Веснянка Веснянка

Траво, траво, зеленись, Травонько, травонько, зеленись,

Золотому сонцю поклонись, Золотому сонечку поклонись,

Щоб розквітла яблуня на горі, Щоб розквітла яблунька на горі,

Щоб всміхалась весело дітворі. Щоб всміхалась весело дітворі.

Школярам пропонується прочитати обидва віршики, порівняти їх. Учні вста­новлюють, у якому з текстів удалося передати ставлення до зображуваного, ви­разити почуття любові, ніжності. Виписавши пари слів: трава — травонька, сонце — сонечко, яблуня —яблунька, школярі усвідомлюють, що слова в другому вірші утворилися за допомогою певних частин, які стоять після кореня. Учитель уводить термін «суфікс» і ознайомлює дітей з його схематичним зображенням.

Виконання учнями аналітико-синтетичних вправ словотвірного характеру дозволить поглибити розуміння ролі суфіксів, різноманітних смислових відтінків, яких надають словам і мовленню взагалі суфіксальні морфеми.

Демонструючи предметну наочність або малюнки, учитель спрямовує школя­рів від порівняння предметів до порівняння слів — їхніх назв. Наприклад, учитель показує зображення великого прапора і дитячого прапорця, великого гриба і ма­ленького. Діти роблять висновок, що поняття «малий» може передати не тільки слово малий, а й частинка слова:

-ець (прапор — прапорець), -ок (гриб — грибок).

Школярі усвідомлюють, що нові слова (прапорець, грибок) утворилися саме за допомогою суфіксів, приєднаних до кореня.

З терміном «суфікс» і його схематичним зображенням школярів озна­йомлює учитель.

Подальша робота націлена на поглиблення уявлень учнів про словотвірну роль суфіксів. Так, діти на основі порівняння спільнокореневих слів (сир — сир­ник, чай — чайник, комбайн — комбайнер, телята — телятниця) переконуються в тому, що за допомогою суфіксів утворюються слова — назви предметів побуту чи занять людей. При цьому слід звертати увагу на те, що нове слово утворилося від іншого за допомогою суфікса, який завжди стоїть після кореня.

Із метою формування мовленнєвих умінь школярів під час вивчення розділу «Суфікс» можна використати такі, наприклад, завдання:

Утворіть за допомогою суфіксів нові слова:

Якими із них ви скористаєтеся, щоб скласти текст на тему «Риболовля»? —

Від поданих слів за допомогою різних суфіксів утворіть слова — назви ознак предметів. Складіть з ними речення.

Ліс—...,вода—..., глина—..., золото—... .

Зверніться пестливо до тата, мами, баби, діда. Які суфікси допомогли вам утворити пестливі слова?

Утворіть від поданих слів слова, що називають професії людей. . Скрипка, трактор, лікувати, співати, робити.

Розкажіть, яку професію мають ваші батьки. А про яку ви мрієте?

— Від поданих слів за допомогою суфіксів -ок-, -оньк-, -очок-, -ечк- утворіть нові слова. У якому тексті ви можете їх використати?

Береза, гриб, ліс, дуб.

Префікс

У1—4 класах учні одержують тільки початкове уявлення про префікс і не вивчають усієї багатогранності цієї морфеми. Однак спостереження за роллю префіксів є засобом усвідомлення їхньої словотвірної ролі, бо учні мають змогу переконатися в тому, що префікси не механічно приєднуються до слова, а впли­вають на його лексичне значення.

Вивчення префіксів у початкових класах має суто практичне значення — на­вчати учнів правильно вживати в мовленні слова з префіксами.

Формуючи поняття про префікс, учитель ознайомлює дітей із такими озна­ками цієї частини слова:

— префікси утворюють нові слова (бабуся — прабабуся) або слова з новими відтінками значень (сильніший — найсильніший);

— префікс стоїть перед коренем;

— у слові може буть кілька префіксів (понаписувати, возз 'єднати). Значення префіксів найзручніше показати, використовуючи для цього пари дієслів, тому що для цієї частини мови префіксальний спосіб словотвору є найтиповішим. Крім того, порівнюючи спільнокореневі дієслова без префіксів і з префіксами, учні краще можуть зрозуміти семантичну роль цієї морфеми (сісти — присісти, читати — прочитати — перечитати).

Однак, щоб в учнів не склалося помилкове уявлення про префікс як морфему, яка вживається тільки в дієсловах, слід добирати для аналізу й інші частини мови: іменник (друг — недруг, дід — прадід), прикметник (чудовий — пречудовий).

Для ознайомлення учнів із префіксами краще брати не окремі слова, а слово­сполучення, до того ж такі, в яких є омонімічні префікси і прийменники (доїхав до Києва, відсів від столу). Це дає учням змогу краще усвідомити значення префіксів, тому що в таких словосполученнях префікс і прийменник мають багато спільного. Для прикладу: у словосполученні відплив від береги префікс і прийменник вка­зують напрямок дії.

Розпочати вивчення префікса можна, наприклад, із такого завдання: — Прочитайте пари слів. Що між ними спільне, а що — відмінне? Яка частина слова надала їм іншого значення?

сісти — присісти читати — прочитати бити — розбити

Після того як діти одержують початкове уявлення про значення префіксів, відбувається узагальнення їхніх істотних ознак у спеціальному слові-терміні, формулюється визначення префіксів (частина слова, що стоїть перед коренем і надає слову нового значення або смислового відтінку), вводиться його схематичне позначення.

Усвідомленню такого значення префіксів сприяють вправи, спрямовані на порівняння і добір спільнокореневих слів, різниця у значенні яких зумовлена наявністю префікса, на порівняння того самого префікса в різних словах, на утворення за допомогою префіксів нових слів.

Це можуть бути такі вправи:

— Порівняйте слова їхати — приїхати, співати — проспівати. Поясніть, що в них спільного і чим вони відрізняються.

— Доберіть кілька слів з тим самим префіксом (ви-, за- та ін.).

— Виділіть префікси у словах пришити, прийти, присісти. Поясніть значення слів. Доберіть ще слова з цим префіксом.

— Доберіть антоніми до слів вийти, занести. Складіть із ними речення.

— Прочитайте. Поясніть значення виділених слів. Яка частина слова надала їм такого значення?

У школу

Першими приходять до школи прибиральниці, щоб до появи учнів прибрати кла­си, коридори. Ось і вчителі заходять у школу. Підходять учні. Обережно, під наглядом старших малюки переходять вулицю. Усі учні входять у школу, а після закінчення уроків виходять із неї організовано.

— Доберіть слова з префіксами по- і над-, які відповідали б на питання що? який? що робити?.

— Подані слова запишіть у два стовпчики: до першого — слова, що озна­чають віддалення від чогось, до другого — слова, що означають наближення до чогось.

Підповзти, від 'їхати, під "їхати, відповзти, відпливти, підпливти, відчалю­вати, причалювати.

Вивчення префіксів допомагає краще усвідомити і роль суфіксів у мовленні. Цьому сприяє, наприклад, таке завдання:

— Визначте, що спільного у префіксах та суфіксах і чим вони різняться між собою?

Це завдання має на меті прищепити учням елементарні навички пошукової роботи й мобілізує набуті вже вміння користуватися логічними операціями аналізу, порівняння, синтезу.

Аналіз за будовою слів на зразок друг — дружок і друг — недруг дає змогу зробити також такий висновок: і префікс, і суфікс служать для утворення слів, але префікс стоїть перед коренем, а суфікс — після нього.

Спостереження за префіксом і суфіксом, їх ознаками (значущість, позиція в слові відносно кореня, словотворча функція), за особливостями вживання слів з префіксами і суфіксами в мовленні можна організувати на одному або двох уроках. На цих уроках досить ефективним є використання зв'язних текстів зі спільнокореневими словами, утвореними морфологічним способом (за допомогою тільки префікса або тільки суфікса). У полі зору вчителя й учнів має перебувати основна ознака афіксальних морфем — їх значущість.

Основним засобом, який забезпечує осмислення учнями властивих префіксу і суфіксу ознак, а також функції цих частин основи, виступає елементарний сло­вотвірний аналіз. У процесі його діти намагаються з'ясувати, від якого слова і за допомогою якої частини утворилося похідне слово.

Відомо, що першою сходинкою цього виду розбору є пояснення аналізова­ного слова з опорою на найближче споріднене слово. Для конкретизації семантики афіксальних морфем, для кращого запам'ятовування її дітьми широко використо­вуються схематичні ілюстрації.

Значення префіксів, їх семантичну роль найкраще можна розкрити, викорис­товуючи такий дидактичний матеріал: