що багато компаній перетворили старших менеджерів на великих акціонерів, тим самим забезпечуючи, аби їхні інтереси максимально збігалися з інтересами інших власників підприємства.

Exercise 8.

Text з (за)

Наприкінці 19-го сторіччя чимало хто вважав, що корпорація є головним чинни­ком монополії. За спрощеними припущеннями, корпорації, що накопичують ве­личезні капітали, можуть контролювати ціни та задушити вільну конкуренцію через поєднання зусиль або таємну змову з конкурентами.

У теорії та на практиці, великі компанії перетворюються на монополії, поглина­ючи малі компанії через скуповування їхніх акцій на вільному ринку. Згодом такі гіганти підвищують ціни, змушуючи покупців платити за товари вищу ціну, ніж раніше.

В останнє століття багатьох людей турбує цілковите, як вони вважають, знеси­лення вітчизняної конкурентної боротьби та перехід контролю над основними галузями промисловості до кількох великих корпорацій. Багато з цих галузей, як, наприклад, виробництво автомобілів та сталі, завжди були “олігополіями”, де домі­нувало кілька найвпливовіших корпорацій.

З іншого боку, за останні роки багато великих корпорацій Сполучених Штатів продемонстрували свою вразливість в умовах сучасної конкуренції. Сьогодні амери­канські споживачі мають змогу купувати товари іноземного виробництва; щодо автомобілей, вони можуть купувати продукцію фірм “Гонда”, “Тойота”, “Хюндай” чи “Вольво”.

Text 4 (4а)

Абсолютна, або чиста, монополія існує, коли одна фірма є єдиним виробником

продукту, що в нього немає близьких замінників. Чистий, або абсолютний, моно­поліст - це галузь, до якої входить одна фірма. Одна фірма є єдиним виробником даного продукту або єдиним надавачем послуги; тобто, фірма і галузь є синоніміч­ними.

Із першої ознаки випливає, що продукт монополії є унікальним у тому розумін­ні, що не існує добрих або близьких замінників. З погляду покупця, це означає, що немає прийнятних альтернатив. Покупець змушений купувати продукт у монопо­ліста або обходитися без нього.

Той факт, що не існує близьких замінників монополізованого продукту, має важ­ливе значення з погляду реклами. Залежно від типу запропонованих продукту чи послуги монополіст може займатися або не займатися широкою рекламою та Ді* яльністю щодо стимулювання збуту. Наприклад, чистий монополіст, який продає предмети розкоші, такі, як діаманти, міг би здійснювати широку рекламу, прагнучи збільшити попит на цей продукт. Можливо, що внаслідок цього більше людей охоче придбає діаманти, а не витратить гроші на відпочинок, наприклад.

344