1.4.3.4. Папір з водяними знаками
Одним із способів захисту цінних паперів, що грунтується на його фізико-хімічних властивостях, є водяні знаки. Раніше, коли папір виготовляли вручну, на натягнуту сітку виливали рідку паперову масу. На сітці шовком чи дротом вишивали малюнок. При відливанні паперова маса накладалася на малюнок більш товстим шаром. Коли аркуш висихав на його поверхні утворювався невидимий оку рельєф. Побачити його можна було тільки дивлячись на аркуш проти світла: на більш темному тлі виникало чітке світле зображення — водяний знак.
Зараз папір з водяними знаками різних видів виробляється на циліндрових або плоскосіточних машинах. В останньому випадку для цього використовують спеціальний валик - егутера. Поверхня валика вкрита дротяною сіткою з об'ємним зображенням, що виконується на м'якій паперовій масі, яка рухається під валиком на сітці машини. Під тиском валика шар паперових волокон тоншає, і у цьому місці папір просвічується, так утворюються водяні знаки.
Окрім натуральних водяних знаків існують штучні. їх одержують шляхом друкування на папері оліфою або шляхом пресування. Надруковані штучні водяні знаки легко відрізнити від натуральних неозброєним оком, а знаки, отримані пресуванням, подібні до справжніх. Але при обробці такого водяного знака лугом волокна набрякають і знак зникає. Натуральний водяний знак витримує обробку лугом. Для виявлення натурального водяного знака іноді застосовують добре очищений бензин. Коли водяного знака не видно, одна—дві краплі бензину "проявляють" його та швидко випаровуються, не залишаючи слідів, що свідчить про те, що папір не фальшивий.
Водяні знаки використовують:
для створення паперу з власним стилем;
у декоративному, оформлювальному папері, де роль водяного знака - надання декоративного ефекту;
для друкування цінних паперів, банкнот, документів для проїзду в суспільному транспорті, вхідних квитків на масові заходи й іншої продукції з елементами захисту від підробок, у якій водяний знак несе навантаження одного з найважливіших захисних елементів.
Водяні знаки розрізняються за оптичними характеристиками, характером розташування на аркуші паперу або у виробі, технікою виконання.
За оптичними характеристиками водяні знаки підрозділяються в такий спосіб: однотонові (темні або світлі); двухтонові; багатотонові або портретні (з наявністю напівтонових переходів).
За розташуванням на аркуші розрізняють наступні водяні знаки:
загальні – багаторазово повторюваний водяний знак, розташований на всьому аркуші хаотично або впорядковано, але без фіксованих координат по довжині й ширині стосовно крайок аркуша;
смугові – багаторазово повторюваний водяний знак, впорядковано розташований по вертикальній, горизонтальній або іншій лініях аркуша паперу, що утворює на ньому візуальну смугу з фіксованими координатами її положення;
локальні – водяний знак, розташований у певнім місці аркуша паперу з фіксованими координатами по його довжині й ширині, виходячи з положення на кінцевому поліграфічному виробі;
комбіновані – що складаються з різних сполучень загальних, локальних і смугових водяних знаків.
За технологією виконання знаки поділяються на штамповані й виготовлені за технологією філіграні.
При виготовленні паперу з водяними знаками враховуються вимоги способу друку.
Якщо водяний знак є на папері для друкування захищеної від підробки продукції, то, як правило, у папері присутні й інші засоби (елементи) захисту від підробки: захисні волокна, захисна нитка, пігменти, що світяться в ультрафіолетовому випромінюванні, хімічний захист.
Окремі види захищеної продукції вводяться спеціальними постановами уряду. Це стосується виробництва, використання й вимог до марок акцизних зборів на алкогольну продукцію, маркам акцизних зборів на тютюн і тютюнову продукцію.