Важлива з практичної точки зору.
організація або установа має по-різному ставитися до тих, хто підтримує її, і до тих, хто проти. З прибічниками організація повинна налагоджувати такі комунікації, які зміцнювали б їхню довіру до неї. Що ж до скептиків, то організація зобов’язана змінити їхню думку на свою користь, швидше, вдаватися до аргументації і переконання.
29. КОМУНІКАЦІЯ, ЇЇ КАНАЛИ ТА ЗАСОБИ.
КОМУНІКАЦІЯ – це процес передачі інформації, що містить низку елементів між адресантом і адресатом.
У широкому розумінні, К.– це акт спілкування між людьми за допомогою передачі символів, мета якого – досягнення взаєморозуміння.
За Шраммом: комунікація – це двосторонній процес обміну повідомленнями (сигналами), що ґрунтуються на загальновизнаних поняттях та обумовлюються як змістом взаємовідносин комунікаторів А і Б, так і соціальним оточенням.
ЗАСОБИ: контрольовані і неконтрольовані
поширення новин про життя організації через ЗМІ = прес-релізи, статті, фотоматеріали, прес-конференції, інтерв’ю тощо – вони називаються НЕКОНТРОЛЬОВАНИМИ тому, що піармен, надіславши повідомлення до засобів інформації, втрачає контроль за його дальшим поширенням. Редактор або інші працівники каналу новин можуть без узгодження з піарменом, на власний розсуд, надрукувати його цілком, частково або взагалі не звернути на нього увагу
Доля поданого матеріалу цілком залежить від волі працівників засобів інформації
Контрольованими засобами комунікації є ті, що поширюють інформацію про організацію за її
рахунок. У цьому випадку форма, зміст матеріалу, місце його розміщення цілком у розпорядженні організації, яка готує повідомлення.
Форми контрольованих засобів інформації: брошури, бюлетені новин, звіти; такі форми аудіо- та відеоматеріалів, як кінострічки, слайди тощо; власний веб-сайт в Інтернеті, міжособистісне спілкування на зразок промов, мітингів, засідань, інтерв’ю тощо.
КАНАЛИ КОМУНІКАЦІЇ - засоби, за допомогою яких суб'єкт комунікації передає повідомлення цільової аудиторії.
Канали комунікації включають в себе особисте спілкування, ЗМІ, зовнішню інформацію, публічні заходи. Канали комунікації можуть бути інституційно оформлені (наприклад, будь-який ЗМІ), а можуть бути і не оформлені (усні комунікації).
Канали комунікації бувають прямими, непрямими, офіційними і неофіційними, особистими і не особистими.
Прямі канали комунікації дозволяють передати інформацію безпосередньо від інформатора до адресата, непрямі канали комунікації здійснюють опосередковану передачу інформації, офіційні канали комунікації надають можливість здійснювати інформаційну взаємодію з офіційними органами, а неофіційні канали комунікації оперують неперевіреною, неофіційною інформацією за допомогою розповсюдження чуток або обміну думками.
Найефективнішими є особисті канали комунікації, що забезпечують взаємодію декількох людей у процесі спілкування як безпосередньо, так і по телефону, через інтернет, шляхом листування, в ході прямого телевізійного ефіру. Неособисті канали комунікації можуть бути задіяні в умовах відсутності безпосереднього зворотного зв'язку та особистого контакту.