3. У складнення та динамізм сучасних соціальних процесів обумовлює й відповідні зміни у правовій сфері та юридичній практиці. До основних тенденцій розвитку юридичної діяльності відносяться:

 Переорієнтація форм та методів здійснення юридичної діяльності.

 У зв´язку з інтенсивним розвитком системи освіти, значне поповнення системи юридичної діяльності величезною армією фахівців права.

 Подальше поширення суб´єктів юридичної діяльності недержавного походження, які певною мірою складатимуть конкуренцію, особливо в системі освіти і в сфері практичної діяльності.

 База нормативного регулювання буде збільшуватися за обсягом, що може скласти певні труднощі регламентації юридичної діяльності, але не тільки за рахунок розвитку національного законодавства, а ще й завдяки нормам міжнародного права

 У співвідношенні до інших видів соціальної діяльності буде спостерігатися взаємодія та взаємне проникнення, що обумовлюється підвищенням регулятивного впливу права на різні сфери соціального життя та підвищення на цій основі його соціальної цінності.

 Можна передбачити також реконструкцію окремих правових установ, зміну їхнього статусу в сфері здійснення юридичної діяльності, зниження або підвищення престижності, а значить можливі проблеми кадрового забезпечення. Особливо це стосується державних органів і установ, від якісного забезпечення яких кадрами залежить ефективність роботи, а значить правовий порядок в суспільстві, стабільність та злагода.

 Особливого розвитку зазнає юридична діяльність із розвитком комп´ютерної техніки, яка значно полегшує працю юристів, робить більш спрощеним доступ до правової інформації як у своїй країні так і за її межами. Такий інформаційний обмін відкриє шлях до інтеграції різних національних правових систем, до об´єднання зусиль у боротьбі з антисоціальними та протиправними явищами.

4. 1. Система юридичної освіти в Україні

В Україні у 1999 році діяли 298 вищих закладів освіти III-IV рівнів акредитації, зокрема 91 університет, 54 академії, 153 інститути, а також 653 вищих заклади освіти I—II рівнів акредитації (училища, технікуми, коледжі), в яких навчалися понад півтора мільйони чоловік. У розрахунку на 10 тис. населення України чисельність студентів становить 340 чол.

Основу цієї мережі складають 206 вищих закладів освіти III—IV рівнів акредитації, що перебувають у державній власності, контингент студентів яких складав 93%, тоді як у відповідних за рівнем акредитації 92 вищих закладів освіти недержавної власності навчалося 7%. Більшість студентів (63%) навчається на денній формі навчання, 36% — на заочній формі навчання і лише 1% - на вечірній.

Чисельність студентів вищих закладів освіти III—IV рівнів акредитації, за галузями знань, з яких здійснюється підготовка, розподіляється таким чином: сільське господарство - 3%; медицина - 4,3%; транспорт - 2,2%; інженерія - 24,2%; математика - 2,7%; природничі - 4,3%; право - 7,8%; економіка -25,9%; соціальні - 1,3%; гуманітарні - 7,3%; культура - 1,8%; освіта - 8,9%; інші - 6,3%.

З 363 тис. випускників навчання завершили з присвоєнням кваліфікації молодший спеціаліст - 46%, бакалавр - 8%, спеціаліст - 44%, магістр - 2%.

Найбільша кількість студентів навчається у вищих закладах освіти III—IV рівнів акредитації, що підпорядковані Міністерству освіти - 836 тис, Мінагропрому - 87 тис, Міністерству охорони здоров'я - 50 тис, МВС - 33 тис, Міноборони - 24 тис

З числа професорсько-викладацького складу, що забезпечує навчання студентів у цих вищих закладах освіти, 9% - докторів наук, 49 - кандидатів наук, а 42% - не мають наукових ступенів.

У 134 вищих навчальних закладах та 197 науково-дослідних установах діє аспірантура, де навчається близько 14 тисяч аспірантів. У докторантурі, яка функціонує у 55 вищих навчальних закладах та 56 науково-дослідних установах, навчається близько 600 докторантів. В Україні діє 636 спеціалізовані вчені ради.