному захисту працівників на виробництві.
- •3. Проаналізуйте особливості організації охорони праці на виробництві.
- •4. Проаналізуйте особливості здійснення професійного відбору.
- •5. Висвітліть особливості організації професійної підготовки працівників.
- •6. Висвітліть особливості управління кар’єрою на підприємстві.
- •7. Визначте основні шляхи управління адаптацією персоналу організації.
- •8. Висвітліть особливості вивільнення персоналу. Розкрийте сутність та причини плинності персоналу.
- •9. Висвітліть роль профспілок у представництві й захисті прав та інтересів працівників на підприємстві.
- •10. Розкрийте сутність соціального партнерства.
- •11. Розкрийте сутність та завдання оцінки персоналу організації.
- •12. Висвітліть особливості організації мотивації та стимулювання персоналу організації.
- •1. Розкрийте сутність місцевого самоврядування.
- •2. Розкрийте історичні основи місцевого самоврядування.
- •3. Висвітліть матеріальні, фінансові, територіальні та соціальні основи місцевого самоврядування.
- •4. Охарактеризуйте територіальну громаду як основний елемент системи місцевого самоврядування.
- •5. Охарактеризуйте систему місцевих рад як представницьких органів місцевого самоврядування.
- •6. Розкрийте статус депутата місцевої ради.
- •7. Охарактеризуйте статус сільських, селищних, міських голів, голів районної, обласної та районної у місті ради.
16. Розкрийте сутність технології зв’язків з громадськістю.
Зв'язок із громадськістю (від англ, public relations — робота з громадськістю) — метод соціальної роботи, що виник у США й одержав широке поширення в останні десятиліття. Прихильники даного методу акцентують увагу на тім, що по суті будь-яка соціальна проблема — не тільки і не стільки особиста, скільки суспільна, а тому для її ефективного вирішення чи попередження необхідна робота із соціумом у цілому.
Важлива закономірність ПР: необхідно працювати не просто з населенням, а виділяти ті чи інші його сегменти («цільова аудиторія»), для котрих і розробляються відповідні повідомлення («ключові повідомлення»).
Завдання ПР-кампанії: Мотивувати нову поведінку. Посилити наявну позитивну поведінку. Модифікувати негативну поведінку.
Одна з найбільш важливих контактних аудиторій, якій фахівці зі зв'язку з громадськістю повинні приділяти особливу увагу, — персонал самої соціальної служби. Працюючи з персоналом організації як з важливою контактною аудиторією, частиною суспільства, доцільно використовувати кілька прийомів, один із яких — проведення соціологічного дослідження обстановки в організації і з'ясування на цій основі необхідності чи збереження зміни здійснюваної дотепер політики.
Існує стратегія створення кола інформаційних джерел, якими може користуватися соціальний працівник у своїй діяльності (преса, телебачення, радіо):
Визначення найбільш престижних джерел інформації (опитування, інтерв'ю).
Використання тільки тих видань, які за змістом інформації підходять для розміщення соціальної реклами (умови: не дорога, не бульварна, не радикальна преса).
Уникнення невідомих джерел.
Налагодження особистісних контактів з представниками ЗМІ в ролі систематичного поставника інформації.
Соціальний працівник повинен враховувати можливості ЗМІ, а саме: інформування громадськості щодо проблем та засобів боротьби з ними; формування суспільної думки, особливо через соціальну рекламу; інформування громадськості про діяльність соціальної служби; реалізацію соціального проекту; реклама соціальних послуг (необов'язково безкоштовних); створення та подальше формування позитивного іміджу діяльності соціальних установ та працівників; пошук партнерів (спонсорів); залучення клієнтів; залучення співробітників і волонтерів; вплив на уряд, законодавців, місцеве самоврядування; анонс події або заходу, які будуть проводитися соціальною службою, а також підведення підсумків.
Форми взаємодії із ЗМІ: інформування (прес-реліз, прес-конференція); консультування; інтерв'ю; стаття; рубрика; тематична програма (цикл).
Рекомендації щодо встановлення ефективного зв'язку з пресою: 1) повідомлення для друку повинне відповідати прийнятим нормам, бути точним і зрозумілим; 2) переважно передавати інформацію завчасно, щоб полегшити роботу журналіста, дати йому час для вивчення й аналізу цієї інформації; 3) повідомлення повинне бути об'єктивним, висловлення власної думки припустимо лише у випадку, якщо це відповідає меті статті; 4) не слід зневажати спілкуванням з журналістами; 5) не можна дорікати журналістів, якщо передана їм інформація не опублікована ними; 6) інформація повинна бути передана певному співробітнику редакції; 7) на прохання преси бажано повідомляти про незвичайні чи неприємні факти, однак попередньо варто продумати ці повідомлення і надати їм потрібного відтінку.
Прес-конференція — організована зустріч журналістів з представниками держустанов, суспільно-політичних організацій, комерційних структур, що має на меті надання ЗМІ проблемної інформації чи коментарів, і що характеризується можливістю отримання інформації з перших рук, перевірки відомостей і уточнення версій за допомогою питань.
Брифінг — це захід, спрямований на негайне повідомлення засобам масової інформації про якусь важливу подію.
Інтерв’ю — це бесіда у формі запитань і відповідей, діалог між людиною, що володіє інформацією, і журналістом, що бажає цю інформацію отримати.
Процес написання статті складається з таких етапів: Попередній збір інформації. Формування тексту статті. Визначення структури статті. Написання статті.