By any standard, the American economy that has evolved over less than 250 years has been immensely successful. With less than 5 percent of the world’s population, the United States in the early 1990s produced about 25 percent of the world’s output. The U.S. economy is more than twice as large as the next largest economy, that of Japan. By conventional measures, U.S. productivity and standard of living remain among the highest in the industrial world - although other nations have experienced higher rates of growth in recent decades.

The marriage between the United States economy and the free enterprise system has been a hugely successful one, but not one without problems. At various times government has intervened to stimulate the growth of certain industries, to regulate business when abuses began to appear, to provide protection in the form of tariffs for industries hurt by imports, and sometimes to redistribute wealth.

The United States has what is usually described as a capitalist economy. But capita­lism is a term coined by Karl Marx that referred to the concentration of control of the most important parts of the economy by a small group of capitalists. By contrast, most Americans think of capitalism as meaning ‘free enterprise’, a system that benefits mil­lions, not just a few.

Exercise 12.

Text 9

Дух бізнесу зародився не в Сполучених Штатах, він постав на ґрунті європей­ського капіталізму. Але величезні промислові об’єкти, наприклад, залізниці, що підлягали багатоступінчастій ієрархії керівних кадрів, виявилися найпотужнішими в Сполучених Штатах. На відміну від більшості країн світу, американська індустрі­альна бюрократія, зокрема на залізницях, випередила навіть урядову бюрократію за чисельністю робочої сили: у 1980 році дванадцять найбільших залізниць США мали у штаті більше 100 000 робітників, в той час як на державній службі у Ва­шингтоні працювало ледь більше 20 000. Дж. П. Морґан був, напевно, найяскраві­шим представником серед тих підприємців, що прагнули пишності у всьому. Його приватне та ділове життя позначене нестримними розкошами. Разом зі своїми ком­паньйонами він захоплювався азартними іграми, подорожував на яхтах, влашто­вував пишні прийоми, споруджував собі помпезні палаци та скуповував шедеври європейського мистецтва.

Люди типу Джона Рокфелера та Генрі Форда, навпаки, сповідували пуританство. До кінця свого життя вони свято берегли вірність традиціям і, як несхитні віруючі, були сповнені почуття відповідальності перед іншими. Цінуючи працелюбність та ощадливість, вони особистим прикладом доводили, що справжнього успіху можна добитися доброчесною діяльністю. З плином часу їхні нащадки заснували найбільші в Америці благочинні фонди.

Якщо європейська еліта ставилася до бізнесу зневажливо, американське суспіль­ство не було настільки класово структуроване, і тому сприйняло ідею особистого зба­гачення з ентузіазмом. Американців захоплював ризик приватного підприємництва, вабив небачений рівень життя та службовий зліт, пов’язаний з успіхами в бізнесі.

278