- •1. . Політологія, як наука, її місце в системі гуманітарних наук.
- •2. Політологія як наука, її об”єкт та предмет.
- •3. Категорії та закономірності політології як науки.
- •4 Системи методів політологічного пізнання.
- •5. Політологія та інші галузі суспільствознавства.
- •6. Основні завдання та функції політології.
- •7 Зростання ролі і значення науки про політику на сучасному етапі світового соціального розвитку, політичного і духовного оновлення України.
- •8 Значення політології для формування політичної свідомості і культури студентів.
- •9. Основні етапи розвитку політичної науки.
- •10 Політика як соціальне явище, її види та залежність від різних соціальних факторів.
- •11. Система категорій політології
- •13. Діалектика взаємозвязку політики та економіки.
- •14. . Політика її види
- •15. . Політика її структура та функції.
- •16. Зміст етнонаціональної політики
- •17. Економічна політика
- •18. Пол. Діяльність та її конкретні форми
- •19. Конституція України про свободу та умови об’єднання громадян у політичні партії.
- •20. Права людини як критерій гуманізму в політиці.
- •22. Особа як первинний суб’єкт і об’єкт політики
- •23 Влада як явище сусп-політ. Життя
- •24. Поняття і функції політичної влади
- •25. Політична та державна влади
- •26. Умови ефективного функціонування політичної влади
- •27. Основні концепції влади
- •31. Типи політичних систем
- •32. Політ система сусп-ва:поняття і структура
- •33. Становлення громадянського суспільства в Україні
- •34. Основні функції пол. Системи
- •35. Типи політичних систем
- •37. Поняття держави та її головні ознаки
- •39 .Форми державного правління та форми державного устрою.
- •40. Держава як основний елемент політичної системи та її функції
- •41.Правова держава
- •43. Політичні режими!
- •2. Тоталітарний та посттоталітарний режим
- •44. Визначення демократії, її види та хар-ні риси.
- •45. Тоталітаризм як соціальний і політичний феномен.
- •46. Партія як політичний інститут, виникнення та еволюція політичних партій.
- •47. Типи політичних партій.
- •49 .Політичні партії правої та правоцентриської орієнтації
- •50. Політичні партії центриської спрямованості
- •52. Типи груп тиску.
- •53. Партійні системи.
- •54. Політичне лідерство.
- •55. Політична свідомість..
- •56. Лібералізм та неолібералізм як пол. Течі сучасності
- •58. Концепція екологічного соціалізму
- •59. Фашизм та неофашизм
- •60. Правий і лівий екстремізм як сучасна ідеол-огія і політика.
- •61. Політична думка в Україні кінця 19 - початку 20 ст.
43. Політичні режими!
1. Демократичний режим.
Дем. режим- це найбільш прогресивний пол. порядок, оскільки він створює умови для справжньої свободи особистості, її творчості й самовизначення в усіх сферах діяльності. Сьогодні дем. режим панує в багатьох країнах світу. Хар-ні його ознаки: виборність в органи держ. влади, поділ держ. влади на законодавчу, виконавчу й судову, широкий спектр прав та свобд громадян, їх захист та гарантуваня, діяльність недерж. сусп.-пол. організацій як рівноправних партнерів д-ви., пол. плюралізм, гласність, широкі можливості для особистості впливати на процес прийняття й здійснення пол. рішень.
2. Тоталітарний та посттоталітарний режим
Найбільш реакційним режимом є тоталітарний. Це насильницьке політичне панування групи «вибраних», яких очолює «вождь». Основні ознаки цього режиму: тотальний контроль за всіма сферами життя суспільства, заборона конституційних прав і свобод, демократичних організацій, репресії, мілітаризація суспільного життя, панування однієї загальновизнаної ідеології. За умов тоталітаризму особистість цілком підкорено владі.
Посттоталитарний режим система в який відмирання комунизму досягло такої точки коли не маркс теори не комунист практика зовсім не впливають на сусп
3. Авторитарний режим.
Авт. режим базується на безумовному підпорядкувнні владі. Заміна керівних кадрів здійснюється шляхом кооптації, а не передвиборної конкурентної боротьби між кандидатами на відповідальні держ. посадиза подібних режимів відсутні або ігноруються встановлені з-ном процедури, внаслідок чого припинення й передавання влади часто є результатом насильства, конфронтації, а не інституціоналізації. В умовах такого режму панує виконавча влада. Парламент хоча й зберігається, але значну частину його призначають, а не обирають. Він перетворюється а дорадчу установу при голові д-ви, котрий, у більшості випадків, сам посідає всі ключові держ. посади. Основні методи держ. діяльності- накази й коанди. Особистасть втрачає здатність до самостійності суджень та дій, сліпо підкоряючись авторитету.
44. Визначення демократії, її види та хар-ні риси.
Демократія- форма пол. та ек. устрою сусп., заснована на визнанні народу основним джерелом влади; тип д-ви, яка декларує і втілює на практиці принципи народовладдя, права і свободи громадян, можливості для діяльності різних пол. сил, контроль а діями органів влади.
Для демократії хар-ними є вільна діяльність пол. та громадських організацій, обов’язково виборність органів влади, розмежування держ. сфери та сфери гром. сусп., ек. та пол. плюралізм, д-ва існує заради громадян, а не навпаки, високий рівень сусп. самоврядування.
45. Тоталітаризм як соціальний і політичний феномен.
У сучасній політичній теорії розрізняють такі основні типи політичних режимів: демократичні, авторитарні та тоталітарні. Найбільш реакційним режимом є тоталітарний [9]. Це насильницьке політичне панування групи «вибраних», яких очолює «вождь» (фюрер, дуче). Основні ознаки цього режиму: тотальний контроль за всіма сферами життя суспільства, заборона конституційних прав і свобод, демократичних організацій, репресії, мілітаризація суспільного життя, панування однієї загальновизнаної ідеології. За умов тоталітаризму особистість цілком підкорено владі.