МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ ТА ПРАВА
Заочний факультет
Відділення підготовки фахівців за спеціальністю Правознавство
Навчальна дисципліна: Цивільне право
(Друга частина)
КУРСОВА РОБОТА
Тема : 57
Авторський договір
Виконав :Костюк Богдан Анатолійович (1 –група)
Викладач : Чорна Жанна Леонтіївна
Доцент кафедри цивільного права та процесу,
кандидат юридичних наук, доцент
Хмельницький
2013
Зміст
Вступ
Поняття та види авторських договорів
А) Класифікація
Б) Юридичні ознаки
Істотні умови авторського договору
Зміст авторського договору та відповідальність
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
Велику роль у формуванні світогляду суспільства та його окремих членів відіграють різноманітні види мистецтва і культури в цілому. Держава сприяє розвиткові науки, літератури і мистецтва, що і проголошує ст. 54 Конституції України. Громадянам гарантується свобода літературної, художньої і технічної творчості. Зазначені види творчості для суспільства не менш вагомі ніж науково технічна творчість. Значення мистецтва у розвитку суспільства важко переоцінити. Тому розвиткові різних видів мистецтва в усі часи будь яке суспільство приділяло належну увагу, і не тільки тому, що мистецтво є формою задоволення естетичних потреб людини. Мистецтво є також досить потужним засобом впливу на суспільство, формування шляхів його розвитку та світогляду.
Сукупність цих трьох складових, що утворює багатомістке поняття «авторське право», характеризується надзвичайно великим різноманіттям, яке у свою чергу зумовлює різноманіття правового опосередкування цивільно-правових відносин, що складаються у процесі створення й використання численних об'єктів авторського права і суміжних прав.
До трьох вищеназваних складових варто додати ще і суміжні права, об'єктами яких є численні види виконань, різноманітні фонограми, відеограми та численні програми теле- і радіомовлення.
Усі цивільно правові відносини, що складаються у процесі створення і використання численних об'єктів авторського права і суміжних прав мають бути врегульовані такими самими численними договорами, що об'єднані одним поняттям «авторські договори». Слід підкреслити, що не всі договори, які в тій чи іншій мірі стосуються авторських прав, визнаються авторськими і про це зараз піде мова.
Поняття та види авторських договорів
Використання творів науки, літератури і мистецтва іншими особами може здійснюватися на підставі авторського договору. Порядок укладання цих договорів визначається Цивільним Кодексом України та Законом Україні «Про авторське право і суміжні права».
Авторський договір за своєю юридичною природою цивільно-правовим договором. Відповідно до ЦКУ використання об’єкту інтелектуальної власності здійснюється іншою особою тільки з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об’єкта інтелектуальної власності (крім випадків, встановлених законом). Умови передання майнових прав інтелектуальної власності визначаються договором.
Авторський договір можна визначити як договір, відповідно до якого автор передає або зобов’язується передати в майбутньому користувачу свої права на використання твору науки, літератури, мистецтва в межах і на умовах, узгоджених сторонами.
Поділяти ці договори на думку А.П. Сергєєва можна на групи в залежності від виду творів, з приводу яких вони укладаються, і пропонує виділяти, зокрема, авторські договори на створення та використання літературних, музичних, аудіовізуальних, архітектурних та інших творів. Проте слід враховувати, що навіть якщо зазначені договори передбачають один і той же спосіб використання твору, вид останніх надає певний вплив на зміст самого договору [1. Ст.285-303]
А) ПОНЯТТЯ АВТОРСЬКИХ ДОГОВОРІВ
Під поняттям авторських договорів розуміють самостійну групу договірних зобов'язань, які відзначаються певними особливостями. Передусім суб'єктами вказаних договорів, з одного боку, завжди є автор (співавтори) або їхні правонаступники, а з іншого боку, як правило, певна організація, яка за родом своєї діяльності може використати твір обумовленим у договорі способом. Правонаступниками можуть бути спадкоємці та інші особи, яким автор передав право використання твору. Це, наприклад, законні представники автора — батьки або опікуни і піклувальники, якщо з будь яких причин сам автор не може скористатися своїм правом на використання твору. Як уже зазначалося, здатність до творчої діяльності не збігається з цивільно-правовою дієздатністю. Нерідко авторами можуть бути неповнолітні і навіть малолітні.
Якщо на боці автора виступають дві або більше осіб (співавтори, кілька спадкоємців або інших правонаступників), то для укладення договору необхідна згода усіх цих суб'єктів, незалежно від того, яка частка авторської винагороди їм належить. Без такої згоди твір не можна використовувати. Вказані особи можуть доручити ведення переговорів, підписання договору, а інколи й подальшу роботу з автором комусь одному з них. Проте таке доручення має бути оформлене письмово, воно становить частину авторського договору.
При укладенні авторського договору з кількома співавторами слід з'ясувати характер співавторства — роздільний чи неподільний. У першому випадку в договорі може бути зазначено авторство окремих співавторів. Проте в усіх випадках колективного твору укладається один авторський договір.
У випадку використання кількох колективних творів на кожний з них укладається окремий авторський договір. Наприклад, з співавторами слів пісні — один договір, а з співавторами музики — другий договір. У даному випадку це окремі види творів, а не співавторство.
Автор може передати право на використання свого твору як на території України, так і за рубежем будь яким громадянам і юридичним особам, у тому числі й іноземним. У більшості випадків контрагентами авторів (співавторів та їхніх правонаступників), як правило, виступають юридичні особи — державні, громадські, кооперативні та інші організації, які можуть використовувати твір у той чи інший спосіб. Проте в деяких авторських договорах контрагентом автора можуть бути і громадяни, наприклад, замовник у договорі художнього замовлення. Будь-який громадянин може укласти договір з художником або скульптором про створення такого твору. Проте у видавничих, постановочних, сценарних та деяких інших авторських договорах контрагентами авторів виступають юридичні особи.
Авторські договори з іноземними авторами укладаються за участю Державного агентства України з авторських і суміжних прав.
Важливою особливістю авторських договорів є те, що об'єктами (предметами) їх виступають нематеріальні блага — твори науки, літератури чи мистецтва. Вони стають об'єктом договору за однієї умови, якщо вони виражені в такій об'єктивній формі, яка дає змогу відтворювати і розмножувати їх. Об'єктом авторського договору можуть бути твори, вже створені на момент укладення договору, а також твори, які автор (співавтори) зобов'язується створити і передати для використання.
Важливою творчою ознакою об'єкта договірних відносин є новизна твору, яка може виявлятися або в самому змісті твору і в формі викладу нового змісту, або тільки у формі викладу вже відомого змісту.
Авторський договір повинен бути укладений у письмовій формі, якщо законодавством не передбачено інше. Письмова форма не обов'язкова для договорів про опублікування творів у періодичних виданнях та енциклопедичних словниках. [8. Ст. 397]
Б) КЛАСИФІКАЦІЯ АВТОРСЬКИЙ ДОГОВОРІВ
Авторські договори класифікують за різними критеріями:
1). Залежно від виду твору, який виступає предметом договору, розрізняють авторські договори на створення та використання літературних, музичних, архітектурних та інших творів.
2). Залежно від того, чи є предметом договору готовий твір або твір, який ще треба створити, розрізняють:
- авторські договори замовлення – за цим договором автор зобов’язується створити у майбутньому твір згідно з умовами договору і передати його замовникові;
- авторські договори на готовий твір.
3). Залежно від обсягу переданих прав:
- договори про передачу виключних прав;
- договори про передачу невиключних прав.
4). Залежно від способу використання твору:
- видавничі договори;
- постановочні договори;
- сценарні договори;
- договори про депонування рукопису;
- договори про використання твору в промисловості;
- договори художнього замовлення і т.д.
Видавничий договір – це домовленість, за якою автор або інша особа, яка має авторське право,створює то/або передає твір для видання чи перевидання, а видавництво зобов'язується розглянути поданий твір і в разі його схвалення випустити та виплатити належну винагороду.
Договір художнього замовлення – це домовленість за якою автор (художник) зобов'язується створити і передати замовнику в обумовлений договором строк твір образотворчого мистецтва, а замовник зобов'язується виплатити автору обумовлену цим договором авторську винагороду.
Сценарний договір – це домовленість за якою автор створює та/ або передає кіно-, теле- або організації радіомовлення сценарій для фільму або теле-радіопередачі в обумовлений сторонами строк, а студія зобов'язується сплатити авторові обумовлену договором авторську винагороду.
Постановочний договір – це домовленість за якою автор створює та/або передає драматичний, музичний, хореографічний, пантомімний твір (балет, оперу, лібрето опери, музичну комедію тощо) організації-постановнику, а організація-постановник зобов'язується у визначений договором термін здійснити постановку та/або публічне виконання твору, та сплатити автору обумовлену винагороду.
Договір на депонування рукопису – це домовленість за якою організація за погодженням з автором передає оригінал твору разом із рефератом інформаційному органу на зберігання, який зобов'язаний на замовлення всіх зацікавлених осіб виготовляти копії твору повністю або частково і видавати
А в загальному авторські договори можна поділити на договори на створення творів науки, літератури чи мистецтва і договори на використання цих же творів.
В) ЮРИДИЧНІ ОЗНАКИ АВТОСЬКИХ ДОГОВОРІВ
Юридичні ознаки цих договорів: взаємні, консенсуальні, відплатні. Форма договорів про розпорядження майновими правами інтелектуальної власності - письмова. Застосування авторських договорів докладніше врегульовано ЗУ "Про авторське право і суміжні права". Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані. Майнове право суб'єкта авторського права, який є юридичною особою, може бути передано (відчужено) іншій особі у встановленому законом порядку внаслідок ліквідації цієї юридичної особи суб'єкта авторського права. Автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору.
Права на використання твору іншим особам може бути передано на основі авторського договору про передачу виключного права на використання твору або на основі авторського договору про передачу невиключного права на використання твору. За авторським договором про передання виключного права на використання твору автор (чи інша особа, яка має виключне авторське право) передає право використовувати твір певним способом і у встановлених межах тільки одній особі, якій ці права передаються, і надає цій особі право дозволяти або забороняти подібне використання твору іншим особам. За особою, яка передає виключне право на використання твору, залишається право на використання цього твору лише в частині прав, що не передаються. За авторським договором про передання невиключного права на використання твору автор (чи інша особа, яка має авторське право) передає іншій особі право використовувати твір певним способом і у встановлених межах. При цьому за особою, яка передає невиключне право, зберігається право на використання твору і на передачу невиключного права на використання твору іншим особам. Право на передання будь-яким особам невиключних прав на використання творів мають організації колективного управління, яким суб'єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами. Права на використання твору, що передаються за авторським договором, вважаються невиключними, якщо у договорі не передбачено передачі виключних прав на використання твору.
Договори про передання прав на використання творів укладають у письмовій формі. В усній формі може бути укладено договір про використання (опублікування) твору в періодичних виданнях (газетах, журналах тощо). Істотними умовами договору є: строк дії договору, спосіб використання твору, територія, на яку поширюється право, що передають, розмір і порядок виплати авторської винагороди. Авторська винагорода визначається у договорі у вигляді відсотків від доходу, отриманого від використання твору, або у вигляді фіксованої суми чи іншим чином. При цьому ставки авторської винагороди не можуть бути нижчими за мінімальні ставки, встановлені KM України. Оплата авторського гонорару може здійснюватись одноразово чи шляхом роялті (залежно від кількості реалізованих примірників).
За авторським договором замовлення автор зобов'язується створити в майбутньому твір відповідно до умов цього договору і передати його замовникові. Договором може бути передбачено виплату замовником авторові авансу як частини авторської винагороди. Усі майнові права на використання твору, які передаються за авторським договором, має бути у ньому визначено. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як передані суб'єктом авторського права, вважаються такими, що не передані, і зберігаються за ним.
ЦК України, прямо не вказуючи на авторські договори та договори про передачу суміжних прав як на окремі види договорів, разом із тим визначає, що розпорядження майновими правами інтелектуальної власності здійснюється на підставі таких договорів:
1) ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності;
2) ліцензійний договір;
3) договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності;
4) договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності;
5) інший договір щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності. [8. Ст.717]