10. Інформація зовнішнього середовища прямої та непрямої дії.

Зовнішнє середовище — це сукупність господарських суб’єктів, економічних, суспільних і природних умов, національних та міждержавних інституційних структур та інших зовнішніх відносно підприємства умов і чинників, що діють у глобальному оточенні. Залежно від характеру впливу зовнішнє середовище поділяють на середовище прямої та опосередкованої дії. Середовище прямої дії на організацію (так зване мікросередовище) утворюють певні суб’єкти – споживачі, конкуренти, постачальники, державні органи, фінансово-кредитні установи та інші зовнішні агенти і контрагенти. Це середовище ще називають середовищем задач, тому що воно включає в себе елементи, які безпосередньо пов’язані з операціями організації. Оскільки підприємство є системоутворюючим ядром мікросередовища, то будь-які зміни в його діяльності чинять прямий і зворотний вплив на всі взаємопов’язані з ним елементи середовища і на середовище в цілому. До факторів прямого впливу, зокрема, належать: споживачі, постачальники, конкуренти, посередники, економічні закони, органи державної влади. Середовище непрямої дії (або макросередовище) охоплює матеріально-технічні умови, суспільні відносини та інститути і інші чинники, що впливають на організації опосередковано. До основних з них, відносяться: економічні, політичні, соціокультурні, науково-технологічні, екологічні та деякі інші.

11. Види моніторингу:

За цілями

-оперативний, тактичний, стратегічний

За етапами навчання

-вхідний, проміжків, вихідний

За часом

-Ретроспективний, поточний, попереджувальний.

За часом процесу

-періодичний, систематичний

За організаційними формами

-індивідуальний, груповий,фронтальний

За інструментарієм

-Стандартизований, не стандартизований, матричний

За рівнями управління

-Адміністративний, педагогічний, учнівський.

12.Визначити зміст інформації та об’єкти зворотнього зв’язку

13. Властивості інформації та її вплив на прийняття управлінського рішення.

Інформація є невідємним компонентом мисленнєвого процесу.

На емпіричному рівні інформація розглядається відносно певної системи.

Інформація змінює певну систему.

Інформація може бути не корисною.

Інформ. Може бути повною і недостатньою.

Вірогідність інформ. зменшується з втратою її повноти.

Новизна.

Цінність.

Надійність.

Інформація існує в певних носіях.

14.Етапи моніторингових досліджень.

1. Підготовчий: визначення мети, об’єкту, напрямів, критеріїв, інструментарію.

2. Практичний: спостереження, бесіда, інтерв’ю, аналіз, тестування, відвідування уроків, самооцінка.

15. Схематично відобразити можливі інформаційні зв’язки закладу освіти з позашкільними установами та громадськими організаціями.

16. Вимоги до інформації.

Обєктивність і достовірність.

Достатність або мінімальна повнота.

Оперативність і своєчасність.

Гранична конкретність і лаконічність.

17.Розкрити види комунікацій та складові цього процесу.

Комунікаційний процес – це обмін інформацією між двома або більшою кількістю людей (рис. 1). Основні функції комунікаційного процесу полягають у досягненні соціальної спільності при збереженні індивідуальності кожного її елемента. У своїй основі процес комунікації становить процес: руху інформації в ланцюгу «відправник – канал – одержувач», реального або потенційного зв’язку у формі діалогу, а також впливу на керований об’єкт, який досягається в результаті обміну повідомленнями.

Види:

1 міжособистісні (вербальні, невербальні, формальні , неформальні)- все це на основі усного спілкування.

2. Комунікації на основі письмового спілкування.

Елементи комунікації: відправник-повідомлення-канал зв’язку (дзвінок, диск)-користувач-шлях передачі інформації.