bankrupt. Then the surviving companies could take over the assets of their former com­petitors and raise prices.

Growing numbers of Americans were alarmed by increased concentration and called for action. The government responded in 1890 with the Sherman Antitrust Act, which made it illegal for any person or business to monopolize trade, or to contract, combine or conspire to restrict trade. In the early 1900s, the government used the act to break up the Standard Oil Company and several other large firms that had abused their economic power. But the courts set guidelines for applying the act that restricted illegality to the “unreasonable” restraint of trade.

Exercise 9. Translate the following texts into English. Work in pairs.

Text 5

На зростання економічної концентрації в 1914 році Конгрес відгукнувся двома законами, що прийняті на підтримку Антитрестового акту Шермана. Мова йде про Антитрестовий акт Клейтона та Акт про комісію з федеральної торгівлі. Антитресто- вий акт Клейтона чіткіше визначив поняття про затиск вільної торгівлі. Акт оголосив поза законом цінову дискримінацію, яка дає переваги одним і шкодить іншим; ви­знав за неправомочні угоди, за якими виробники продають свої товари лише тим тор­гівцям, які зобов’язуються не збувати продукцію конкурентів; заборонив деякі типи злиття фірм та інші дії, що можуть викликати послаблення конкурентної боротьби. Акт про комісію з федеральної торгівлі проголосив створення урядової комісії з ме­тою запобігання нечесній та антиконкурентній діяльності у бізнесі.

1912 року корпорацію “Ю.С. етил”, яка контролювала більшу частку виробни­цтва сталі в Сполучених Штатах та встановлювала ціни в сталеливарній промисло­вості, було звинувачено в монополізмі. Судова справа проти корпорації закінчила­ся аж у 1920 році. Верховний суд країни виніс історичне рішення, проголосивши, що “Ю.С. етил” - не монополія, оскільки вона не затискує вільну торгівлю ‘не­виправданим’ чином. Цей вирок провів чітку межу між великими компаніями та монополіями.

Text 6

Антитрестівське законодавство досить суворо ставиться до кооперації та злиття, водночас поблажливо ставлячись до існуючої концентрації. Таким чином, фірмі, яка володіє 60 % ринку, дозволяється існувати у попередньому вигляді, встановлюючи ціни більш ніж на 60 % ринку, майже як їй заманеться. Між тим інші фірми не мо­жуть зливатися, щоб здобути хоча б 15 % ринку. Вони також не можуть об’єднатися для того, щоб встановлювати ціни на якій-небудь частині ринку.

До фіксації цін ставлення суворе. Факти фіксації цін навіть порівняно невели­кою фірмою приведуть до подачі антитрестівського судового позову, як і інші дії, що ґрунтуються на таємній змові (наприклад, плани розділити продаж на ринку).

182

Мовою антитрестівського закону ці дії визначаються як фактичні порушення. У цьому розумінні вони не підлягають правилу розумного підходу. Щоб досягти ухвалення вироку, урядові або іншій стороні, яка висуває звинувачення, потрібно лише показати, що таємна змова з метою встановлення цін або розділення продажу мала місце, а не те, що таємна змова досягла мети чи спричинила серйозні збит­ки для іншіх сторін. Рішучість уряду в судовому переслідуванні фактів фіксації цін має два головних наслідки. По-перше, встановлення цін оточує велика секрет­ність. По-друге, діяльність, що базується на таємній змові, тепер є набагато менш формалізованою, з’явилася тенденція заміни офіційних угод про встановлення цін практикою лідерства у цінах і використанням звичайної формули ціноутворення “витрати плюс”.

Exercise 10. Listen to text 7 in English. Use your shorthand to write it down. Trans­late it into Ukrainian. Exercise 11. Listen to text 8 in Ukrainian. Use your shorthand to write it down. Translate it into English. Exercise 12. Translate text 9 into Ukrainian. TEXT 9

A company might own or control a majority of the output in a certain industry, but if the court considered its behavior reasonable, it was not necessary to break up the company. Many companies continued to grow by merging with or buying competing firms.

Since World War II, the government has been active in its antitrust prosecutions. Four important examples give evidence of the scope of these efforts:

In 1948, in the Portland Cement case, the Supreme Court’s ruling abolished the system under which quoted prices included “normal” freight charges from a specified location regardless of the actual cost of transportation from the plant involved.

In 1957, the Supreme Court ruled that the DuPont Company, a huge chemicals concern, had to divest itself of its shares of General Motors stock because DuPont’s major share­holding resulted in domination of General Motors.

In 1961, the electrical equipment industry was found guilty of fixing prices in restraint of competition. The companies agreed to pay extensive damages to consumers, and some corporate executives went to prison for the illegal planning of price fixing.

In 1982, a 13-year-old lawsuit against American Telephone and Telegraph Company (AT&T) by the Justice Department was settled, with AT&T agreeing to give up its 22 local Bell System operating companies. In return, AT&T was allowed to expand into previously prohibited areas including data processing, telephone and computer equipment sales, and computer communication devices.

183