verted; 14. general; 15. privatized; 16. peculiar; 17. feature; 18. competition; 19. compla­cent; 20. inefficient; 21. lack; 22. consumers’.

Text 2a

(B) Translate:

Термін ‘націоналізація’ позначає процес переходу промисловості від приватної до усуспільненої власності. Держава купує компанії в певній галузі промисловості, сплачуючи акціонерам ціну, що приблизно дорівнює ринковій вартості їхніх акцій.

Протягом минулого сторіччя багато великих та важливих галузей було націона­лізовано. У 1979 році націоналізовані галузі промисловості забезпечували роботою майже два мільйони людей та відповідали приблизно за 10 відсотків загального ви­пуску продукції Сполученого Королівства. Найбільша кількість націоналізованих галузей зосереджена в індустрії постачання вугілля, газу, електроенергії, сталі, за­лізничного транспорту, телекомунікаційних та поштових послуг.

З 1979 року картина значно змінилася. Консервативний уряд, обраний 1979 року та переобраний у 1983 й 1987 роках, здійснив основну програму приватизації. Ін­шими словами, ця програма повернула багато державних галузей у приватний сек­тор. Державні корпорації, що керували цими галузями, перетворилися на компанії з обмеженою відповідальністю, а акції було продано громадськості. Серед найбільш відомих приватизованих індустрій були Британське газопостачання, Британський те­леком та Британські авіалінії.

Звичайно, націоналізація не є специфічною рисою лише Сполученого Королів­ства. Усуспільнена власність галузей, що постачають газ, електроенергію, вугілля, та надають послуги залізничного транспорту, а також телефонні та поштові послуги, є загальною ознакою економіки багатьох країн.

Багато націоналізованих галузей промисловості захищаються від іноземної кон­куренції законом. Якби конкуренція не підштовхувала керівництво, воно стало б са- мовдоволеним та неефективним. Через брак конкуренції зменшується також спожив­чий вибір.

Exercise 8.

Text з (за)

Упродовж 70-х та 80-х років посилився розкол в американських суспільних колах щодо державного регулювання економіки. Прибічники державного регулювання стверджували, що воно потрібне для захисту споживачів, робітників та довкілля; водночас критики наголошували на тому, що регулювання заважає вільному під­приємництву, підвищує виробничі видатки, а відтак посилює інфляцію. Ці факто­ри, помножені на стрімкий розвиток науки й техніки, змусили Президента Джиммі Картера в 70-х роках послабити державне регулювання транспортної мережі та зв’язку. Заохочувалося гнучкіше застосування регуляційних заходів федеральни­ми органами.

Протягом 80-х років законодавчі зусилля адміністрації Рональда Рейгана, який ві­рив, що відносно вільний приватний сектор сам подбає про економічне процві-

335