Yet, in the 1990s, privatization of public services remains a highly controversial subject. While advocates insist that privatization reduces costs and increases public-sector produc­tivity, others argue the opposite, that private contractors need to make a profit and thus cost more, while not necessarily being more productive. The difficulty in measuring the effectiveness of a social service that has been privatized is one problem. If only one private contractor bids on a social service, there may be no cost saving. Public-sector unions, not surprisingly, are adamantly opposed to most privatization. They point out that there have been cases where private contractors submitted very low bids in order to win contracts, but later raised prices substantially.

The crucial element in privatization questions is not just who provides the service, but whether there is an element of competition present. In a privatization, this usually means there must be more than one bidder before a contract is awarded. And sometimes with the spur of threatened privatization, local government workers may become more efficient in order to hang onto their jobs.

Exercise 10.

Text 7

Загальне занепокоєння щодо проблеми бюджетних дефіцитів викликало багато ін­ших рекомендацій стосовно їх скорочення. До числа найбільш цікавих пропозицій на­лежить заклик до більшої “приватизації^-” економіки і до реформи, що дозволила б пре­зидентові накладати вето на витрати згідно з певними рядками та статтями бюджету.

Приватизація - це вельми невдалий термін, що стосується процесу виходу уряду з окремих програм, відмови від ряду активів шляхом їх продажу приватним фірмам. Дане визначення повністю відповідає консервативним уявленням про те, що більша частина значних економічних заходів може найбільш ефективно здійснюватися не в межах державного, а в межах приватного сектору. Для вирішення першочергових за­вдань більш важливим є те, що передача державних програм та активів у приватні руки зможе забезпечити надходження, необхідні для досягнення цілей закону Грема- Радмана-Голінгза. Останніми роками виникли пропозиції стосовно продажу у приват­ні руки нафтових запасів Воєнно-морського флоту США у Каліфорнії та Вайомінгу, компанії “Амтрак”, вашингтонського міжнародного аеропорту та аеропорту Далласу, Федеральної житлової адміністрації, Енергетичного управління Бонневілю та ряду ін­ших об’єктів. Консервативний уряд Маргарет Тетчер у Великій Британії протягом ми­нулого десятиріччя розпродав державних підприємств на суму більше 25 млрд дол.

Вето щодо рядків та статей витрат дозволить президентові накладати заборону на реалізацію витрат з окремих статей законопроектів про асигнування. Звичайно один такий законопроект поєднує сотні програм та проектів у єдиний законодавчий акт. Сьогодні у 43 штатах губернатори мають право вето по рядках та статтях витрат у бюджетах штатів, але щодо федерального бюджету президент не має подібного пра­ва. Прибічники введення такої реформи вважають, що вона дозволить президентові вилучати з законопроектів про асигнування проекти, за якими виграш на місцевому або регіональному рівні менший за витрати для платників податків у країні.

337