8. Алантоїс.
Одночасно із утворенням амніотичної порожнини розвивається алантоїс (від грец. аllапtos — ковбаса і еіdоs — вид) — тонкий пальцеподібний виріст вентральної стінки задньої частини первинної кишки, який проникає в амніотичну ніжку.
Як і кишка, він складається з ентодерми, вісцерального листка спланхнотому та мезенхіми, що проростає поміж ці листки разом із кровоносними судинами.
У деяких ссавців в ньому збираються продукти метаболізму, тому він функціонує як екстракорпоральний сечовий міхур.
У інших ссавців рано встановлюється зв'язок зародка з материнським організмом і тому алантоїс розвивається значно слабше і являє собою лише тяж, в якому проходять кровоносні судини від ембріона і плаценти.
Під час утворення алантоїса його зачаток вклинюється між амніоном і хоріоном і у різних тварин ступінь його розвитку і взаємовідношення з іншими плодовими оболонками буває різним.
Так, у хижаків і кролика алантоїс має форму сліпого мішка і одна сторона його зростається з хоріоном, утворюючи алантохоріон, а друга — приєднується до амніону і формує алантоамніон.
У жуйних алантоїс ділиться на два сліпі мішки, які проникають між хоріоном і амніоном, роз'єднують їх в окремих ділянках і зростаються з ними — в інших. Тому в цих тварин, крім названих оболонок, є ще амніохоріон.
У багатьох видів плацентарних ссавців, за винятком приматів, алантоїс виконує функцію живлення, газообміну і виділення.
Отримані дані про те, що в ранній період ембріогенезу в алантоїсі продукуються В-лімфоцити.
Крізь стінку алантоїса проходять кровоносні судини від ембріона і плаценти. Місце сполучення алантоїса з хоріоном називають хоріоалантоїсом, або алантоїдною плацентою.
Починаючи з другого місяця внутрішньоутробного розвитку людини, цей провізорний орган редукується.
9. Пуповина.
Зв'язок зародка з плацентою здійснюється за допомогою пупкового канатика. Пуповина, або пупковий канатик — сполучнотканинний тяж, що з'єднує тіло зародка з плацентою. Він містить залишки протоки жовткового мішка - жовткове стебельце, алантоїс і кровоносні судини — дві пупкові артерії і одну вену.
Основу пупкового канатика складає особлива слизова сполучна тканина, що має назву вартонових драглів (мал. 6).
Ця слизова тканин забезпечує тургор (пружність) пупкового канатика і неспадання кровоносних судин, які проростають через нього від тіла зародка до ворсинок хоріону.
Через кровоносні судини пуповини здійснюється постачання зародка поживними речовинами і киснем від плаценти.
Крім цього, слизова тканини виконує захисну функцію позасудинним шляхом. Пуповинна вена несе кров, збагачену киснем і поживними речовинами, від плаценти до плоду, а артерії доносять венозну кров від плоду до плаценти.
У деяких тварин з плацентою зв'язаний і жовтковий мішок. Така плацента називається жовтковою.
Мал. 6. Схема пупкового канатика ссавця (поперечний розріз).
ЕкАм – ектодерма амніотичної оболонки; ССТ – слизова сполучна тканина (вартонові драглі); ЖС – жовткове стебельце з залишком довткового міхура; ПА – пупкові артерії; ПВ – пупкова вена; Ал – аллантоїс; ЕнАл – ентодерма аллантоїсу; МД – мезодерма.
Тривалість ембріогенезу у різних плацентарних тварин не однакова. Вона зумовлюється зрілістю народження дітей і характером зв'язку зародка з організмом матері, тобто будовою плаценти.