40) Професіоналізми

Професіоналізми  - слова й живомовні звороти, властиві мові людей певного фаху. Оскільки професіоналізми вживають на позначення спеціальних понять лише в царині того чи іншого фаху, ремесла, промислу, вони не завжди відповідають нормам літературної мови. Професіоналізми виступають як неофіційні (отже, експресивнозабарвлені) синоніми до термінів. Вони ніби деталізують загальновідомі назви. З-поміж професіоналізмів можна вирізнити науково-технічні, професійно-виробничі,просторічно-жаргонні. Вони доволі різноманітні щодо семантичних характеристик.

На відміну від термінів, професіоналізми не мають виразного наукового визначення й не становлять цілісної системи. Якщо терміни — це зазвичай абстрактні поняття, то професіоналізми — конкретні, тому, що детально диференціюють ті предмети, дії, якості, що безпосередньо пов'язані зі сферою діяльності відповідного фаху, для прикладу:

• слова та словосполуки, притаманні мові моряків: кок (кухар), камбуз (кухня), кубрик (кімната відпочинку екіпажу), бак (носова частина корабля), чалитися (приставати до берега), ходити в море (плавати), компа́с, Мурма́нськ, рапо́рт тощо;

• професіоналізми працівників банківсько-фінансової, торговельної та подібних галузей: зняти касу, підбити, прикинути баланс, тверда валюта (стабільний курс),відмивання грошей (легалізація протизаконних коштів), брудні гроші (протизаконно отримані кошти);

• назви фігур вищого пілотажу: штопор, бочка, петля, піке й інше;

• професіоналізми користувачів ПК: мама (материнська плата), клава (клавіатура), скинути інформацію (переписати), глюк (збій програми), вінт — вінчестер (твердий диск накопичування інформації);

• професіоналізми музикантів, наприклад: фанера (фонограма), ремікс (нова версія відомої мелодії), розкрутити (розрекламувати пісню, ім'я).

41) Особливості вживання фразеологізмів

Загалом у мовленні широко використовуються фразеологізми – усталені словосполучення, які вживаються в мовленні в незміненому вигляді. Ці словосполучення формувалися протягом багатьох віків спілкування і в короткій, образній формі характеризують певні явища нашого життя. У писемному діловому мовленні слід уникати використання фразеологізмів, а в усному вони допускаються, але не образливі і доречні. Вживання таких висловів робить усне спілкування цікавим, а мовлення оригінальним і влучним, вносить елемент неофіційності в ділове спілкування, знімає напруженість у конфліктних ситуаціях. Серед фразеологізмів найчастіше вживаються прислів’я та приказки (вік живи – вік учись, хто рано встає, тому бог дає;) крилаті вислови – слова літературного походження та відомих людей. У професійному спілкуванні вживаються термінологізовані фразеологізми, позбавлені будь-яких елементів образності (броунівський рух, абсолютна температура, електромагнітне поле,). Однією із специфічних рис фразеологізмів наукового стилю є наявність у складі фразеологізму прізвища вченого, який сформулював той чи інший закон (закони Ньютона, таблиця Піфагора, закони Кеплера). Наведені фразеологізми відзначаються абстрактним змістом, відсутністю будь-якого емоційно-експресивного забарвлення, наявністю суворих логічних зв’язків між компонентами. Різновидом фразеологізмів є канцеляризми, сталі словосполучення, які бажано використовувати у діловому мовленні, оскільки вони надають текстам офіційності, однозначності та лаконізму: круглий стіл, докласти зусиль, внести лепту, увійти в ритм, тримати курс, доводити до відома, брати до уваги, зупинитися на питанні, взяти за основу. Варто пам’ятати, що фразеологізми не перекладаються буквально, а їх специфічні відповідники потрібно знати, наприклад: закон вступает в силу – закон набуває чинності 42)Багатозначні слова.

З плином часу виникали нові явища, предмети, ознаки, і люди помічали певну подібність між уже існуючими і щойно виниклими. Тому, замість того, щоб застосовувати нове слово, починали використовувати старе на позначення обох явищ, предметів, ознак, дій.  Такі слова, що мають кілька значень науковці називають багатозначними, або полісемічними. Наприклад, порівняймо: Натоптати – 1. Наслідити, забруднити підлогу, ходячи; 2. Скласти щось дуже щільно.

Варто зауважити, що багато слів у мові мають не одне значення. Значення багатозначних слів часто залежить від контексту. Як правило, основне, перше значення, в словниках подається першим. Однак в тій чи іншій мовленнєвій ситуації основним може стати і будь-яке значення багатозначного слова. Наприклад: 1. Не натоптуй мені, щойно замела, витри краще ноги. 2. Якщо постаратися, у цю валізу ще купу речей можна натоптати.

Більшість загальновживаних слів української мови ― багатозначні. Наприклад, у “Словнику української мови” зафіксовано тридцять значень дієслова іти: “ступати ногами”, “рухатися в якомусь напрямку, “вирушати куди-небудь”, “діяти певним чином”, “брати шлюб”, “наставати” і т.д. Слово крило має десять значень: “літальний орган птахів, “лопать вітряка”, “бокова частина будівлі” і т.д. Слово може бути багатозначним тому, що в його назві враховується лише одна якась ознака предмета. А таку саму ознаку можуть мати й інші, відмінні предмети. Наприклад, у слові стіна основне значення — “вертикальна міцна частина будівлі”, тому цим словом ще називають і стіну урвища, і стіну замку, і людська стіна і так само стіна непорозуміння. Багатозначність дає змогу при відносно обмеженій кількості слів називати ними практично необмежену кількість предметів і явищ.