тів: фабричні та сільськогосподарські будівлі, різноманітне обладнання, інструмен­ти, машини, що використовуються у виробництві промислових товарів та продуктів сільського господарства; різні засоби транспорту та зв’язку; численні види праці; нарешті, останнє, але не менш важливе — землю та усілякі корисні копалини. Цілком очевидно, що виникає необхідність у найпростішій класифікації цих ресурсів, і ми їх поділяємо на такі категорії: матеріальні ресурси - земля, або сировинні матеріали, та капітал; і людські ресурси - труд та підприємницька спроможність.

Що таке капітал? Поняття “капітал”, або “інвестиційні ресурси”, охоплює усі ви­роблені засоби виробництва, тобто усі види інструментів, машини, обладнання, фа­брично-заводські, складські, транспортні засоби та мережу збуту, що використову­ються у виробництві товарів та послуг і їх доставці кінцевому споживачеві. Процес виробництва та накопичення цих засобів виробництва називають інвестуванням.

Важливим тут є відзначення двох моментів. По-перше, інвестиційні товари (засо­би виробництва) відрізняються від споживчих товарів тим, що останні задовольня­ють потреби безпосередньо, тоді як перші роблять це опосередковано, забезпечуючи виробництво споживчих товарів. По-друге, у наведеному тут визначенні термін “ка­пітал” не означає гроші. Правда, менеджери та економісти часто говорять про “гро­шовий капітал”, маючи таки на увазі гроші, що їх можна використати на придбання машин, обладнання та інших засобів виробництва. Однак гроші, як такі, нічого не ви­робляють, отже їх не можна вважати економічним ресурсом. Реальний капітал - ін­струменти, машини та інше виробниче обладнання - це економічний ресурс; гроші, або фінансовий капітал, не є таким ресурсом.

Exercise 11.

Text 8

Just as the stock of consumer goods on hand affects household consumption-saving de­cisions, so the stock of capital goods on hand influences the expected profit rate from addit­ional investment in a given industry. To the extent that a given industry is well stocked with productive facilities and inventories of finished goods, investment will be retarded in that industry. The reason is obvious: such an industry will be amply equipped to fulfill present and future market demand at prices which yield mediocre profits. If an industry has enough, or even excessive, productive capacity, the expected rate of profit from further investment in the industry will be low, and therefore little or no investment will occur.

Business investment is based upon expected profits. Capital goods are durable - they may have a life expectancy of ten or twenty years - and thus the profitability of any capital investment will depend upon business planners’ expectations of the future sales and future profitability of the product which the capital helps produce. Business expectations may be based upon elaborate forecasts of future business conditions which incorporate a number of “business indicators”. Nevertheless, such elusive and difficult-to-prcdict factors as changes in the domestic political climate, the thrust of foreign affairs, population growth, stock ma­rket conditions, and so on, must be taken into account on a subjective or intuitive basis.

It must be noted that at low levels of income and output, the business sector will tend to have unutilized, or excess, productive capacity, that is, many industries will have idle ma­

312