23. Алгоритми створення системи інформ. Заб. Упр.:

• Визначення цілей

• Визн. змісту управлінської інфор.

• Цілеспрямоване формування інформаційних потоків

• Визначення джерел надходження інформ.

• Призначення відповідальних за збір і обробку даних

• Класифікація інформ.

• Визначення і аналіз можливих позитивних і негативних факторів в інформац. заб. управл.

• Визначення строків і форм виходу інформації

• Оцінка ефективності системи інформ. заб. упр. закл. освіти.

24. Критерії інформаційного забезпечення управління.

- наявність систематизованого захисту інформації

- відповідність змісту інформації цілям і змісту управління

- наявність чітко визначених об’єктів зворотного зв’язку та своєчасне надходження зворотної інформації.

- цілеспрямоване формування інформаційних потоків.

- комплексність використання методів збору інформації.

- раціональні витрати бюджету робочого часу з суб’єктами управління при досягненні максимально важливих для конкрет. умов розул.

26 Моделювання системи інформаційного забезпечення управління закладом освіти.

Моделювання в менеджменті – процес побудови та дослідження моделей управління організацією.

Модель – умовний зразок, якогось об’єкта або сист. об’єкта, який зберігає зовнішню схожість і пропорцію частин при певній схематизації їх умовності засобів зображення.

Мета моделювання – отримати нову тобто не зафіксовану у вихідних даних інформацію про дослід. Об’єкта.

Види моделювання:

• Математичне моделювання дозволяє сформулювати проблему у вигляді мате мат. Задачі.

• Моделювання на основі системи аналізу – викор. для розв’язання слабо структурованих проблем які характеризуються істот. невизначеністю.

• Імітаційне моделювання використовують для відображення можливих варіантів структур систем та їх складових.

В управлінській діяльності відокремлюють: - Структурні – Функціональні - Структурно-функціональні - Моделі парадигми

Ціль – ядро навколо якого організовується діяльність.

Ціль діяльності – результат який планується, прогнозується, очікується.

Ціле визначення – процес формування цілей.

Цілеспрямованість – умінні ставити цілі з урахуванням їх оптимальності та реальності, соціальної значущеності та перспективності.

Модель визначення цілей: - місія (призначення системи) – ціль - цільне завдання – заходи - вимірювання результативності заходів - вимірювання результативності завдань - вимірювання результативних цілей.

19. Структура процесу комунікацій. В процесі комунікацій виділяють такі елементи: - відправник – суюєкт, який передає інформ.; – повідомлення – форма перед. інфор.; – канал зв’язку або засіб передачі інформ.; – отримувач – адресат; - користувач; - шляхи передачі інформ..

Етапи процесу обміну інформації: - зародження ідеї або відбір інформ.; - вибір каналу; - передача повідомлення; - інтерпретація повідомлення.

17. Інформаційні потоки – рух в певному середовищі даних представлених в структурному вигляді.

Інформаційний потік – організований рух інформації структурований на підставі змістовно-цільового взаємозв. та взаємовпорядкованості від джерела до суб’єкта користувача.

Інформаційні потоки можуть бути використанні як: - підстава для аналізу і порівняльних оцінок поточного стану системи, тенденцій та закономірностей її розвитку; - джерело аргументації при прийнятті управлінських рішень; - джерело фактичних данних для побудови системи інформаційного забезпечення управління; - для вивчення взаємодії та взаємодії зв’язків між суб’єктами взаємодії.

Внутрішніми джерелами вторинної інформації є: статистична звітність (дані про збут і запаси); бухгалтерська звітність (дані про прибуток і збитки); рахунки клієнтів; матеріали раніше проведених досліджень; письмова звітність, що зберігається в організації.

джерела інформації є зовнішніми, такими, що несуть суб'єктну інформацію ззовні. В процесі переробки освітній заклад створює нову, вже внутрішню інформацію, що призначена для власного використання. Джерелами внутрішньої інформації ВНЗ є комп’ютерна мережа, яка застосовується у цьому навчальному закладі, спеціальне програмне забезпечення, документація, фахова література, внутрішні комунікаційні зв’язки.

Внутрішнє середовище ВНЗ формують керівництво (ректор, проректори, головний бухгалтер,

декани), структурні підрозділи ВНЗ (інститути, факультети, відділи, відділення, служби, частини,

сектори, лабораторії тощо) та трудові ресурси (науково-педагогічні працівники, адміністративно-

управлінський та обслуговуючий персонал)