зможе більше коштів витрачати на освіту, охорону здоров’я та інші соціальні послу­ги, і при цьому нічиє становище не постраждає. Якщо в країні немає ніякого еконо­мічного розвитку, урядові, щоб покращити соціальні послуги, нічого не залишається крім підвищення податків. Становище деяких людей погіршиться, тому що їхній ре­альний прибуток після сплати податків потрібно буде знизити на користь збільшених урядових витрат.

Таблиці, які демонструють рівні економічного розвитку в різних країнах, зараз широко розголошуються в газетах та на телебаченні. Західна Німеччина, наприклад, здобула велику частину свого престижу завдяки тому, що протягом 1950-60-х років досягла високого рівня розвитку. У сучасному світі, уряд вважається успішним або неуспішним у залежності від рівня економічного розвитку країни.

Exercise 8.

Text з (за)

У 1930-х роках, коли Сполучені Штати тремтіли під ударами Великої депре­сії, посилилася роль уряду США в економічному розвитку країни та досягненні стабільності. Великий вплив на цей процес справив англійський економіст Джон Мейнард Кейнс, що розробив методику аналізу економічних депресій. Його праця “Загальна теорія зайнятості, процентів та грошей” (1936) зробила переворот в еко­номічному мисленні американців. Кейнс вивчав взаємозв’язок між доходом, заоща­дженнями, споживанням, інвестиціями та процентними ставками. Він вважав, що застій, або, навпаки, розширення економічної системи залежить від обсягів приватних інвестицій в економіку. Кейнс одним з перших почав стверджувати, що саме обов’язком держави є активне втручання в економіку шляхом здійснення бю­джетної політики. На його думку, урядові витрати та скорочення податків є голо­вними засобами у досягненні подвійної мети - зростання та стабільності.

Багато ідей Кейнса склали підвалини нової економічної політики президента Франкліна Д. Рузвельта. Після Другої світової війни Сполучені Штати та ряд інших країн скористалися теорією повної зайнятості Кейнса.

Text 4 (4а)

У період Великої депресії Кейнс заявив, що держави повинні ‘повернути назад шляхом витрат заради процвітання’. Він вважав, що безробітним треба надати ро­боту, доходи краще перерозподілити так, щоб бідним було що витрачати.

Такі погляди на економіку передбачали зміцнення позицій уряду у порівнянні з минулим становищем. Починаючи з 30-х років, американські економісти найчастіше розходилися між собою саме в оцінці справедливості Кейнсового аналізу. У 70-х та 80-х роках теорії Кейнса зазнали нападок через те, що вони нібито були причетни­ми до появи ‘стагфляції’, тобто вкрай неприємного поєднання високої інфляції та кволого розвитку. На гребені настроїв проти сильного уряду, що запанували в той час, кейнсіанство не зникло, але відігравало незначну роль у формуванні економічної політики, зокрема в період перебування при владі консервативних урядів.

284