Куряча сімейка

Я — маленьке курчатко,

Півень — мій татко,

Я у нього — дочка.

Моя мама — квочка.

У вірші виділені слова. Чи називають вони родичів? А можна їх уважати спорідненими, тобто спільнокореневими? Доведіть свою думку.

Подальша робота над поняттям «корінь слова» спрямована на запобігання змішуванню споріднених слів і близьких за значенням (синонімів), зарахуванню до спільнокореневих слів лексем з омонімічними коренями {синій, синюватий, син, синівська, синочок), а також близьких за тематичною приналежністю слів {хліб, булка, батон, буханка).

Щоб запобігти змішуванню понять форм того самого слова і спільнокореневих слів, можна використати таку вправу:

— Прочитайте. Чи є в цьому тексті споріднені слова? Які слова повторюють­ся? Як ви вважаєте, це споріднені слова чи форми (зміни) того самого слова?

Дуже давнім промислом в Україні є плетіння з лози. Лоза легко гнеться. Вона не ламається. З лози виготовляють кошики, колиски, меблі. Вміють працювати з лозою народні майстри.

Необхідно домогтися осмислення молодшими школярами «роботи» корене­вої морфеми, того, що в ній зосереджено основний смисл слова, його лексичне ядро. З цією метою учні роблять спроби встановити значення слів, орієнтуючись тільки на корінь {зелен-, книж-, біг-, глиб-, тих-). Добір слів з такими коренями підтверджує правильність думки, що саме корінь слова містить його основний смисл.

Через неуважне ставлення до семантики кореневої морфеми молодші школярі нерідко не вважають спорідненими слова, у корені яких відбулися чергування го­лосних і приголосних, а отже, змінився їх буквений склад (школа, шкільний; нога, ніжка, підножний; рік, річний, роковини). Працюючи з таким матеріалом, учні глибше усвідомлюють істотні ознаки лінгвістичних понять «споріднені слова» і «корінь слова».

На наступному етапі формування поняття слід показати, що істотну ознаку кореня становить смисл, а не однакове звучання частини різних слів. Тому прово­диться протиставлення спільнокореневих слів і синонімів, а також спільнокорене-вих слів і слів, які мають корені-омоніми. Воно здійснюється на основі виконання учнями таких, наприклад, завдань:

— Чи можна вважати подані слова спільнокореневими: гора, горить, горе Доведіть свою думку.

— Доведіть, що деякі слова, хоч і мають однаковий звуковий склад, проте не є спільнокореневими: вода, водити, підводний, водій або дощ, дощик, дощаний, дощечка.

— Випишіть спочатку близькі за значенням слова, а потім спільнокореневі: хоробрий, хоробрість, сміливий, сміливість.

— Викресліть зайве слово: школа, школяр, учень.

Обійти явище чергування фонем навіть на початковому етапі вивчення складу слова неможливо, оскільки це явище властиве значній кількості українських слів. Тому необхідно ознайомити дітей з наявністю чергування голосних і приголосних звуків у коренях слів.

З цією метою пропонуємо учням такі завдання:

— Прочитайте вірш:

В трясогузки довгий хвіст,

Наче через річку міст.

Йде весна по мостику,

По пташинім хвостику.

Дивна птаха під мостом

Розбиває лід хвостом.

Микола Сингаївський

Випишіть в один стовпчик пари споріднених слів, а у другий — форми (змі­ни) того самого слова. Позначте у виписаних словах основу, закінчення і корінь. У якій частині слова ви помітили чергування звуків?

— Прочитайте. Знайдіть і запишіть слова, в яких можуть відбуватися чергу­вання. Доведіть свою думку.

1. Люди добре топлять печі, щоб не мерзнуть у хатах. (Н. Забіла).

2. Добра людина надійніша від кам'яного мосту. (Із народного).

3. Хто рідному краю тепло здобуває з пластів у підземнім бою? (В. Сосюра).

Які слова з коренем -сніг- потрібні, щоб описати зиму? Складіть невелич­кий текст, використовуючи ці слова. У яких із них відбулося чергування звуків? (Сніговий, сніжний, сніжинка, сніговій, засніжений, сніговик, снігур і т. п.)

Суфікс

Мета вивчення суфікса в початкових класах — розкрити словотворчу роль суфіксів у слові. Учні мають усвідомити, що:

— суфікс — це частина слова, за допомогою якої утворюються нові слова;

— суфікс — це частина слова, яка надає слову іншого смислового відтінку (вказує на ступінь розміру предмета, міру якості, передає ставлення до предмета

тощо);

— суфікс завжди стоїть після кореня;

— у слові може бути не один суфікс, а кілька.

Словотвірна роль суфіксів є більш очевидною, а тому більш доступною для розуміння, ніж словотвірна роль префіксів. Роботу над засвоєнням поняття суфікс слід розпочати зі спостережень за словами зі зменшено-пестливими суфіксами.

Для цього можна використати завдання на порівняння двох текстів, напри­клад: