Text 8

Traditionally, most U.S. government leaders were reluctant to involve the federal gov­ernment too heavily in the private sector - except in the area of transportation. In general, the role of the federal government was influenced by the concept of “laissez-faire”, a doc­trine opposing government interference in the economy except that necessary for the main­tenance of law and order. This attitude started to change during the latter part of the 19^lh century, when small business, farm, and labor movements began asking the government to intercede on their behalf.

By the turn of the century, a middle class had developed that was leery of both the business elite and the somewhat radical political movements of farmers and laborers in the Midwest and West. Known as “progressives”, these people favored a government that actively involved itself in the regulation of business practices in order to ensure competi­tion and free enterprise.

A law regulating the railroads was enacted in 1887 (Interstate Commerce Act) and an­other, preventing large firms from controlling a single industry, in 1890 (Sherman Antitrust Act). These laws were not rigorously enforced, however, until the years between 1900 and 1920, when those sympathetic to the views of the progressives came to power. During this time, many of today’s regulatory agencies were created, including the Interstate Commerce Commission, the Food and Drug Administration and the Federal Trade Commission.

Although the era of progressivism peaked between 1901 and 1920, government involve­ment in the economy increased most significantly in the 1930s as a result of the “New Deal”.

Exercise 12

Text 9

Розподіл функцій власності та контролю не викликає істотних наслідків у тому випадку, якщо інтереси та дії групи, що виконує функції керування, узгоджуються із побажаннями групи власників корпорації (тобто власників акцій). Біда в тому, що ін­тереси цих двох груп не завжди збігаються. Наприклад, керівники, прагнучи досягти могутності та престижу, що супроводжують контроль над великим підприємством, можуть віддати перевагу невигідному розширенню операцій фірми. Або зіткнення інтересів може трапитися відносно політики сплачування дивідендів. Питання в тому, яку ж частину доходів корпорації, що залишилися після сплати податків, буде сплачено у якості дивідендів, а яку частину корпорація збереже у вигляді прибутку, що його не розподілили? Очевидно, посадові особи корпорації голосуватимуть за підвищення своїх окладів, пенсій та премій за рахунок доходів корпорації, які в іншо­му разі могли б бути спрямованими на виплату більш високих дивідендів. Таким чи­ном, розподіл функцій власності та контролю торкається важливих та суперечливих проблем розподілу влади та повноважень, відповідальності керівників корпорації, внутрішніх конфліктів між менеджерами та власниками акцій.

Від чого залежить рішення фірми, чи приймати форму корпорації? Як свідчить ви- щенаведений аналіз корпорації як форми організації підприємництва, вирішальним чинником у цьому питанні є потреба у грошовому капіталі. Грошовий капітал, необ-

338