4. Параметри каналу зв’язку:

Ширина смуги пропускання каналу .- визначається смугою частот модульованого сигналу.

Час , протягом якого можлива передача.

Динамічний діапазон - .

Об’єм каналу = .(1.2)

5. Амплітудна, балансна і односмугова види модуляції.

Амплітудні спектри модульованих сигналів описуються досить просто:

1. Спектр АМ сигналу складається із гармонічного коливання частоти переносника, ВБС та НБС, пррицьому ВБС є масштабною копією спектра первинного сигналу b(t), яка зсунута за частотою на величину f0, НБС є дзеркальним відображенням ВБС відносно частоти переносника f0 ;

2. Спектр БМ сигналу відрізняється від спектра АМ сигналу відсутністю коливання частоти переносника;

3. Спектр ОМ сигналу має тільки одну бокову смугу частот – верхню чи нижню.

Амплітудна модуляція приваблива перш за все своєю простотою і, отже, дешевизною, яку забезпечує використанням в приймачі діодного детектора. Однак найбільша частка переданої потужності приходиться на несучу частоту, тобто витрачається даремно. так як несуча сама по собі не несеть корисної інформації. З цієї причини були розроблені інші види амплітудної модуляції. В одному з них використовується балансний модулятор; така модуляція характеризується повним придушенням несучої і наявністю в спектрі лише бічних частот. Передача за допомогою балансному модуляції отримала назву передачі з двома бічними і придушенням несучої.

Спектр амплітудної модуляці зображено на рисунку нижче.

Рис2 Спектр АМ(БМ)

2. Розрахунок інформаційних характеристик джерела повідомлень.

Вихідні дані:

• густина ймовірності миттєвих значень — дхстороннійекспоненційнийрозподіл;

• максимальна частота спектра первинного сигналу ;

• відношення середньої потужності первинного сигналу до середньої потужності помилки відновлення на виході системи .

Необхідно розрахувати:

• епсилон-ентропію джерела ;

• коефіцієнт надмірності джерела ;

• продуктивність джерела .

Розрахункові формули ти співвідношення:

Епсилон-ентропія джерела — та мінімальна кількість інформації, яку необхідно передати по каналу зв’язку для відтворення неперервного повідомлення з неточністю, не більшою за допустиму.

Отже, мінімальна кількість інформації, що міститься в повідомленні відносно , при якій вони ще еквівалентні, називається епсилон-ентропією.

де — диференціальна ентропія,

— умовна диференціальна ентропія.

Для знаходження епсилон-ентропії спершу потрібно розрахувати диференціальну ентропію. У випадку гаусівського розподілу імовірності диференціальна ентропія обчислюється за формулою:

де — дисперсія сигналу.

Для сигналу із середнім значенням, що дорівнює нулю, .

Після знаходження диференціальної ентропії потрібно знайти умовну диференціальну ентропію, яка обчислюється за формулою:

де — дисперсія помилки відновлення (потужність завади на виході системи передавання).

визначається з допустимого відношення сигнал/шум на виході при заданій середній потужності сигналу :

Отже, підставляючи (2.2 – 2.4) в (2.1), отримаємо:

Підставивши значення відповідних величин, розрахуємо :

Коефіцієнт надмірності джерела

де — максимальне можливе значення, що досягається для гаусівського розподілу імовірності сигналу з тією ж дисперсією .

для гаусівського розподілу обчислюється за формулою:

Обчислимо , підставивши відповідні значення та :

Підставимо і в (2.6):

Продуктивність джерела (епсилон-продуктивність) обчислюється за формулою:

Підставивши і , отримаємо: