35. Структура освітнього моніторингу.

Освітній моніторинг – система організації зборі, зберігання, обробки та поширення інформації про діяльність освітньої системи, яка забезпечує систематичне відстеження її стану, прогнозування розвитку і проектування заходів щодо її вдосконалення.

Головна мета моніторингу навчальних досягнень – поліпшення стану підготовки учнів навчальних закладів шляхом його вивчення і цілеспрямованого корегування.

Основні завдання моніторингу: виявлення навчальних досягнень учнів, зокрема досягнення базового рівня підготовки; з’ясування причин відмінностей навчальних досягнень у різних категоріях учнів; виявлення факторів, які суттєво впливають на стан навчальної підготовки; корегування навчального процесу і його навчально-методичного забезпечення на основі аналізу результатів вимірювань і досліджень; підготовка навчальних закладів до широкого застосування різних засобів діагностування; впровадження сучасних технологій проведення підсумкового контролю у навчальному закладі; підготовка учнів і вчителів до стандартизованих іспитів, які починають упроваджуватися у вітчизняній школі.

Моніторинг освітнього середовища здійснюється у 3 етапи:

1 етап – підготовчий, який передбачає детальне ознайомлення з концептуальними засадами, змістом та технологічним інструментарієм моніторингу, усвідомлення його мети, визначення суб’єктів та об’єктів дослідження, постановку завдань перед всіма його учасниками, встановлення термінів проведення;

2 етап – практичний, під час якого цілеспрямовано проводяться моніторингові процедури (спостереження, анкетування, співбесіди, тестування, опитування, відвідування навчальних занять, виховних заходів, здійснення їх аналізу тощо) з метою одержання потрібної інформації та її фіксації у відповідних інформаційних документах;

3 етап – аналітичний, змістом діяльності якого є аналіз, систематизація та узагальнення одержаної інформації, розробка висновків, рекомендацій та пропозицій щодо удосконалення педагогічного процесу.

Структура освітнього моніторингу:

1. чітко визначений об’єкт управління;

2. задані параметри розвитку об’єкта;

3. критерії оцінювання цих параметрів;

4. технологія проведення поточного контролю;

5. науково-методичні матеріали щодо спрямування процесу на очікуваний результат.

36. Визначити показники для спостереження за проведенням виховного заходу.

1. Форма проведення. Доцільність вибору форми. Її відповідність психофізіологічним особливостям школяра. Врахування можливості адекватної участі дітей у заході.

2. Мета заходу. Її чіткість, конкретність, спрямованість на підвищення рівня розвитку вихованості учнів.

3. Підготовка заходу. Наявність і продуманість плану чи програми підготовки. Конкретність доручень учням, доведення до них кінцевої мети заходу, змісту організаторської діяльності, їх права та обов’язки.

4. Активність і самостійність школярів. Створення для підготовки заходу тимчасового дитячого органу – ради справи (штабу, робочої групи).

5. Проведення заходу. Толерантність і демократичність взаємостосунків педагогів і дітей, членів ради справи і учасників заходу. Точність і організованість початку. Ефективність оформлення. Підготовка учнів до активного сприймання нової інформації. Змістовність заходу, достовірність, науковість, емоційна насиченість фактичного матеріалу, зв'язок з життям, опора та життєвий досвід учнів. Доцільність відбору методів і методичних прийомів. Роль педагога у проведенні заходу. Раціональне використання ТЗН. Увага, зацікавленість, дисциплінованість дітей. Спрямованість заходу на розвиток національної свідомості та самосвідомості, її загальнолюдських рис, підвищення загальнокультурного рівня, наявність елементів відвертої розмови про хід проведення заходу (що вдалось і чому? Що не вдалось і чому? Які шляхи удосконалення роботи?)

6. Загальні висновки. Досягнення мети, реалізація розвиваючих, виховних, пізнавальних можливостей заходу. Ставлення учнів до заходу, ступінь їх задоволення. Що дає виховний захід для розвитку учнів. Формування у них:

а) національної свідомості і самосвідомості, морально-ціннісних орієнтацій;

б) художньо-естетичної свідомості і культури;

в) трудових навичок тощо.

1. Виконання наліченого плану

2. Ефективність і доцільність використання наочності та ТЗН

3. Реалізація основних психологічних і гігієнічних вимог

4. Наявність ефективного зворотного зв'язку з учнями

5. Рівень педагогічної і методичної майстерності

6. Рівень оформлення документації

7. Якість мовлення (темп, дикція, образність, емоційність, виразність, правильність)

8. Раціональність використання часу

9. Педагогічна культура, такт, зовнішній вигляд педагога

10. Дотримання правил охорони праці