Основні положення статуту комерційного банку.
Стаття 16. Статут банку
Статут банку складається з урахуванням положень Цивільного кодексу України ( 435-15 ), Господарського кодексу України ( 436-15 ), цього Закону та інших законів України.
Статут банку обов'язково має містити таку інформацію про банк:
1) найменування банку (повне та скорочене);
2) його місцезнаходження;
3) організаційно-правову форму;
4) види діяльності, які має намір здійснювати банк;
5) розмір та порядок формування статутного капіталу банку, види акцій банку, їх номінальну вартість, форми випуску акцій (документарна або бездокументарна), кількість акцій, що купуються акціонерами;
6) структуру управління банком, органи управління, їх компетенцію та порядок прийняття рішень;
7) порядок реорганізації та ліквідації банку відповідно до глав 5 та 16 цього Закону;
8) порядок внесення змін та доповнень до статуту банку;
9) розмір та порядок утворення резервів та інших загальних фондів банку;
10) порядок розподілу прибутків та покриття збитків;
11) положення про аудиторську перевірку банку;
12) положення про органи внутрішнього аудиту банку.
Зміни до статуту банку підлягають державній реєстрації відповідно до законодавства з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Банк подає документи для проведення державної реєстрації змін до статуту банку після їх погодження Національним банком України.
Банк подає документи для погодження змін до статуту банку, пов'язаних із збільшенням статутного капіталу, виключно після повної сплати учасниками внесків до статутного капіталу.
Перелік документів та порядок погодження змін до статуту банку встановлюються Національним банком України.
Національний банк України приймає рішення про погодження змін до статуту банку або про відмову в їх погодженні не пізніше місячного строку з дня подання повного пакета документів.
Національний банк України в установленому ним порядку вносить відповідний запис до Державного реєстру банків після проведення державної реєстрації змін до установчих документів.
Порядок видачі банкам ліцензії на здійснення банківських операцій.
Створення нового банку регулюється загальним або спеціальним банківським законодавством, яке в більшості країн передбачає необхідність отримання спеціального дозволу (ліцензії) на відкриття банку. Ліцензування має за мету обмежити здійснення банківських операцій тільки тими юридичними особами, які мають дозвіл на їх проведення від уповноваженого органу.
Для отримання ліцензії кредитна установа, що подає заяву, має дотримуватись низки вимог, передусім відносно:
· мінімального розміру статутного капіталу;
· джерел формування статутного капіталу;
· складу засновників банку;
· кваліфікації, досвіду та репутації керівництва банку;
· кола операцій, що виконуватимуться банком, та стратегії його діяльності;
· правильності оцінки банківських активів за їх ринковою вартістю;
· заходів щодо створення резервів на випадок виникнення сумнівних та безнадійних боргів і збитків від банківської діяльності.
Крім того, приймаючи рішення про видачу ліцензії, уповноважені органи можуть враховувати, наприклад, умови формування мережі філій нового банку; можливий вплив створюваного банку на рівень конкуренції в кредитно-фінансовому секторі; національну належність капіталу чи засновника (у випадках, коли в країні діє особливий порядок розгляду заявок від іноземних осіб).
Ліцензія може містити положення про строки її дії, умови їх продовження, можливості внесення змін і доповнень, а також анулювання. У ній може бути обумовлено затвердження центральним банком кандидатур на перші керівні посади в банку після попередньої перевірки їхньої кваліфікації і досвіду роботи у разі істотних змін у структурі власності, злиття, зміни назви, зменшення сплаченої частки капіталу.
Основними причинами анулювання ліцензії є:
· нездатність створеного банку розпочати протягом визначеного строку виконання банківських операцій;
· невиконання банком умов ліцензії або виконання операцій, що нею не передбачені;
· порушення законів чи нормативних актів;
· виникнення становища, що загрожує інтересам вкладників, кредиторів та інвесторів.
В Україні відповідно до Закону “Про банки і банківську діяльність” дозвіл на створення комерційного банку і на виконання банківських операцій видається Національним банком України. Ці дві процедури регулюються різними нормативними актами НБУ і можуть бути розірваними в часі: видача ліцензії на здійснення банківських операцій відбувається після процедури реєстрації банку. Ліцензування банків регулюється положенням НБУ “Про порядок видачі банкам ліцензії на здійснення банківських операцій”. Питання про видачу ліцензії розглядається управлінням реєстрації та ліцензування банків Національного банку України. Причому положенням передбачені різні умови отримання ліцензії новоствореним банком і розширення ліцензії діючого банку.
Умови надання ліцензії на здійснення банківських операцій для новоствореного банку:
1) зареєстрований статутний капітал банку має бути сповна сплачений на момент прийняття рішення про видачу ліцензії;
2) наявність професійно придатних керівних осіб;
3) наявність підрозділу, який виконуватиме банківські операції, що ліцензуються, а також підрозділу внутрішнього аудиту, керівники яких повинні відповідати вимогам НБУ;
4) наявність відповідних внутрішніх документів банку, які регламентують здійснення операцій, що ліцензуються;
5) забезпечення банку необхідним обладнанням, комп’ютерною технікою, програмними продуктами та засобами зв’язку;
6) відповідність приміщення банку вимогам НБУ.
Умови розширення ліцензії на здійснення банківських операцій для діючих банків:
1) статутний капітал банку має бути зареєстрованим і оплаченим у розмірі, встановленому НБУ;
2) розмір капіталу банку не може бути меншим від встановленого НБУ і повинен перевищувати розмір зареєстрованого фактично сплаченого статутного капіталу банку;
3) формування резервів банку (резервного фонду і резерву на покриття можливих втрат за кредитними операціями) та фонду гарантування вкладів фізичних осіб має відповідати вимогам НБУ;
4) стабільна беззбиткова діяльність, дотримання банком економічних нормативів та мінімальних резервних вимог протягом останнього півріччя;
5) стан кредитного портфеля не повинен загрожувати інтересам вкладників та кредиторів (сума безнадійних та сумнівних кредитів не може перевищувати розмір фактично сформованого резерву на покриття можливих втрат за кредитними операціями);
6) позитивний висновок зовнішнього аудитора про діяльність банку за останній звітний період;
7) відсутність письмово підтверджених порушень вимог чинного законодавства, нормативних актів НБУ та внутрішніх документів протягом останнього півріччя.
Дотримання банками всіх перелічених вимог перевіряється НБУ на підставі поданих комерційними банками документів (табл. 1.2).
Таблиця 1.2
ДОКУМЕНТИ, ЩО ПОДАЮТЬСЯ БАНКАМИ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ЛІЦЕНЗІЇ НБУ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ БАНКІВСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ
Клопотання за підписом голови правління банку має містити перелік тих операцій, на здійснення яких новостворений чи діючий банк бажає отримати ліцензію, й обгрунтування підстав для її отримання з доданням всіх необхідних документів.
Слід зазначити, що повний перелік усіх операцій, які підлягають ліцензуванню Національним банком України, включає 30 ліцензійних пунктів:
1. Касове обслуговування клієнтів.
2. Перевезення грошово-валютних цінностей та інкасація грошових коштів.
3. Відповідальне збереження цінностей клієнтів банку.
4. Ведення рахунків клієнтів-резидентів у грошовій одиниці України.
5. Ведення рахунків банків-кореспондентів (резидентів) у грошовій одиниці України.
6. Проведення операцій з касового виконання Державного бюджету України, в тому числі ведення бюджетних рахунків клієнтів та рахунків державних позабюджетних фондів.
7. Проведення операцій з касового виконання місцевого бюджету, ведення бюджетних рахунків клієнтів та рахунків місцевих позабюджетних фондів.
8. Надання та отримання кредитів на міжбанківському ринку.
9. Кредитування юридичних та фізичних осіб і фінансовий лізинг.
10. Факторинг.
11. Вкладення коштів у статутні фонди інших юридичних осіб.
12. Залучення депозитів юридичних осіб.
13. Залучення депозитів фізичних осіб.
14. Емісія цінних паперів.
15. Ведення рахунків клієнтів (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України.
16. Неторговельні операції з валютними цінностями.
17. Ведення кореспондентських рахунків банків (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті.
18. Ведення кореспондентських рахунків банків-нерезидентів у грошовій одиниці України.
19. Відкриття кореспондентських рахунків в уповноважених банках України в іноземній валюті та здійснення операцій за ними.
20. Відкриття кореспондентських рахунків у банках-нерезидентах в іноземній валюті та здійснення операцій за ними.
21. Залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України.
22. Залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках.
23. Валютні операції на міжнародних ринках.
24. Операції з банківськими металами на валютному ринку України.
25. Операції з банківськими металами на міжнародних ринках.
26. Фінансування капітальних вкладень за дорученням власників або розпорядників інвестованих коштів.
27. Надання поручництв, гарантій та інших зобов’язань за третіх осіб, що передбачають їх виконання у грошовій формі.
28. Купівля-продаж цінних паперів та операції з ними.
29. Управління грошовими коштами та цінними паперами за дорученням клієнтів.
30. Купівля-продаж державних цінних паперів та операції з ними.
НБУ поряд із загальними умовами висуває ряд особливих умов надання ліцензії на окремі види операцій із наведеного переліку. Так, новостворений банк не може мати підстав для отримання ліцензії на цілу низку операцій, виконання яких потребує дотримання таких умов, як
· Строк діяльності банку не менше:
а) одного року — пункти 5, 7, 11, 15, 27, 28 переліку банківських операцій;
б) двох років — пункти 13, 14, 17, 18, 20, 21, 29 переліку;
в) трьох років — пункти 2, 6, 22, 23, 24, 25.
· Наявність зареєстрованого та фактично сплаченого статутного капіталу банку в сумі, еквівалентній:
а) 2 млн євро — пункти 7, 15;
б) 3 млн євро — пункти 5, 6, 13, 14, 17, 18, 20, 21, 22, 27, 28, 29;
в) 5 млн євро — пункти 23, 24;
г)10 млн євро — пункт 25.
Отже, новостворений банк із зареєстрованим і сплаченим статутним капіталом на рівні мінімальних вимог НБУ для банків з національним капіталом об’єктивно може подавати клопотання про отримання ліцензії на здійснення таких операцій:
— касове обслуговування клієнтів;
— відповідальне збереження цінностей клієнтів;
— ведення рахунків клієнтів-резидентів у національній валюті;
— надання й отримання кредитів на міжбанківському ринку;
— кредитування юридичних і фізичних осіб та фінансовий лізинг;
— факторинг;
— залучення депозитів юридичних осіб;
— неторговельні операції з валютними цінностями;
— відкриття коррахунків в уповноважених банках України в іноземній валюті та здійснення операцій за ними;
— фінансування капітальних вкладень за дорученням власників або розпорядників інвестованих коштів;
— купівля-продаж державних цінних паперів та операції з ними.
Бізнес-план банку дає уявлення про фінансовий стан у майбутньому, враховуючи можливість виконання тих операцій, на здійснення яких банк бажає отримати (розширити) ліцензію. Крім переліку операцій бізнес-план містить розрахунковий баланс і розрахунковий звіт про прибутки і збитки на наступні три (для діючого банку на один) роки, а також економічне обгрунтування показників цих документів і дані про управлінську та організаційну структуру банку. Діючі банки для розширення ліцензії, крім бізнес-плану на наступний рік, подають балансовий звіт, звіт про прибутки і збитки на останню звітну дату та на 1 січня поточного року, а також звіт про всі операції, що здійснювались за останнє півріччя, і висновок зовнішнього аудитора за звітний рік. Результати зовнішнього аудиту дають можливість пересвідчитись у достовірності бухгалтерської звітності, її відповідності вимогам НБУ, у фінансовому стані банку з погляду аудитора і відповідності оцінки останнього даним звітності самого банку. НБУ звертає увагу і на наявність у банку заборгованості перед бюджетом та на дотримання податкового законодавства протягом останнього півріччя. Інформація щодо цих питань має бути в довідці Державної податкової адміністрації, що подається в НБУ діючими банками.
До керівників підрозділів, які відповідатимуть за здійснення операції, на які банк бажає отримати (розширити) ліцензію, ставляться вимоги наявності диплома про вищу фінансово-економічну освіту та стаж роботи за фахом не менше трьох років.
Усі банки, що подають клопотання про видачу чи розширення ліцензії, повинні мати розроблені внутрішні нормативні документи, що регламентують порядок здійснення банком усіх операцій, які ліцензуються. Внутрішні банківські положення розробляються в межах чинного законодавства і нормативних актів НБУ.
На основі всіх перелічених документів регіональне управління НБУ за місцем створення чи функціонування комерційного банку в двотижневий строк з дня отримання повного пакету документів розглядає його на предмет дотримання всіх вимог, що ставляться до новостворених чи діючих банків. Результатом розгляду є висновок РУ НБУ про технічну готовність, забезпеченість кваліфікованими кадрами для виконання відповідних операцій, а також про фінансовий стан і дотримання чинного законодавства та нормативних актів НБУ для діючих банків. У висновках регіональне управління дає обгрунтовані пропозиції щодо можливості надання ліцензії по кожній операції, вказаній у клопотанні та інших документах, поданих на розгляд.
Свій висновок про можливість надання ліцензії новоствореному банку разом із пакетом документів регіональне управління НБУ надсилає на розгляд в управління реєстрації та ліцензування банків НБУ, яке готує проект рішення. Остаточне рішення про видачу ліцензії новоствореному банку приймає Комісія з питань нагляду та регулювання діяльності банків Національного банку України. Питання щодо розширення ліцензії діючого банку остаточно вирішує відповідна комісія регіонального управління НБУ, яка надсилає власне рішення в управління реєстрації та ліцензування банків разом із клопотанням банку про розширення ліцензії (тобто розширення переліку операцій) і висновками РУ НБУ.
Остаточне рішення про надання ліцензії чи відмову у її видачі НБУ приймає протягом місяця з дня подання комерційним банком клопотання і необхідного пакету документів.
Ліцензія на здійснення банківських операцій оформляється на спеціальному бланку за підписом заступника Голови Національного банку України і набуває чинності з моменту прийняття рішення Комісією з питань нагляду і регулювання діяльності банків НБУ.
У разі, коли рішення приймає аналогічна Комісія РУ НБУ, — з моменту підписання її заступником Голови НБУ. Ліцензія дійсна тільки за наявності додатку з переліком тих операцій, на які вона поширюється. Строк дії ліцензії не обумовлюється, тобто ліцензія дійсна весь період діяльності банку. Але на практиці існують об’єктивні причини припинення строку її дії. З одного боку, сам комерційний банк у міру розширення своєї діяльності за умови дотримання вимог НБУ може розширювати ліцензію. З іншого боку, Національний банк України наділений повноваженням на відкликання ліцензії в частині окремих або всіх банківських операцій. У разі розширення ліцензії за клопотанням банку чи відкликання ліцензії в частині окремих операцій за ініціативою НБУ комерційний банк отримує нову ліцензію з новим переліком ліцензованих операцій. Відклик ліцензії на всі банківські операції означає припинення банківської діяльності взагалі. У всіх перелічених випадках строк дії попередньої ліцензії припиняється, тобто вона скасовується.
Оформлена ліцензія надсилається управлінням реєстрації та ліцензування банків регіональному управлінню НБУ за місцем створення чи функціонування комерційного банку і видається його представнику на підставі довіреності і копії документа про оплату процедури ліцензування. Банки, що отримують ліцензію з розширеним переліком операцій, повертають оригінал раніше наданої ліцензії. Плата за надання ліцензії встановлена на рівні 50 неоподатковуваних мінімальних заробітних плат.
Рішення про відмову у наданні ліцензії надсилається комерційному банку в письмовій формі із зазначенням причин відмови.
Комерційні банки в межах отриманої ліцензії на здійснення банківських операцій можуть надавати своїм філіям дозвіл на право здійснення визначених головним банком операцій у межах, дозволених Національним банком України.